Рішення № 72543627, 28.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2018 року № 826/5847/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справуза позовомОСОБА_1доГоловного управління ДФС в Донецькій областіпровизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Донецькій області (далі - ГУ ДФС в Донецькій області, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС в Донецької від 21 грудня 2015 року № 197-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді головного держаного інспектора обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області з 22 грудня 2015 року, допустивши негайне рішення суду в цій частині;

- зобов'язання Головного управління ДФС в Донецької області проінформувати Міністерство юстиції України про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області та відкликати відомості та подану інформацію про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року суддею Келебердою В.І. відкрито провадження по справі 826/5847/16, та призначено судовий розгляд справи на 24 травня 2016 року.

24 травня 2016 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України (редакція статті до 15.12.2017 року) ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

10 березня 2017 року за вх. № 15486/17 та 02 жовтня 2017 року за вх. № 66408/17 до суду надійшли клопотання представника позивача про пришвидшення розгляду справи.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №6443 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/5847/16 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/5847/16 прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду на 13 листопада 2017 року.

13 листопада 2017 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В своє обґрунтування посилався на те, що в порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_1 було незаконно звільнено з посади головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області, оскільки про рішення відповідача щодо початку проведення перевірки відповідно до умов Закону України «Про очищення влади» її не було повідомлено належним чином.

На думку, представника позивача, саме з вини відповідача ОСОБА_1 не було виконано вимог ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про очищення влади», що призвело до її незаконного звільнення на підставі ч. 3 ст. 4 вказаного Закону.

Окрім цього, представник позивача зазначив, що оскільки ОСОБА_1 на день її звільнення перебувала у відпустці по догляду за дитиною, звільнення її з посади на підставі п.7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України є незаконним та протиправним.

Представник відповідача, Головного управління ДФС в Донецької області, у судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання (вх. № 79596/17 від 13.11.2017 року) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з необхідністю надання часу для підготовки заперечень на позов та надання додаткових документів.

У той же час, з наданих до суду письмових заперечень від 06 червня 2016 року за вх. № 43446/16, представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що ним було здійснено усі можливі заходи щодо доведення до позивача необхідності подання заяви та інших документів, строку такого подання та наслідки бездіяльності, відповідно до Закону України «Про очищення влади», а тому просив відмовити у його задоволені.

13 листопада 2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України (редакція статті до 15.12.2017 року) ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

20 листопада 2017 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації витребувано письмову інформацію та докази (у разі наявності), на підставі яких документів ОСОБА_1 видавалась Довідка від 13.01.2015р. № 3001005300 про взяття на облік, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районі проведення антитерористичної операції; інформацію за якою адресою та з якого числа була зареєстрована ОСОБА_1, як тимчасово переміщена особа та інформацію за якою адресою була зареєстрована ОСОБА_1, як тимчасово переміщена особа у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

20 листопада 2017 року за вх. № 82059/17 до суду надійшло клопотання представника ГУ ДФС в Донецькій області про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду від 01.11.2017 року.

04 грудня 2017 року за вх. № 87790/17 до суду надійшла заява Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з додатками на виконання ухвали суду від 20.11.2017 року.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Наказом Головного управління ДФС в Донецької області від 01.10.2014 року № 2-о, у зв'язку з реорганізацією Головного управління Міндоходів у Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу обліку бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління Головного управління Міндоходів у Донецькій області переведено на посаду головного державного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС у Донецькій області на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_3, до дня фактичного виходу її на роботу, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

Наказом Головного управління ДФС в Донецької області від 28.09.2015 року № 58-б, на підставі заяви від 25.09.2015 року та довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва від 16.09.2015 № 84 головному державному інспектору відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління ОСОБА_1 надано відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 29 вересня 2015 року по 28 березня 2016 року.

Наказом Головного управління ДФС в Донецької області від 21 грудня 2015 року № 197-о «Про звільнення ОСОБА_1» ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління, у зв'язку з неподанням заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», на підставі ч. 3 ст. 4 Закону України «Про очищення влади» та п. 7 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Незгода з вказаним наказом відповідача, обумовила ОСОБА_1 на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

У відповідності до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України встановлено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади".

Закон України "Про очищення влади" від 16.09.2014р. №1682-VІІ визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Статтею 2 Закону України "Про очищення влади" передбачено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо:

1) Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;

2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників;

3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;

4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;

5) Глави Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;

6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України;

8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг;

10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини.

Так, відповідно до статті 4 Закону України "Про очищення влади" особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.

Так, у відповідності до частини 3 статті 1 вказаного Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Порядок проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (далі по тексту - Порядок), визначає механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з пунктом пункту 491 Порядку перевірці підлягають особи, які займають посади, передбачені пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", а також особи, за якими в установленому законодавством порядку зазначені посади зберігаються.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка (далі - керівник органу).

Відповідно до пунктів 5-8 Порядку, керівник органу або голова суду згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі (далі - початок проведення перевірки в органі), в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний структурний підрозділ).

Рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.

У разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутня технічна можливість для оприлюднення рішення про початок проведення перевірки в органі, такий орган надсилає зазначене рішення в день його прийняття у паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) на електронну адресу органу, якому підпорядковується зазначений орган. Орган, якому підпорядковується орган, в якому проводиться перевірка, у той самий день оприлюднює рішення на власному офіційному веб-сайті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного наказу Головного управління ДФС в Донецької області від 21 грудня 2015 року № 197-о про звільнення його з посади головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області, з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», посилається на необізнаність його, у законодавчо встановленому порядку, про початок перевірки відповідачем, передбаченої вказаним Законом, так як позивач в період з 29 вересня 2015 року по 28 березня 2016 року, перебував у відпусті по догляду за дитиною.

У той же час, відповідач, в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного наказу посилається на вжиття ним усіх можливих заходів щодо доведення до позивача необхідності подання заяви та інших документів, строку такого подання та наслідки бездіяльності, відповідно до Закону України «Про очищення влади».

В підтвердження своїх дій надано до суду докази повідомлення позивача, а саме надіслання засобами поштового зв'язку на його адресу (зазначеної в довідці Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва від 16.09.2015 № 84) листа від 02.12.2015 року (вих. № 11685/10/05-99-04-01) про необхідність подання, у відповідності до п. 8 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», власноручно написаної заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї.

Втім, вказаний лист було повернуто на адресу ГУ ДФС в Донецької області, з відміткою пошти «повернення за строком», що стало підставою для звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Враховуючи викладене вище, суд при вирішенні справи, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та було зазначено вище, згідно наказу від 28.09.2015 року № 58-б, ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 29 вересня 2015 року по 28 березня 2016 року.

11 листопада 2015 року ГУ ДФС в Донецької області видано наказ № 222 «Про початок проведення в Головному управлінні ДФС в Донецької області перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»», визначивши днем початку проведення перевірки 07 грудня 2015 року.

Згідно вказаного наказу, керівникам структурних підрозділів ГУ ДФС в Донецької області наказано забезпечити доведення цього наказу в день його видання під особистий підпис до відома підлеглих працівників, щодо яких здійснюється перевірка (згідно з додатками), у тому числі тих, які відсутні на роботі (знаходяться у відрядженні, щорічних основних та додаткових відпустках, відпустках без збереження заробітної плати, навчальних відпустках, відпустках по вагітності та пологах, відпустках для догляду за дитиною та перебувають на листку непрацездатності); списки працівників з підписами про ознайомлення з наказом надати до управління персоналу. У разі неможливості ознайомлення осіб під особистий підпис, у зв'язку з проведенням АТО, довести вимоги цього наказу до таких працівників усіма можливими засобами (п.3.1)

У той же час, матеріалами справи встановлено, а саме з наданих представником відповідача документів, що позивачем при подані до ГУ ДФС в Донецької області заяви про надання йому відпустки по догляду за дитиною з 29 вересня 2015 року по 28 березня 2016 року, разом з довідкою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва від 16.09.2015 № 84, було надано власноруч зазначені дані для подальших контактів. А саме, зазначено номер телефону НОМЕР_2 програмного забезпечення «Viber», «Whats App»; електрону адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1; номери мобільного зв'язку - НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (сестра).

Однак, відповідачем з метою повідомлення позивача, на виконання наказу від 11 листопада 2015 року № 222 «Про початок проведення в Головному управлінні ДФС в Донецької області перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», було лише направлено лист на адресу, зазначену в довідці Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва від 16.09.2015 № 84 (АДРЕСА_1).

Під час розгляду справи, встановлено, що в даній довідці було допущено помилку при її заповнені, а саме в зазначені номеру будинку в адресі за місцезнаходженням позивача, замість «АДРЕСА_1» зазначено «АДРЕСА_2».

Вказані дані підтверджуються довідкою Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.01.2015 року № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території в м. Київ-22, за адресою АДРЕСА_1. Також факт знаходження позивача за вказаною адресою підтверджується інформацією наданою Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2017 року.

