Рішення № 72543509, 26.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2018 року № 826/7500/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

1. Визнати протиправним включення відповідачем 1 та відповідачем 2 належних ОСОБА_1 та заявлених ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» кредиторських вимог другої черги на суму 268 314,84 грн. до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» сьомої черги.

2. Зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 змінити черговість належних ОСОБА_1 вимог до ПАТ КБ «Надра» на суму 268 314,84 грн. та віднести до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» 2 черги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.06.2016 р. провадження по справі відкрито суддею Мазур А.С. та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 25.10.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Васильченко І.П.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправним включенням кредиторських вимог позивача до сьомої черги, оскільки вимоги позивача випливають не із вимог фізичних осіб вкладників, а пов'язані із виплатою заробітної плати. Віднесення кредиторських вимог до 7 черги порушує права позивача як кредитора.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача відмовився від заявленого клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Вважає, що позивача віднесено до сьомої черги кредиторів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Згідно наданих суду письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем не доведено протиправність дій відповідача, що, в свою чергу, не доводить протиправність дій останнього. Окрім того, представник відповідача 2 вказує на передчасність та необґрунтованість позовних вимог позивача в частині зобов'язання затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, пред'явлених до фонду та на те, що останні є дискреційними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 05.02.2015 р. №83 ПАТ «КБ» Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, водночас відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) 05.02.2015 р. №26 з 06.02.2015 р. розпочата процедура виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ» Надра».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 23.04.2015 р. №85 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05.06.2015 р. включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкової Ірини Олександрівни до 05.06.2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 р. №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05.06.2015 р. №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 р. до 04 червня 2016 р. включно.

02.04.2015 р. Шевченківським районним судом м.Києва по справі № 761/2765/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення компенсації за роботу у неробочі (вихідні) дні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації частини заробітної плати в зв'язку із несвоєчасною її виплатою, прийнято рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу в неробочі (вихідні) дні в сумі - 2079,96 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 30.01.2009 р. по 02.04.2015 р. в сумі 268 314,84 грн. та компенсації частини заробітної плати в зв'язку з несвоєчасною її виплатою з лютого 2009 року по січень 2015 року в сумі - 1021,26 грн., а всього в розмірі - 271 416,06 грн. без вирахування податків та обов'язкових платежів.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 10.06.2015 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016 р. рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2015 р. залишено без змін. Рішення набрало законної сили.

08.07.2015 р. (вх. № 2699/794 від 08.07.2015 р.) ОСОБА_1 звернулась до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку в ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. із заявою, в якій просила: прийняти та розглянути її грошові вимоги до банку в розмірі 268 314,84 грн., які складаються з зобов'язань з виплати сум, пов'язаних із трудовими відносинами та з оплатою праці; включити її до реєстру акцептованих вимог кредиторів в порядку черговості, встановленої п. 2 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та повідомити її про таке включення у встановленому порядку.

Згідно із Витягу з реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 була визнана кредитором ПАТ «КБ «Надра», а її кредиторські вимоги були включено до 7 черги на суму 268 314,84 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернулась до суду із позовом за захистом її порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (надалі - Закон N 4452-VI). Також, цим Законом регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно частини другої цієї правової норми, на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8).

Відносини, пов'язані з ліквідацією банків, врегульовані розділом VIII (статті 44 - 54) цього Закону.

Відповідно до частин другої - п'ятої статті 45 Закону фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити, зокрема, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону N 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Статтею 48 Закону N 4452-VI визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, які вона здійснює з дня свого призначення, до яких, зокрема, відноситься складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.

Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів визначені статтею 49 Закону N 4452-VI.

Так, цією нормою права передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону N 4452-VI уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Таким чином, з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Після закінчення 30 днів з дня опублікування вказаних відомостей уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів. При цьому, протягом 90 днів з дня опублікування зазначених відомостей уповноважена особа повинна визначити суму заборгованості кожному кредитору, що вчасно заявив про свої вимоги, та віднести їх до певної черги погашення, або ж відхилити такі вимоги, в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявити в установленому законодавством порядку заперечення щодо них, і скласти реєстр акцептованих вимог, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Після затвердження вказаного реєстру на протязі 20 днів уповноважена особа Фонду зобов'язана сповістити кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, та й його приміщеннях у доступному для відвідувачів місці.

