Постанова № 72542194, 02.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/451/18 3/335/155/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 270087, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого менеджером ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2018 року о 23-30 годині, в м. Запоріжжя по вул. Тиражна, 110, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Kia Cee’d», державний номер НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Стан алкогольного сп’яніння підтверджується висновком КУ «ЗОНД» № 6007 від 20.12.2017 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водію, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_3 не з’явилися, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, від останніх надійшли клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку із зайнятістю адвокат ОСОБА_3, проте будь яких доказів, що вказують на поважність не явки в судове засідання не надано. В судовому засіданні 27.02.2018 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, оскільки не згодний з висновком КУ «ЗОНД».

Допитаний в судовому засіданні 27.02.2018 року лікар КУ «ОКНД» ЗОР ОСОБА_4 пояснив суду, що огляд ОСОБА_1 на стан сп’яніння проводився відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, спочатку був проведений візуальний огляд останнього, на запитання ОСОБА_1 не надав відповіді, був явний запах алкоголю в порожнини рота, ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» результат якого був позитивний, після чого був відібраний біологічний зразок та проведено токсикологічне дослідження, результат аналізу також був позитивний.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наступного.

Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов’язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.12.2018 року серії БР № 270087, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився. Зокрема протокол складений за керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КУ «ОКНД» ЗОР № 6007 від 20.12.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився;

- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КУ «ОКНД» ЗОР № 6007 від 20.12.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння;

- результатом аналізу токологічних досліджень № 1955 від 21.12.2017 року, згідно до якого етанол в сечі 1,88 %;

- результатами алкотестеру «Драгер» який становив 0,94 % проміля.

Крім того, в судовому засіданні був оглянутий відеозапис подій, які відбувалися 20.12.2018 року, згідно до яких ОСОБА_1 був доставлений до медичної установи де був оглянутий лікарем, та надав біологічний зразок.

Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання про призначення по даній справі судової-хімічної експертизи зразків біологічного середовища, наданих ОСОБА_1 в ході огляду 20.12.2017 року на зберіганні у КУ «ОКНД» ЗОР.

Суд вивчивши дане клопотання та матеріали справи приходить до висновку про недоцільність проведення зазначеної експертизи, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується вищезазначеними висновком, актом, та результатом аналізу токологічного дослідження проведеного з використанням зразку біологічного середовища, наданих ОСОБА_1 в ході огляду 20.12.2017 року у КУ «ОКНД» ЗОР.

Згідно до п.п. 13, 14 постанови КМУ «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. N 1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вказаний висновок лікаря у встановленому законодавством порядку не оскаржувався.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі „О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства” від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом'якшують відповідальність, як і обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 130, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. у дохід держави (р/р 31113149700001, Отримувач: ГУК у Запорізькій області ОСОБА_2 одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015 ЄДРПОУ 37941997) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. (одержувач: УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 22030001, код отримувача ЄДРПОУ 38025409, банк отримувача: УДК у м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок отримувача 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37408442).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю.В. Геєць