Водночас, судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що відповідальними особами ГУ ДФС в Донецької області були здійснені спроби повідомлення ОСОБА_1 про необхідність подання вказаної вище заяви з документами, засобами телефонного зв'язку, так само як не бере до уваги твердження представника позивача, що останньому ніхто з даного приводу не телефонував, оскільки вказані обставини не підтверджуються належними доказами.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито усіх можливих заходів щодо доведення до позивача необхідності подання заяви та інших документів, строку такого подання та наслідки бездіяльності, відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не був повідомлений про початок проведення перевірки, а відтак був позбавлений можливості подати відповідну заяву та інші документи у визначені строки.

Суд також вважає, що оприлюднення на офіційному веб-сайті Головного управління ДФС в Донецької області наказу від 11 листопада 2015 року № 222 не є доказом доведення цього рішення до відома позивача.

Оприлюднення на веб-сайті рішення про початок проведення перевірки та доведення цього рішення відповідальним структурним підрозділом до відома осіб, які підлягають перевірці, є окремими заходами з реалізації Закону України «Про очищення влади», які не підлягають ототожненню. Оприлюднення на веб-сайті рішення про початок проведення перевірки здійснюється з метою надання можливості невизначеному колу осіб ознайомитися з цим рішенням.

У той же час, суд звертає увагу, що вказаними законодавчими приписами не визначено певного способу доведення відповідальним структурним підрозділом до осіб рішення про початок проведення перевірки в органі. Проте зі змісту п. 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» вбачається, що відповідна інформація доводиться особисто до посадової особи шляхом вчинення активних дій відповідальними особами такого органу, а не шляхом розміщення у загальнодоступних ресурсах для невизначеного кола осіб, оскільки в такому разі обов'язок доведення рішення про початок проведення перевірки перетворюється на обов'язок особи, яка підлягає перевірці, постійно відстежувати загальнодоступні ресурси.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що звільнення позивача з підстав не подання заяви у строк, який встановлено Законом України «Про очищення влади», є неправомірним, у зв'язку із чим наказ Головного управління ДФС в Донецької області від 21 грудня 2015 року № 197-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи доведену протиправність наказу від 21 грудня 2015 року № 197-о про звільнення ОСОБА_1, суд зазначає про необхідність поновлення позивача на посаді головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області, з 21 грудня 2015 року.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС в Донецької області проінформувати Міністерство юстиції України про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області та відкликати відомості та подану інформацію про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади», суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та третьої статті 7 Закону України "Про очищення влади" відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру.

Згідно з пунктами 4, 8, 9 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року №1704/5 (далі по тексту - Положення), держатель Реєстру - Міністерство юстиції України.

Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є:

- держатель через Департамент кадрової роботи та державної служби, який вносить або вилучає відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;

- головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Держатель вносить або вилучає в установленому порядку відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", Реєстратори надають інформацію з Реєстру у випадках, визначених частиною другою статті 7 Закону України «"Про очищення влади", забезпечують оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, виконують інші функції, передбачені цим Положенням.

Частиною другою пункту 2 розділу II Положення передбачено, що підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу є: надходження до Держателя від керівника органу, до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена у частині третій статті 1 Закону України "Про очищення влади", інформації про звільнення особи з посади.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про очищення влади" організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

У свою чергу, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 5 розділу II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є надходження до Держателя від органу, який проводив передбачену Законом України "Про очищення влади" перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", відповідне судове рішення, а також випадки, визначені законом.

З викладеного вбачається, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління ДФС в Донецької області проінформувати Міністерство юстиції України про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області та відкликати відомості та подану інформацію про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади» є передчасною та є похідною від вимоги про скасування наказу 21 грудня 2015 року № 197-0 та поновлення позивача на раніше займаній посаді, у зв'язку з чим буде вирішена за наслідками вчинення таких дій.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області підлягає негайному виконанню.

У той же час, оскільки на час виникнення спору між сторонами та звернення до суду з даним повозом, ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною, тому суд не приймає рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Абзацом другим частини п'ятої статті 139 КАС України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На час подання адміністративного позову, позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Сторонами не надано доказів понесення судових витрат, відтак судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Донецької від 21 грудня 2015 року № 197-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного держаного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного держаного інспектора обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області, з 21 грудня 2015 року.

4. Допустити постанову у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного держаного інспектора обліку платежів та зведеної звітності координаційно-моніторингового управління Головного управління ДФС в Донецької області, з 21 грудня 2015 рокудо негайного виконання.

5. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін