Рішення № 72543662, 28.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.2018 Справа № 905/129/18 Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В. за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І розглянув у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення штрафу в сумі 71160 грн.,

За участю:

представника позивача – не з’явився;

представника відповідача – не з’явився;

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», звернулось із позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення штрафу у розмірі 71160,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у вересні 2017 року зі станції Родинська Донецької залізниці відповідач згідно накладної №52171246 у вагонах № 67666933 та № 65489262 відправив вантаж на станцію Основа Південної залізниці. На проміжній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці 29 вересня 2017р. проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 71160,00грн., який він просить стягнути з відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 6, 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст. ст. 22, 61, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, Правилами перевезення вантажів.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 16.01.2018р. порушено провадження у справі №905/129/18 за правилами спрощеного позовного провадженя без виклику сторін.

05.02.2018 року позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування необхідності призначити судове засідання позивачем зазначено потреба надання представниками залізниці фахових пояснень, щодо обставин викладених у позовній заяві, надання пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2018 року клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено, справу №905/129/18 призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні з повідомленням сторін на 28.02.2018 о 14 год. 30 хв.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, заявою від 26.02.2018 року просив відкласти розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Заявою від 05.12.2017р. відповідач просив розглянути справу без участі його представника.

У письмовому відзиві від 01.02.2018р., який надійшов електронною поштою, відповідач проти позову заперечував. Просив звільнити від відповідальності у зв’язку з відсутністю його вини, як вантажовідправника. Заявою від 29.01.2018р. №20, яка надійшла до канцелярії суду 07.02.2018р. відповідач просив зменшити розмір штрафу до однієї плати за перевезення, оскільки вказане порушення не завдало збитків позивачу.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме – це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

У вересні 2017 року зі станції Родинська Донецької залізниці відповідач згідно накладної №52171246 у вагонах №67666933 та №65489262 відправив на станцію Основа Південної залізниці вантаж - вугілля кам’яне.

При оформленні залізничної накладної №52171246 від 20.09.2017р. вантажовідправником вказано масу вантажу:

у вагоні №67666933: нетто – 69000 кг, маса вагона 23900 кг.

у вагоні №65489262: нетто – 68000 кг, маса вагона 23200 кг.

Вантаж у вагон завантажено вантажовідправником – ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

На проміжній станції Синельникове - 1 Придніпровської залізниці 29.09.2017р. залізницею було здійснене контрольне комісійне переважування вагонів №67666933 та №65489262.

Під час зважування 29.09.2017р. без відчеплення при повній зупинці на 150-тонних статичних вагах станції, повірених 22.05.2017р., виявилось, що:

у вагоні № 67666933 вага брутто 97950кг, вага тари з документу 23900кг, нетто 74500, що більше маси зазначеної у накладній на 5050 кг.

у вагоні № 65489262 вага брутто 97400кг, вага тари з документу 23200кг, нетто 74200, що більше маси зазначеної у накладній на 6200 кг і вище вантажопідємності на 5200 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 0,2м, шапкоподібне, без виїмок і поглиблень. Вантаж маркований у вигляді двох поздовжніх борозен по усій довжині вагонів, що відповідає документу. Маркування не порушене. Вагони технічно справні. Начальник вантажного району по штатному розпису відсутній.

Факт неправильності зазначення маси вантажу у вагонах № 67666933, № 65489262 підтверджується комерційним актом №453603/130/24 від 29.09.2017р., який підписаний належними особами - працівниками залізниці: прийомоздавальником вантажу та багажу, працівником ВОХР, комерційним агентом в присутності чергової по станції.

Згідно технічного паспорту ваг №6 станції Синельниково-1 Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію – 29.09.2006р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками – один раз в 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 22.05.2017р.

Тобто, наявна у матеріалах справи копія технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ваги) станції Синельниково-1 дають підстави вважати, що дані ваги є придатними до використання, перебувають у справному технічному стані та у встановлений строк пройшли державну перевірку.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у вагоні у вагонах № 67666933, № 65489262 позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 71160,00 грн. із розрахунку: 7116,00 грн. (тариф) х 5 х 2.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати штрафу, нарахованого позивачем у зв’язку з невірним зазначенням маси вантажу.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Стаття 3 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР (далі Закон № 273) встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 306 Господарського кодексу України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити масу вантажу.

У відповідності до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту).

За змістом статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. "а").

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено: «Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%: - норма надлишку за спірним перевезенням становить 138 кг та 136 кг, що значно менше виявленого надлишку виявленого на станції Синельниково-1.

За перевезенням вантажу у вагонах № 67666933, № 65489262 провізна плата становить по 7116,00 грн., у зв'язку з чим, на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у цьому вагоні складає 71160,00 грн. із розрахунку: 7116,00 грн. (тариф) х 5 х 2.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Щодо клопотання відповідача зменшити розмір штрафу до однієї плати за перевезення, оскільки вказане порушення не завдало збитків позивачу, суд зазначає наступне.

Згідно до пункту 6.2 Роз’яснень Вищого господарського суду України N 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, порушень та поглиблень немає. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірних вагонах складає по 7116,00 грн.., заявлений штраф до стягнення у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами № 67666933, № 65489262 у загальній сумі складає 71160,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається сплачений позивачем судовий збір в повному обсязі, відповідно до ст. 129 ГПК України

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 247, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення штрафу в сумі 71160 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м. Покровськ, м.Родинське, вул..Перемоги, б.9, ЄДРПОУ 31599557) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЕДРПОУ 40081237, юридична адреса: 49602, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.108) штраф у розмірі 71160 (сімдесят одна тисяча сто шістдесят) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м. Покровськ, м.Родинське, вул..Перемоги, б.9, ЄДРПОУ 31599557) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЕДРПОУ 40081237, юридична адреса: 49602, м.Дніпро, пр.. ОСОБА_1, б.108) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві).

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов