Рішення № 72543958, 22.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2018Справа № 910/21538/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про стягнення 54 778,07 грн.,

Представники сторін:

не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення 54 778,07 грн., з яких: 54 674,71 грн. боргу, 103,36 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Розмір страхового відшкодування було визначено на підставі звіту № 30646170 від 11.07.2017 про оцінку вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Суд своєю ухвалою від 04.12.2017 порушив провадження у справі № 910/21538/17, розгляд останньої призначив на 22.01.2018, витребував у Моторного (транспортного) страхового бюро України дані щодо особи-страховика обов'язкової цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля «ГАЗ 3302», державний номер НОМЕР_1, та умови страхування (строк, франшиза, тощо) станом на 26.08.2017.

22.01.2018 суд постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 22.02.2018

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі з посилаючись на те, що договір страхування, на який посилається позивач, є неукладеним. Так, в цьому договорі відсутні такі істотні умови договору страхування: предмет договору, перелік страхових випадків, порядок зміни і припинення дії договору, умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті, права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Крім того відповідач зазначив, що надана позивачем бухгалтерська довідка, не є належним доказом зарахування 9 835,23 грн. в рахунок несплаченого страхового платежу, оскільки ця довідка ніким не підписана.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.03.2017 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_2.

Додатком до Договору-1 є умови страхування, у кому визначено предмет договору (п.2.1), перелік страхових випадків (розділ 3), порядок зміни і припинення дії договору (розділ 8), умови здійснення страхових виплат (розділ 10), причини відмови у страховій виплаті (розділ 11), права та обов'язки сторін (розділи 6), що спростовує доводи відповідача про не укладення договору.

Оскільки у пункті 1.2.8 Договору-1 сторони погодили сплату страхового платежу частинами, то згідно з Умовами страхування до договору добровільного страхування на транспорті «КАСКО» або «КАСКО з VISA» (редакція від 12/03/2016) (далі - Умови), то страховик при виплаті страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування (п. 10.10

Умов).

Сторони погодили, що розмір збитків і виплата страхового відшкодування визначається на підставі страхового акту (п. 10.1 Умов).

26.06.2017 в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_2, та автомобіля «ГАЗ 3302», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Згідно з постановою Київського районного суду м. Одеса від 18.07.2017 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2

Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_2, застраховані товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом АК/2173164 (далі Договір-2). Умовами Договору-2 передбачено ліміт за шкоду майну у розмірі 100000,00 грн., франшизу - 0 грн..

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12.07.2001, № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до даного Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

В силу ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, у тому числі, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до звіту № 30646170 про оцінку вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу від 11.07.2017 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 60 891,03 грн. (в т.ч ПДВ).

Отже, суд вважає доведеним, що оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 60 891,03 грн..

Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що складено страховий акт № 00228787 від 19.02.2017, за яким до виплати підлягає 54 674,71 грн..

Позивач перерахував 44 839,48 грн. на рахунок ДП «Емералд Моторс», а 9 835,23 грн. зарахував в рахунок погашення несплаченої частини страхото платежу, що не суперечить умовам Договору-1.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 28.07.2017 на суму 54 674,71 грн..

Відповідно до ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Як зазначено судом вище, обов'язок відповідача зі сплати страхового відшкодування ґрунтується за приписах актів цивільного законодавства. Даний обов'язок є простроченим.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 54 674,71 грн. (54 674,71 - 0 (франшиза).

Станом на день розгляду справи в суді відповідач 54 674,71 грн. позивачеві не відшкодував, тому вимоги про стягнення з відповідача 54 674,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у відповідача виник обов'язок зі сплати страхового відшкодування, тобто виникло грошове зобов'язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України. Дана норма встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 103,36 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (вул. Саксаганського, 119, м. Київ, 01032, код 35265086) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (вул. Саксаганського, 70-А, м. Київ, 01032, код 20033533) 54 674,71 грн. боргу, 103,36 грн. 3% річних, 1 600,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 02.03.2018.

Суддя С. А. Ковтун