Як встановлено судом, відомості про ліквідацію Банку та призначення уповноваженої особи Фонду, у відповідності до ч. 2 ст. 45 Закону N 4452-VI, опубліковані в газеті "Голос України" № 103 (6107) від 12.06.2015 р.

Водночас до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» із заявою про прийняття та задоволення кредиторських вимог на загальну суму 268 314,84 грн., які складаються із зобов'язань пов'язаними із трудовими відносинами та оплатою праці, позивач звернулась 08.07.2015 р., тобто у межах встановленого ч. 5 ст. 45 вказаного Закону 30-тиденного строку.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI, у редакції на час спірних правовідносин, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів визначені у ст. 49 цього Закону, за змістом якої Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Так, згідно з положеннями ст. 49 Закону N 4452-VI уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (ч. 1).

Відповідно до ч. 2 цієї статті протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону №4452-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону N 4452-VI, в чинній на час звернення позивача редакції, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Вирішуючи дану праву по суті, суд зазначає, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку. Дана позиція, зокрема, підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 03.10.2012 р. №6-109цс12.

Так, зокрема, згідно позиції Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 у справі №1-18/2013, кошти, якi пiдлягають нарахуванню в порядку iндексацiї заробiтної плати та компенсацiї працiвникам частини заробiтної плати у зв'язку з порушенням строкiв її виплати, мають компенсаторний характер. Як складовi належної працiвниковi заробiтної плати цi кошти спрямованi на забезпечення реальної заробiтної плати з метою пiдтримання достатнього життєвого рiвня громадян та купiвельної спроможностi заробiтної плати у зв'язку з iнфляцiйними процесами та зростанням споживчих цiн на товари та послуги.

Згідно ж до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 15.10.2013 р. №8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Наведене дає суду дійти висновку про помилковість тверджень відповідача 1 щодо необхідності включення вимог кредиторів що стосуються оплати праці до 7 черги, що, в свою чергу, свідчить про протиправність включення відповідачем 1 заявлених ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» кредиторських вимог другої черги на суму 268 314,84 грн. до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» сьомої черги та необхідності зобов'язати відповідача 1 змінити черговість належних ОСОБА_1 вимог до ПАТ КБ «Надра» на суму 268 314,84 грн. шляхом віднесення до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» 2 черги.

Безпідставними також є доводи відповідача - 1 стосовно пропуску позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для звернення до суду з огляду на наступне.

Так, згідно копії витягу з реєстру вимог кредиторів ПАТ "КБ "Надра" вих. від 25.12.2015 р. №32665 (а.с. 72), адресованому Уповноваженою особою Фонду ОСОБА_1 вбачається, що позивача повідомлено про визнання її кредитором ПАТ «КБ «Надра» та включено до кредиторських вимог 7 черги на суму 268 314,84 грн. В той же час, із позовом до суду в даній справі позивач звернулась 17.05.2016 р., тобто в межах шестимісячного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону N 4452-VI складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів з дня свого призначення уповноважена особа Фонду.

Нормою п. 3 ч. 2 ст. 49 цього Закону передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду.

Частиною 3 ст. 49 Закону N 4452-VI передбачено, що реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно ж до п. 12 ч. 5 ст. 12 ст. 45 Закону N 4452-VI визначення порядку складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів належить до повноважень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, віднесення кредиторських вимог до тієї чи іншої черги шляхом складення реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього), належить до повноважень Уповноваженої особи Фонду, і лише після формування Уповноваженою особою Фонду реєстру акцептованих вимог кредиторів, такий реєстр (зміни до нього) підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виходячи із наведених положень, позовні вимоги щодо визнання протиправним включення Фондом гарантування належних ОСОБА_1 та заявлених ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» кредиторських вимог другої черги на суму 268 314,84 грн. до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» сьомої черги, зобов'язання Фонду гарантування змінити черговість належних ОСОБА_1 вимог до ПАТ КБ «Надра» на суму 268 314,84 грн. шляхом віднесення до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» 2 черги, на думку суду, задоволенню в рамках даного позову не підлягають, з огляду на їх передчасність.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оцінивши докази, які є у справі, та пояснення сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (39631, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюковою Іриною Олександрівною належних ОСОБА_1 та заявлених ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» кредиторських вимог другої черги на суму 268 314,84 грн. до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» сьомої черги.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкову Ірину Олександрівну змінити черговість належних ОСОБА_1 вимог до ПАТ КБ «Надра» на суму 268 314,84 грн. та віднести до кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» 2 черги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (39631, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 580,00 гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко