Рішення № 72543536, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/22248/17Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС" (03028, м.Київ, вул.Оскольська, 31, офіс 15)

до Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, буд.42/4)

про спонукання до укладення договору

за участю представників сторін:

від позивача: Куликова О.М. за дов.

від відповідача: Максименко В.О. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" укласти з позивачем договір банківського обслуговування на підставі якого відкрити поточний рахунок та здійснювати операції з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно вимог законодавства, посилаючись на відмову банку відкрити відповідний рахунок позивачу без зазначення причини відмови.

Ухвалою суду від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22248/17, розгляд справи призначено на 16.01.2018.

03.01.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на визначене ч. 2 ст. 1067 ЦК України, п.1.7 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», ч.1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ч. 5 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» право банку відмовити клієнту у відкритті банківського рахунку та здійснення його обслуговування у визначених законом випадках, а саме: встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику банком, як суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

16.01.2018 через канцелярію суду позивач подав документи для долучення до матеріалів справи.

16.01.2018 відповідач подав до суду документи по справі та відповідь на відзив, в якій стверджує, що працівниками банку для ідентифікації, вертифікації та уточнення інформації про ТОВ «АУРУМ ТРАНС» як клієнта, не було витребувано жодних документів, запитів щодо уточнення інформації щодо товариства чи кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_4, встановлена ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Процедура перевірки клієнта суперечить Наказу Мінфіну « 584 від 08.07.2016, а тому встановлення відносно товариства неприйнятно високого ризику та безпідставна відмова від відкриття рахунку порушує конституційні права та свободи ОСОБА_6 Зазначає, що в силу положень ст. 1067 ЦК України банк повинен укласти договір банківського рахунку із будь-яким клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах.

Ухвалою суду від 16.01.2018 у зв'язку із набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2018.

26.01.2018 до суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача.

Ухвалою суду від 06.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2018.

У судовому засіданні 01.03.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що 22.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС" звернулось до керівника відділення № 23 Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" листом за вих. № 22-08/17/149, у додатках до якого надав документи для відкриття поточного рахунку у відділенні № 23 та просив повідомити у визначені строки про можливість відкриття поточного рахунку у відділенні банку.

11.09.2018 банк повідомив відповідача про отримання пакету документів для відкриття рахунку від ТОВ «АУРУМ ТРАНС», про неможливість надати згоду на відкриття рахунку товариству та відмову від подальшої співпраці без коментування причини відмови.

Позивач вважає відмову Публічного акціонерного товариства "КРЕДІТ АГРІКОЛЬ БАНК" від відкриття поточного рахунку та здійснення його обслуговування безпідставною та просить суд зобов'язати банк укласти з ТОВ «АУРУМ ТРАНС» договір банківського обслуговування на підставі якого відкрити поточний рахунок та здійснити операції з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно вимог законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що позивач здійснює свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, та не отримувало запитів від банку з приводу надання будь-яких документів чи пояснень з приводу уточнення інформації про товариство. Пояснює, що в силу положень ст. 1067 ЦК України банк повинен укласти договір банківського рахунку із будь-яким клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах. Необґрунтоване ухилення банку від укладення договору банківського рахунку є порушенням прав потенційного клієнта, встановлення неприйнятно високого ризику порушує конституційні права ОСОБА_6, як кінцевого бенефіціарного власника товариства.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що право на односторонню відмову банку від договору банківського рахунку встановлено ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», 2 ст. 1067 ЦК України, п.1.7 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», ч. 5 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; рішення банку про встановлення позивачу неприйнятно високого ризику та припинення ділових відносин з клієнтом ґрунтується на нормах законодавства та внутрішніх документах банку з питань фінансового моніторингу, зокрема, є Процедура перевірки клієнтів ПАТ"КРЕДІТ АГРІКОЛЬ БАНК" щодо належності до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної операції або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, та перелік небажаних клієнтів, що затверджена розпорядженням № 439-р від 12.08.2016. Причиною відмови від ділових стосунків з клієнтом у даному випадку є надходження запиту від ДСФМУ про надання вичерпної інформації, що в силу п.4.4 Процедури, є підставою для віднесення клієнта чи особи, яка ще не є клієнтом, до переліку неприйнятно високого ризику.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2- ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк зобов'язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України: клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку.

Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та суб'єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик (ч. 3 ст. 6 Закону).

Частина 6 ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" надає банку право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Разом з тим ч. 7 даної статті надає банку право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта (в тому числі керівників клієнта - юридичної особи, представника клієнта), вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта, в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел, проте не зобов'язує банк вчиняти відповідні дії.

Проаналізувавши дії відповідача та наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що відповідачем листом № 12407/3098 від 11.09.2017 відмовлено у відкритті банківського рахунку та встановлення подальших ділових відносин, що відповідає вищевикладеним нормам закону.

Зокрема, відповідно до положень чинного законодавства ПАТ «КРЕДІТ АГРІКОЛЬ БАНК» є суб'єктом первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розроблення критеріїв ризику згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

-відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- відмовитися від проведення переказу в разі відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 9 цього Закону;

- відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

В розумінні ст. 1 вказаного закону, ділові відносини - це відносини між клієнтом та суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг; неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, який не може бути прийнятий суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Наказом Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 затверджено Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, відповідно до пункту 3 Розділу 1 яких встановлено, що суб'єкти первинного фінансового моніторингу (до яких зокрема відносяться банки) розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта, та особливостей діяльності суб'єкта.

Також, відповідно до п.17 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015р. №417 (надалі також - Положення НБУ №417), банк зобов'язаний розробити та затвердити такі окремі внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, що мають оновлюватися з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму, зокрема, Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу.

Відповідно до п.47 Положення № 417, банк зобов'язаний у порядку, установленому Програмою ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку до встановлення ділових (договірних) відносин, що оформлені в письмовій формі (укладення договорів), відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму та під час вивчення клієнта, уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта забезпечувати виявлення факту належності клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу) або особи, яка діє від його імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.

Банк у разі виникнення підозри, проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, зобов'язаний забезпечувати виявлення факту належності стосовно всіх без винятків клієнтів або осіб, які діють від їх імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.

Розпорядженням Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" № 439-р від 12.08.2016 було затверджено Процедуру перевірки клієнтів щодо належності до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та перелік небажаних клієнтів.

Відповідно до п.4.4 Процедури, неприйнятно високий ризик встановлюється клієнту, чи особі, яка ще не є клієнтом, зокрема, у разі наявності запиту від Державної служби фінансового моніторингу України.

З пояснень банку випливає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, кінцевим бенефіціарним власником товариства «АУРУМ ТРАНС» є ОСОБА_6, що позивачем не заперечується.

Відносно вказаної особи до ПАТ «КРЕДІТ АГРІКОЛЬ БАНК» у березні 2016 від Державної служби фінансового моніторингу був надісланий запит про надання інформації, копія якого долучена до справи.

Вказані обставини, стали підставою для віднесення особи ОСОБА_6 банком до клієнтів з неприйнятно високим ризиком відповідно до внутрішнього документа банку з питань фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів банку.

Щодо посилань позивача про відсутність будь-яких запитів зі сторони банку щодо надання позивачем уточнюючої інформації для уникнення невмотивованої відмови банку від укладення договору/встановлення ділових відносин без зазначення критеріїв ризику, суд зазначає, що вимогами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не визначено умови щодо повідомлення клієнта про невідповідність його даних, та/або діяльності, пов'язаність з публічними діячами тощо, вимогам закону.

Крім того, відповідно до п.п. 16, 19 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постанова Правління Національного банку України 26.06.2015 № 417, основними принципами розроблення та реалізації внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу є: 1) управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму з метою зменшення їх до прийнятного рівня; 2) забезпечення здійснення працівниками банку [у межах функціональних обов'язків, визначених трудовими договорами (у посадових інструкціях, контрактах тощо)] ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), вивчення клієнтів та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу або стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення; 3) недопущення в роботі банку порушень законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.

Внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом.

Тобто, банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Стверджування позивача щодо пов'язаності кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «АУРУМ ТРАНС» ОСОБА_6 з національним публічним діячем, що стало підставою для відповідної відмови банку, не є належним та допустимим доказом спростування висновків банку про неприйнятно високий ризик, оскільки є лише припущеннями.

Посилання позивача на невідповідність затвердженої відповідачем Процедури Наказу Мінфіну № 584 від 08.07.2016 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», оскільки нормами наказу не передбачено підстав для віднесення клієнта до переліку неприйнятно високого ризику у разі наявності запиту від Державної служби фінансового моніторингу України, не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на невірному розумінні норм права.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства.

Посилання позивача на порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України (ст.ст. 633, 1067) є безпідставними з огляду на те, що відповідач є суб'єктом первинного фінансового моніторингу, та враховуючи приписи статей 10, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як спеціальних законів, що прямо наділяють Банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком.

У спірних правовідносинах, пов'язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону - Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Посилання позивача на те, що працівниками банку не було витребувано ніяких документів про ТОВ «АУРУМ ТРАНС», як клієнта, на адресу останнього банком не направлялись ніякі запити стосовно уточнення інформації, не приймаються судом до уваги, оскільки нормами вказаним законів передбачено право, а не обов'язок банку витребувати уточнюючу інформацію у визначених випадках, при цьому надсилання запитів, розповсюдження інформації щодо конкретних критеріїв ризику та порядку процедури перевірки клієнтів, які є інформацією з обмеженим доступом, нівелює положення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 02.03.2018

Суддя О.М.Ярмак