Рішення № 72544351, 19.02.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Справа № 915/1106/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С..,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/№ від 15.01.2014;

від відповідача: представник не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1106/17

за позовом: Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”,

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161

До: Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток”, 54008, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55 А

про: стягнення заборгованості в сумі 827605 грн. 78 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” (з урахуванням останнього клопотання від 02.01.2018 №1/юр) 515376 грн. 79 коп. боргу, 77505 грн. 60 коп. – 3 % річних; 234723 грн. 79 коп. – сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання КП “Гуртожиток” грошових зобов’язань за укладеним між ними договором А/4779 від 01.01.2011 року на постачання питної води та приймання стічних вод, а саме, зобов’язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі (основний борг), на яку позивачем здійснено відповідні нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

МКП “Миколаївводоканал” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати судовим збором позовної заяви.

Відповідач у наданому відзиві частково не погоджується з позовними вимогами, посилаючись, що 17.11.2017 погасив борг у сумі 5823160 грн., який погашає заборгованість за наказом Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/478/16 у розмірі 294147 грн. 43 коп. та частково у сумі 2881686 грн. 57 коп. борг у даній справі, виходячи з наведеного інфляційні збитки та 3 % річні розраховані не вірно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2011 року між сторонами був укладений договір № А/4779 на постачання питної води та приймання стічних вод, згідно з умовами якого позивач, як виробник, зобов’язався надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а відповідач, як споживач, зобов’язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору.

Відповідно до умов пунктів 3.2.1 та 3.2.2 договору для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок у паперовому вигляді. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання послуг з водопостачання та водовідведення, різниці цих показань або затверджених норм,ціни/тарифу на послуги з водопостачання та водовідведення і суми, яка належить до сплати за надані послуги. Оплата вартості послуг здійснюються споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим договором, оплата, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу. (п.3.2.3)

В пункті 10.1 договору сторони обумовили, що цей договір укладається строком на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгованим на наступний календарний рік за письмовою заявою споживача шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.2011 р. до договору № А/4779 від 01.01.2011 р. сторони продовжили термін дії договору на 2012 календарний рік на тих же умовах.

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2013 р. до договору № А/4779 від 01.01.2011 р. сторони продовжили термін дії договору на 2013 календарний рік на тих же умовах.

Відповідно до норм п.1 ст. 626, ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Так, матеріали справи свідчать, що позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг в період з 20.04.2016 року по 20.01.2017 року (а.с.127-215) на загальну суму 3012821 грн. 20 коп., але оплату здійснив частково, що підтверджується виписками з банку особового рахунку відповідача. (а.с.222 т. 1, а.с. 13 т.2)

За спірний період з 20.04.2016 року по 20.01.2017 рік на адресу відповідача надійшли рахунки на загальну суму 3012821 грн. 20 коп. (а.с.127-215).

Відповідачем погашено заборгованість у розмірі 5823160 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 17.11.2017.

Втім, як зазнане представником позивача погашення заборгованості спрямовувалось на погашення боргу за рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/478/16 у розмірі 2940766 грн. 65 коп. та пені що рахувалась за відповідачем у сумі 386556 грн. 35 коп. з якої 273606 грн. 33 коп. входили до позовних вимог у даній справі.

Отже, борг за договором № А/4779 від 01.01.2011 р. у відповідача станом на момент розгляд у справи перед позивачем складає суму 515376 грн. 39 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки Комунальним підприємством “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” не виконані зобов’язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 515376 грн. 39 коп. підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги частково про стягнення з відповідача нарахувань на суми допущених прострочень платежів, а саме 3 % річних та індексу інфляції. Такі нарахування узгоджуються з положеннями чинного законодавства, якими передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За допомогою програми "Законодавство" версія 2.8.8. перераховано суми 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, що складають 234723 грн. 79 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 61744 грн. 34 коп. - 3% річних, які підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги МКП “Миколаївводоканал” підлягають задоволенню частково.

Статтею 129 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” (54008, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55 А, ідентифікаційний код 34437926) на користь Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, ідентифікаційний код 31448144), 515376 грн. (п’ятсот п'ятнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 39 коп. основного боргу, 234723 грн. (двісті тридцять чотири тисячі сімсот двадцять три) 79 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 61744 (шістдесят одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 34 коп. - 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 53714 (п’ятдесят три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 47 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 01.03.2018.

Суддя С.М.Коваль.