Рішення № 72542807, 08.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2018 року № 826/15073/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

Головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судового засідання Хаюк К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби Українипроскасування податкового повідомлення-рішенняза участю представників

- від позивача Алексеєва О.Є.;

- від відповідача Кругляк А.О.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 29.08.2017 № 0007224105 про застосування до ПрАТ "Укргідроенерго" суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 170,00 грн. за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії відповідача та Державної фіскальної служби України є необґрунтованими, висновки Акту перевірки - безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, а податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0007224105, прийняте на підставі Акту перевірки, має бути скасоване.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав. Як у відзиві на позов, так і в судовому засіданні, наголосив на наступному.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю ( у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).

Відповідно до пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу (у редакції станом на 01 січня 2016 року) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Згідно пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу (у редакції станом на 01 січня 2016 року) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств електроенергетики управління податкового супроводження підприємств виробничої сфери Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Носенко В,В, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго» за грудень 2015 року.

За результатами перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України складено акт від 24 липня 2017 року №2430/28-10-41-05/20588716 про результати камеральної перевірки податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго» за грудень 2015 року.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення термінів, зазначених підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2016 року.

Оскільки позивач вважав, що викладені в Акті перевірки фактичні обставини та висновки не дають підстав для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення позивач звернувся із запереченням від 07 серпня 2017 року №5-1/4358 до відповідача з проханням не приймати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Проте відповідач своїм листом від 16 серпня 2017 року №43360/10/26-10-41-05-15 інформував позивача про залишення Акту перевірки без змін.

За результатами складання Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0007224105, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України та Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляд контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року №916, позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0007224105, подавши скаргу від 08 серпня 2017 року №5-1/4815 до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Однак Державна фіскальна служба України своїм листом від 03 листопада 2017 року №25100/6/99-99-11-03-01-25 поінформувала позивача та відповідача про те, що керуючись главою 4 Податкового кодексу України залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0007224105, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає дії відповідача необґрунтованими та, керуючись підпунктом 56.18 Податкового кодексу України звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції від 17 вересня 2015 року, що діяла у період за який подано податкову декларацію, а саме грудень 2015 року) податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах стабільності, а саме зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Також у частині 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти як так, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняття нового закону чи іншого нормативно-правового акту.

Згідно з пунктами 49.18.1, 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року №719 затверджено форму податкової звітності з рентної плати, а також форми розрахунку з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квартал (додаток №4) та за місяць (додаток №4-1).

Позивачем зазначено, що ним помилково заповнено та відправлено форму податкової звітності за місяць замість кварталу, у зв'язку з тим, що форма податкової звітності за місяць та за квартал ідентичні, та відрізняються лише пунктами 1.1,1.2 пункту 1 податковий період.

В той же час, у податковій декларації з рентної плати, в якій помилково визначено податковим періодом грудень 2015 року, а не IV квартал 2015 року, податкове зобов'язання з рентної плати за звітний період складає 7791,21 грн.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 ПК. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Аналізовані законодавчі приписи свідчать на користь висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Аналогічна правова позиція викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року у справі №К/800/49074/15.

Оскільки платник податків не заперечував, що ним було подана декларація саме за місяць, а не квартал, уточнюючу декларацію подано не було, суд вважає правомірними висновки податкового органу щодо порушення позивачем терміну подання первинної декларації.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Оскільки подання декларації мало місце в лютому 2016 року, а відповідачем проведено перевірку в липні 2017 року, суд вважає, що податковим органом порушено строки проведення перевірки.

Відтак, на думку суду, порушення проведення камеральної перевірки податкової декларації є наслідком скасування податкового повідомлення-рішення.

У відповідності з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 29.08.2017 № 0007224105 про застосування до ПрАТ "Укргідроенерго" суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 170,00 грн. за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (07300, Київська область, код ЄДРПОУ 20588716) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівьска, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996) понесенні витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко