Ухвала суду № 72544330, 03.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.03.2018 р. Справа№ 914/354/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» вих..№ 01/03-01 від 01.03.2018 року про забезпечення позову

у справі № 914/354/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1», м. Луцьк,

до відповідача: ОСОБА_2 «ОСОБА_3 Холдінгс Інк.» (Star Cloud Holdings Ink.), ОСОБА_4, Вотерфронт Драйв, ОСОБА_5 3469, Роуд-Таун, Тортола, Британські Віргінські Острови,

предмет спору: визнання недійсним іпотечного договору, зареєстрованого в реєстрі за №№346,347, іпотечного договору, зареєстрованого в реєстрі за №№374, 375, іпотечного договору, зареєстрованого в реєстрі за №№358,359, іпотечного договору, зареєстрованого в реєстрі за №№342,343, договору іпотеки від 01.09.2016 року з договором про внесення змін до договору іпотеки, зареєстрованого в реєстрі за №1811,

підстава позову: відсутність в особи, яка підписала договори іпотеки, повноважень на здійснення вільного волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест ОСОБА_1",

без виклику сторін,

встановив:

На розгляд господарського суду Львівської області 26.02.2018 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» до ОСОБА_2 «ОСОБА_3 Холдінгс Інк.» (Star Cloud Holdings Ink.) про визнання недійсними договорів іпотеки. 28.02.2018 року відповідну позовну заяву залишено без руху, про що у даній справі № 914/354/18 винесено відповідну ухвалу.

Разом з позовною заявою 26.02.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» було подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої 28.02.218 року судом відмовлено з підстав недостатності доказів та недоведеності заявлених вимог, про що винесено відповідну ухвалу.

02.03.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» подано заяву про забезпечення позову у спосіб заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі акредитованим суб’єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного майна:

1. комплексу придорожнього сервісу з автозаправочним комплексом, загальною площею 293,2 кв.м., розташований за адресою: Україна, Львівська область, Пустомитівський р., с. Підгірне, автодорога Львів-Тернопіль, 13км + 136м; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – 254144246236;

2. земельної ділянки площею 0,5234 га, що розміщена за адресою: Львівська область, Пустомитівський р., с. Підгірне, кадастровий номер земельної ділянки: 4623684000:02:001:0310; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1161548146236;

3. будівлі, автозаправного комплексу придорожнього сервісу, загальною площею 331,9 кв.м., розташованого за адресою: Україна, Львівська обл., Жовківський р., с/рада Річківська, автодорога Львів-Рава-Руська 66 км, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 263170946227;

4. земельна ділянка площею 1,3049 га, що розміщена за адресою: Львівська область, Жовківський р., с/рада Річківська, кадастровий номер земельної ділянки: 4622787900:32:000:0032; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 263121046227;

5. будівель та споруд майнового комплексу автозаправної станції, загальною площею 296,6 кв.м., розташованих за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вулиця Богданівська, будинок 11, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 235399646101;

6. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вулиця Стуса В., будинок 57а, загальною площею 197,6 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно-1161541346101;

7. комплексу придорожнього сервісу, розташованого біля автодороги Львів- Краковець, 67км + 230м (праворуч) у складі: будівля операторської «А-1» загальною площею 295,4 кв.м., навіс «Б-1» загальною площею 384,9 кв.м., розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с/рада Краковецька, автодорога Львів-Краковець, 67км + 230м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – 14713646258,

в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначеного об'єкту нерухомого майна - до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Правова позиція позивача.

Заявник, мотивуючи необхідність забезпечення позову, посилається на те, що ймовірно відповідач ОСОБА_2 «ОСОБА_3 Холдінгс Інк.» (Star Cloud Holdings Ink.) вчиняє дії, спрямовані на набуття переданого в іпотеку нерухомого майна, що підтверджують подані державному реєстратору та зареєстровані заяви про державну реєстрацію права власності на передане в іпотеку нерухоме майно. Необхідність вжиття заходів забезпечення у обраний спосіб позивач обгрунтовує тим, що існує реальна загроза вибуття з власності позивача відповідних об’єктів нерухомого майна на момент виконання судового рішення, що може призвести до невиконання рішення суду у разі його задоволення. Зазначена обставина свідчить про реальні наміри відповідача набути право власності на нерухоме майно, що в свою чергу утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, оскільки у разі задоволення позовних вимог та визнання недійсними іпотечних договорів позивач змушений буде звертатись з позовом про витребування зазначеного нерухомого майна.

Заявник стверджує, що оскільки відповідно до оспорюваних іпотечних договорів іпотекодержателем є відповідач, а в повторну іпотеку вказане нерухоме майно не передавалось, то позивач припускає, що саме відповідачем подано заяви про державну реєстрацію права власності, які спрямовані на набуття переданого в іпотеку нерухомого майна. Відповідно, заявник припускає наявність реальної загрози того, що нерухоме майно може протиправно вибути з власності позивача та перейти у власність інших осіб або відповідача. А в такому випадку у позивача виникне необхідність у пред’явленні додаткових позовних вимог про повернення вказаного нерухомого майна, що значно утруднить виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Позивач вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може нівелювати ефективність та достатність самого обраного позивачем способу судового захисту та обумовлювати необхідність застосування додаткових заходів на захист порушених прав шляхом подання інших позовів.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає про обгрунтованість поданої заяви та необхідність її задоволення частково у зв’язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем існують правовідносини, що виникли з укладених між ними договорів іпотеки, предметами забезпечення згідно з якими є об’єкти нерухомого майна позивача. З поданої позовної заяви також вбачається, що позивач оспорює відповідні договори іпотеки від 31.01.2017 року, від 01.09.2016 року з договором про внесення змін та просить визнати їх недійсними.

На підтвердження обставин, наведених як підставу для вжиття заходів забезпечення даного позову, заявник подав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; відомості з бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав; лист ТОВ «Вест ОСОБА_1» приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу про надання інформації щодо об’єктів нерухомого майна та щодо особи заявника про державну реєстрацію права власності на вказане майно; адвокатський запит до управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про надання інформації щодо об’єктів нерухомого майна позивача та повідомлення, ким саме подані заяви про державну реєстрацію права власності на вказане майно; лист ТОВ «Вест ОСОБА_1» до управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про надання інформації щодо об’єктів нерухомого майна позивача та повідомлення, ким саме подані заяви про державну реєстрацію права власності на вказане майно.

Як вбачається з відомостей із бази даних, щодо об’єктів нерухомого майна за відповідними реєстраційними номерами 20.02.2018 року зареєстровано заяви про державну реєстрацію права власності.

З метою з’ясування, ким саме подані такі заяви, позивачем як власником відповідного майна та адвокатом в інтересах позивача 01.03.2018 року подано запити в управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу, що підтверджується долученими до заяви копіями таких запитів з відмітками адресатів про їх отримання. Відповідей на запити заявником в матеріали справи не подано.

Крім цього, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, сформованої станом на 26.02.2018 року, підтверджуються обставини, зазначені позивачем щодо даних про особу іпотекодержателя за іпотечними договорами, виданими 31.01.2017 року, реєстрові номери 346, 347, 374, 375, 358, 359, 342, 343, та договором іпотеки, виданим 01.09.2016 року, реєстровий номер 1811. А саме, обтяжувачем є ОСОБА_2 «ОСОБА_3 Холдінгс Інк.» (Star Cloud Holdings Ink.).

З положень Закону України «Про іпотеку» вбачається наступний порядок звернення стягнення на майно. Так, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Умовами договорів іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки від 01.09.2016 року (п.7.4) сторони визначили, що пункти (а) та (b) ст. 7.4 договору, якими передбачено способи реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки третій особі та передачі іпотекодавцем іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, вважаються договором сторін про задоволення вимог іпотекодержателя в значенні ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З наведених законодавчих положень та умов іпотечних договорів вбачається, що іпотекодержатель вправі задоволити вимоги шляхом позасудового врегулювання на підставі вимоги про виконання порушеного зобов’язання у не менш, ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Щодо отримання позивачем відповідної вимоги від іпотекодержателя, заявником зазначено про неможливість підтвердити чи заперечити факт надходження такої вимоги у зв’язку з великою кількістю вхідної кореспонденції.

Крім цього, суд бере до уваги той факт, що заявник не зміг в законному порядку отримати інформацію від реєстратора про підставу та про особу, що звернулась із заявою до реєстратора про вчинення реєстраційних дій. Подання запитів та адвокатських запитів також можуть свідчити про необізнаність заявника про процеси щодо його майна. Натомість, відповідно до Закону України «Про іпотеку» заявник вправі мати таку інформацію та має бути повідомлений про нею у спосіб, передбачений законом.

Суд критично оцінює твердження заявника про неможливість ним підтвердити чи заперечити факт отримання ним вимоги про усунення порушень забезпеченого іпотекою зобов’язання, однак, з матеріалів справи встановити факту отримання чи неотримання заявником такої вимоги суд не має можливості.

Щодо порядку здійснення реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що для вчинення таких дій достатньо надати державному реєстратору відповідні документи, перелік яких встановлено Порядком «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 553).

Так, п. 6, п. 7 Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Згідно з п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Через наведене суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що внаслідок позасудового врегулювання на підставі договору його право власності на предмет іпотеки може перейти до іпотекодержателя або іншої особи.

Позивач стверджує, що не володіє інформацією про перелік документів, які були надані із заявами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а у тексті заяви просить суд витребувати у державного реєстратора документи, які подавалися заявником одночасно із заявами про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Суд, розглядаючи заяву, обмежений дводенним строком її розгляду відповідно до вимог ст. 140 ГПК України, і тому не має процесуальної можливості витребовувати докази за клопотанням заявника.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом 4 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

У випадку задоволення позовних вимог у справі № 914/354/18, виконання рішення суду може бути ускладнене чи унеможливлене, оскільки заявник у позові вимагає визнати недійсними договори іпотеки, на підставі яких може відбутись вибуття предметів іпотеки із власності заявника.

Виходячи з тих обставин, що відповідні заяви про реєстрацію права власності зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що згідно з записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна іпотекодержателем є відповідач у справі - ОСОБА_2 «ОСОБА_3 Холдінгс Інк.» (Star Cloud Holdings Ink.), а також беручи до уваги положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме ст. 25 (проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна), суд вважає за необхідне забезпечити позивачу ефективність обраного ним способу судового захисту та забезпечити уникнення можливості істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, якщо таке буде прийняте на користь позивача.

З досліджених вище обставин справи, суд вважає обгрунованими припущення заявника про наявність реальної можливості того, що нерухоме майно може вибути з власності позивача та перейти у власність інших осіб або відповідача, а також вважає доведеною необхідність вжиття заходів у спосіб заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі акредитованим суб’єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, зокрема, щодо державної реєстрації права власності (зміни права власності) на зазначене нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили. Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб є співмірним із заявленими позовними вимогами та спрямоване на захист прав та інтересів позивача.

Крім цього, суд враховує те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України № 6-2552цс16 від 18.01.2017р. суд враховує відповідно до ст. 236 ГПК України).

Заявник доводить про можливе потенційне порушення його майнових прав та про можливе протиправне вибуття нерухомого майна із його власності. Беручи до уваги можливе порушення прав заявника в процедурі позасудового врегулювання на підставі іпотечного застереження, а також відсутність, за доводами заявника, інформації про процес позасудового врегулювання, суд вважає також підставним здійснення забезпечення позову з мотивів охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Щодо решти вимог заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що необхідність заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, в тому числі, але не обмежуючись, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначеного об'єкту нерухомого майна позивачем не обгрунтована та не спрямована на здійснення мети забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» вих. № 01/03-01 від 01.03.2018 року про забезпечення позову у справі № 914/354/18 задоволити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову до набрання рішенням у даній справі законної сили шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі акредитованим суб’єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії в частині державної реєстрації права власності (зміни права власності) на наступне нерухоме майно:

1. комплексу придорожнього сервісу з автозаправочним комплексом, загальною площею 293,2 кв.м., розташований за адресою: Україна, Львівська область, Пустомитівський р., с. Підгірне, автодорога Львів-Тернопіль, 13км + 136м; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – 254144246236;

2. земельної ділянки площею 0,5234 га, що розміщена за адресою: Львівська область, Пустомитівський р., с. Підгірне, кадастровий номер земельної ділянки: 4623684000:02:001:0310; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1161548146236;

3. будівлі, автозаправного комплексу придорожнього сервісу, загальною площею 331,9 кв.м., розташованого за адресою: Україна, Львівська обл., Жовківський р., с/рада Річківська, автодорога Львів-Рава-Руська 66 км, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 263170946227;

4. земельна ділянка площею 1,3049 га, що розміщена за адресою: Львівська область, Жовківський р., с/рада Річківська, кадастровий номер земельної ділянки: 4622787900:32:000:0032; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 263121046227;

5. будівель та споруд майнового комплексу автозаправної станції, загальною площею 296,6 кв.м., розташованих за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вулиця Богданівська, будинок 11, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 235399646101;

6. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вулиця Стуса В., будинок 57а, загальною площею 197,6 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно-1161541346101;

7. комплексу придорожнього сервісу, розташованого біля автодороги Львів- Краковець, 67км + 230м (праворуч) у складі: будівля операторської «А-1» загальною площею 295,4 кв.м., навіс «Б-1» загальною площею 384,9 кв.м., розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с/рада Краковецька, автодорога Львів-Краковець, 67км + 230м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – 14713646258.

3. У решті вимог заяви про забезпечення позову - заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, в тому числі, але не обмежуючись, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначеного об'єкту нерухомого майна - відмовити.

4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_1» (43010, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Кременецька, будинок 38, код ЄДР 34524327).

5. Боржник: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Городоцька, будинок 299, код ЄДР 26526811).

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Ухвала може бути пред’явлена до примусового виконання протягом трьох років з 04.03.2018 року.

8. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

9. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому ст.145 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.