Рішення № 72543112, 02.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2018 року 10:49 № 826/1356/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., за участю секретаря судових засідань: Денисенко А.В. розглянувши відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія"доГоловного управління Державної фіскальної служби України Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії.

за участі представників сторін:

Представник позивача, Гудзь І.В.

Представник відповідача, Щуренко Ю.С.

Представник відповідача-2: не прибув;

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року № 0022771306 форми "Р"; сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями 14 049 356,00 грн., за штрафними санкціями 3 512 339,00 грн.;

- визнати протиправною податкову вимогу на сплату податкового боргу пеня на суму 8 142 650,01 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року № 0022801306 форми "Р"; сума грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковими зобов'язаннями 12 498 993, 00 грн., за штрафними санкціями 3 124 748,00 грн.;

- повернути позивачу суму добровільно сплаченого нарахування на прибуток на суму 14 049 356,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2018 р. позовну заяву в частині позовних вимог щодо повернення позивачу суму добровільно сплаченого нарахування на прибуток на суму 14 049 356,00 грн. - залишено без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2018 р. закрито провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги на сплату податкового боргу пеня на суму 8 142 650,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наказі ГУ ДФС у м. Києві №486 від 10.02.2016 року та повідомленні про проведення перевірки № 6/26-15-13-06-02-18 від 10.02.2016 року заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві не було визначено дату наказу, вид та термін даної перевірки (виїзна чи невиїзна), що позбавило можливості позивача взяти участь в даній перевірці. Також позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на жодних документально підтверджених фактичних даних. Як обґрунтовує позивач відповідачем при складанні акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, було грубо порушено та не дотримано Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зазначені обставини на думку позивача свідчать про безпідставне прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування до позивача штрафних санкцій та пені.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, у відповідності до яких позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки позовні вимоги необґрунтовані, з огляду на те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі №755/13833/16-к звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України у зв'язку зі сплатою податків та відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, у сумі 13712251,00 грн. Обґрунтовуючи законність нарахування військового збору відповідач посилається на експертний висновок, складений експертом ОСОБА_5 №99-2015 від 17.08.2015 року, яким, як вказує відповідач, встановлено обсяги здійснення валютно-обмінних операцій. Відповідач також посилається на пп.168.11 п.168.1 ст.168 ПКУ, згідно якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримати податок із сплати такого доходу за його рахунок. Відтак відповідач вважає, що оскаржувані рішення, прийняті у відповідності до норм діючого законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача-1 та Відповідача-2 в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, наведених у запереченнях.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 05.08.2015 року, за результатами якої складено акт від 14.03.2016 року №139/26-15-13-06-02/34727227 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 34727227) щодо правильності нарахування та сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємства, військового збору та обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 05.08.2015».

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія» п.135.2,ст.135, пп.153.1.3,пп.153.1.4, п.153.1 ст.153 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2013 по 05.08.2015 рік на загальну суму 14 055 395 грн., у тому числі за 2013 року 1 280 135 грн., 2014 рік - 12 775 260 грн.; а також встановлено порушення ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія» пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. "а" п.171.2 ст.171, пп. "а" п.176.2 ст.176 Розділу IV та пп.1.3, пп.1.4 п.16.1 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по військовому збору на суму 12 498 992,82 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року № 0022771306 форми «Р», яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями - 14049356,00 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) - 3512339,00 гривень; ДПІ Дніпровського району Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкову вимогу від 29.12.2016 року №6427-17, якою визначено суму пені на Податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 8142650,01 грн., а також Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року № 0022801306 форми «Р», яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем Військовий збір за податковими зобов'язаннями - 12498993,00 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) - 3124748,00 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є незаконними та такими, що прийняті без належного з'ясування обставин справи та з порушенням норм податкового законодавства, тому підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим кодексом України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.5 розділу ІІ Порядку №727). Згідно п.п.2 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.3 п.4. Розділу ІІІ Порядку №727 виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

У відповідності до п.п.17 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація щодо наявності контрольованих операцій та повноти їх відображення у поданій платником звітності, в акті перевірки відсутні дані про контрольовані операції.

Розділом ІV Порядку №727 визначено, що залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов'язання, бюджетного відшкодування, від'ємних значень об'єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання (крім перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи); пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання; опис отриманих копій документів; документи, що підтверджують вилучення документів (їх копій), якщо вилучення мало місце, у випадках та в порядку, передбачених законом; інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» має 15 відділень з касами, зареєстрованих у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2007 року реєстраційний номер 13102119, діючих згідно Генеральної ліцензії Національного Банку України від 20.06.2011 року №77.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у м. Києві №486 від 10.02.2016 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» було призначено проведення перевірки позивача. В пункті 1 вказаного Наказу призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», в пункті 2 вказаного Наказу створено робочу групу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. В повідомленні № 6/26-15-13-06-02-18 від 10.02.2016 року заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві в абзаці 1 вказано про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ», а в абзаці 3 вказаного повідомлення зазначено, що додається копія наказу №486 від 15.02.2016 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» за період діяльності з 01.01.2013 по 05.08.2015». Таким чином, відповідачем не було чітко визначено вид перевірки (виїзна чи невиїзна), а також незрозуміло, яким наказом призначена перевірка №486 від 10.02.2016 чи №486 від 15.02.2016, як це передбачено пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України. Також відповідачем не надано доказів вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки на момент початку перевірки у відповідності до пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України, що фактично не давало права відповідачу розпочинати перевірку та позбавило можливості позивача давати пояснення та документи в ході перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в 2013 році було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, згідно якої було вказано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 885956 грн. та у 2014 році подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, згідно якої було вказано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму - 971184 грн. Відповідність чинному законодавству України фінансової звітності позивача за 2013-2014 роки підтверджено аудиторськими висновками незалежної аудиторської фірми «Фінком-Аудит», виданими 13.03.2014 року та 17.02.2015 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, як свідчать матеріали справи 21 квітня 2016 року було проведено експертне економічне дослідження № 102 від 21.04.2016 року судовим експертом ОСОБА_6 на вирішення якого було поставлене питання: «Чи підтверджується документально та нормативно висновки Акту від 14.03.2016 року №139/26-15-13-06-02/34727227 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 34727227) щодо правильності нарахування та сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємства, військового збору та обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 05.08.2015», складеного Головним управлінням ДФС у м. Києві, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 14055395 грн. ( у тому числі за 2013 рік - 1280135 грн., за 2014 рік - 12775260 грн.) та щодо заниження податкового зобов'язання по військовому збору на суму 12498992,82 грн.» та отримано висновок, що «Наданими документами висновками Акту від 14.03.2016 року №139/26-15-13-06-02/34727227 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» (код за ЄДРПОУ 34727227) щодо правильності нарахування та сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємства, військового збору та обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 05.08.2015», складеного Головним управлінням ДФС у м. Києві, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 14055395 грн. ( у тому числі за 2013 рік - 1280135 грн., за 2014 рік - 12775260 грн.) та щодо заниження податкового зобов'язання по військовому збору на суму 12498992,82 грн. документально та нормативно не підтверджуються».

В акті перевірки та в додатках до нього відсутні розрахунки донарахованих сум податків та зборів, а також відсутні взагалі будь-які додані документи, також акт не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Конкретно не вказано господарські операції, при здійсненні яких допущені порушення. Відсутні посилання на квитанції про операції купівлі-продажу іноземної валюти, дані яких не відображені в податковій та бухгалтерській звітності, не проаналізовані регістри бухгалтерського обліку.

Будь-яких допустимих доказів наявності розрахунків нарахованих податкових зобов'язань відповідачем не надано.

Суд критично оцінює, що згідно акта перевірки відповідачем при складанні акта перевірки та визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 року по 05.08.2015 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІКТОРІЯ» перевірка витрат не проводилася.

Відповідно до статті 84 Податкового кодексу України, експертиза під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) контролюючого органу, в яких зазначаються: реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль; питання, поставлені до експерта; документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта. Контролюючий орган, керівник (або заступник) якого призначив проведення експертизи, зобов'язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта. Відповідач не надав суду доказів дотримання процедури призначення експертизи №99-2015 від 17.08.2015 року, на висновок якої посилається в акті перевірки.

Також суд критично оцінює використання відповідачем в акті перевірки експертного висновку складеного експертом ОСОБА_7 №99-2015 від 17.08.2015 року в якості підтвердження фактичних обсягів здійснення валютно-обмінних операцій, оскільки вказаний висновок не встановив зв'язку між вказаними носіями інформації жорстким диском та програмою на ньому Oborot та господарською діяльністю ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія», адже на поставлені питання ОСОБА_7 не підтвердив, що наявна на носіях інформація стосується господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Вікторія» та відображає операції з купівлі-продажу валют: реєстри купленої іноземної валюти, реєстри проданої іноземної валюти, квитанції, довідки-certificate за формою №377 взагалі та за 2013-1015 роки зокрема, також не підтверджено, що в наданих на дослідження електронних носіях містяться програмні комплекси (спеціальні програми) для здійснення контролю за обсягами валютно-обмінних операцій взагалі та за 2013-2015 роки зокрема. Крім того, відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу адміністративного судочинства України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Встановити наявність у ОСОБА_5 спеціальних знань, які дають можливість визначити обсяги здійснення валютно-обмінних операцій позивача не є можливим, оскільки згідно наявних доказів в матеріалах справи, а саме відомостей з Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, які є додатком до листа Міністерства юстиції України від 02.03.2017 р. № 7656/5307-0-33-17/9, згідно яких з 25 червня 2006 року свідоцтво ОСОБА_5 недійсне у зв'язку з закінченням його терміну дії, (до 25 червня 2006 року), він мав право проводити судову експертизу з питань пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Відповідно частини 6, 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. З огляду на вказані норми суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на факти, встановлені в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі №755/13833/16-к. Суд також вважає, що факти встановлені ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі №755/13833/16-к не звільняють відповідача від обов'язку доведення правомірності своїх дій при складанні акта перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.11.2016 № 0022771306 та від 15.11.2016 №0022801306, а також податкової вимоги від 29.12.2016 року №6427-17. На момент винесення ухвали Дніпровським районним судом міста Києва від 24.10.2016 року у справі №755/13833/16-к відповідачем не було винесено податкові повідомлення рішення, а відтак позивач був позбавлений можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач не надав суду доказів обґрунтованості нарахування податкового зобов'язання позивача зі сплати військового збору, не довів наявність методики обрахунку позивачем військового збору та способу визначення бази оподаткування та розміру доходів фізичних осіб при здійсненні валютно-обмінних операцій, а також не надав пояснень можливості використання в якості об'єкта оподаткування за ставкою 1,5 % військового збору в 2015 році розміру доходів позивача визначених в акті перевірки за 2013-2014 роки на суму 77711219 грн. та отримання в результаті вказаного обрахунку податкового зобов'язання по військовому збору на суму 12498992,82 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями - 14049356,00 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) - 3512339,00 гривень, грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковими зобов'язаннями - 12498993,00 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) - 3124748,00 гривень, а тому податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 № 0022771306 та від 15.11.2016 №0022801306, податкова вимога від 29.12.2016 року №6427-17 є протиправним та необхідно скасувати, а добровільна сплачена позивачем згідно акта перевірки сума податку на прибуток підприємств у розмірі 14049356,00 гривень підлягає поверненню позивачу.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивачів підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ними судові витрати.

керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року № 0022771306 форми "Р" сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями 14 049 356,00 грн., за штрафними санкціями 3 512 339,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 року № 0022801306 форми "Р" сума грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковими зобов'язаннями 12 498 993, 00 грн., за штрафними санкціями 3 124 748,00 грн..

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 497 781, 54 грн. (чотириста дев'яносто сім тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 54 коп.)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.А. Качур