Рішення № 72543693, 22.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2018 року № 826/15096/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Шевченко Н.М.,

при секретарі судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісікова Олександра Івановича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

за участю учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідачів 1, 2 - Бондар О.Г.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісікова Олександра Івановича (далі по тексту - відповідач 1), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2), третя особа: ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_4), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37845103 від 30.10.2017, винесене Державним реєстратором права на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісіковим О.І.;

- зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію права власності (з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на ? частину квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_1

Адміністративний позов обумовлений тим, що позивач не погоджується з рішенням відповідача 1 про відмову у державній реєстрації права власності за ним на ? частину квартири АДРЕСА_1, оскільки вважає, що таке право власності підтверджено рішенням Шевченківського районного суду міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 - Бондар О.Г. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Крім того, в матеріалах справи наявні заперечення на адміністративний позов, в яких представник обох відповідачів просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки державним реєстратором прийнято правомірне рішення про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, при цьому, у зв'язку з неусуненням останнім обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Представник третьої в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника обох відповідачів, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 01.09.2017 позивач подав до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву про державну реєстрацію права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Розглянувши вказану заяву, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шиян О.В. прийняв рішення №36948586 від 07.09.2017 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

19.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шияна О.В. з заявою, в якій наголошував, що оскільки рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.03.2017 по справі №761/39765/16-ц встановлено право власності ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_1, то відповідно таке рішення є документом, який відповідає вимогам п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а, отже, на підставі вказаного рішення суду має бути проведена реєстрація права власності позивача на належну йому частину квартири.

У відповідь на вищевказаний лист позивача Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 25.10.2017 надав ОСОБА_1 лист-відповідь №074/07-2820, в якому роз'яснив позивачу, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.03.2017 по справі №761/39765/16-ц не може бути підставою для державної реєстрації права власності за ним, а тому, враховуючи вказане, для державної реєстрації права власності позивачу необхідно надати оригінал правовстановлюючого документа на заявлену квартиру відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В подальшому, 30.10.2017 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісіковим О.І. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37845103.

Позивач вважає дану відмову відповідача протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон України №1952-IV), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі по тексту Порядок №1127), Порядку ведення .Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі по тексту - Порядок №1141).

Досліджуючи питання протиправності та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37845103 від 30.10.2017, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісіковим О.І., суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Абзацом 4 частини 5 статті 3 Закону України №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Статтею 11 Закону України №1952-IV визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України №1952-IV заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону України №1952-IV передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Як вже зазначалося вище, за результатом розгляду заяви позивача від 01.09.2017 №23953847, яку було подано для державної реєстрації права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, встановлено, що документи подано не в повному обсязі та прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав та їх обтяжень №36948586 від 07.09.2017.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивач не згоден з таким рішенням державного реєстратора, оскільки разом із заявою ОСОБА_1 подано завірену належним чином копію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.03.2017 по справі №761/39765/16-ц.

На переконання позивача, вказане рішення підтверджує його право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, однак суд не може погодитися з таким твердженням з огляду на наступне.

Так, у вказаному рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36948586 від 07.09.2017 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шияном О.В. зазначено, що згідно резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.03.2017 по справі №761/39765/16-ц право власності за ОСОБА_1 на заявлену квартиру судом не визнано, натомість, рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні ? частини квартири шляхом закріплення права власності на ? частину квартири відмовлено в повному обсязі.

Таким чином, вказане рішення суду не може бути підставою для державної реєстрації права власності за заявником.

Враховуючи викладене, державний реєстратор роз'яснив позивачу, що для державної реєстрації права власності необхідно надати оригінал правовстановлюючого документа на заявлену квартиру відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом з тим, як убачається зі змісту позову та копії свідоцтва про право власності на житло №25957 від 18.07.2001, ОСОБА_1 є власником ? частину квартири АДРЕСА_1, а відтак документом, що посвідчує право власності позивача є вказане свідоцтво, видане Органом приватизації державного житлового фонду Радянського району міста Києва.

Керуючись вищезазначеними нормами, державним реєстратором Департаменту прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36948586 від 07.09.2017 і з зазначенням вичерпного переліку підстав для зупинення.

Відповідно до п. 14 Порядку №1127 та ч.ч. 2, 3 ст. 23 Закону України №1952-IV державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

В подальшому, 30.10.2017, враховуючи, що позивачем протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунуто обставини, що були підставою для прийняття такого рішення, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісіковим О.І. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37845103.

Так, відповідно до п. 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Статтею 24 Закону України №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Таким чином, враховуючи вищевказане суд погоджується з доводами позивача стосовно законності та обгрунтованності рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №37845103 від 30.10.2017, прийняте Державним реєстратором права на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісіковим О.І. та не вбачає підстав для його скасування.

Відносно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію права власності (з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на ? частину квартири АДРЕСА_1, за позивачем, суд не вбачає підстав для задоволення такої з огляду на наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

В контексті вказаного, суд зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям (чи прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; своєчасно), не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вищевказана позовна вимога в частині зобов'язання судом Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію права власності, розцінюється судом саме як втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Вищевикладене, на думку суду, свідчить про обрання позивачем невірного способу захисту порушених, на його думку, прав та інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ісікова Олександра Івановича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення виготовлено 03.03.2018