Постанова № 72541110, 27.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/2511/17 22-ц/774/616/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 214/2511/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,

відповідач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 23 листопада 2017 року, яке ухвалено суддею Прасоловим В.М. о 10 годині 16 хвилин у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_1, діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулася з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (надалі - КПТМ «Криворіжтепломережа») про стягнення моральної шкоди спричиненої смертю батька, посилаючись на те, що з 2016 року її син ОСОБА_2 переносить моральні страждання та переживання у зв'язку із смертю свого батька - ОСОБА_4, який тривалий час, а саме з 13.10.2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 сумлінно та добросовісно пропрацював на підприємстві відповідача водієм автомобіля марки «КрАЗ» 2 класу.

ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання трудових обов'язків.

Вважаючи відповідальним за смерть ОСОБА_4 підприємство відповідача, яке не забезпечило на його робочому місці небезпечних та нешкідливих умов праці, просила стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану загибеллю батька неповнолітнього ОСОБА_2, розмір якої вона визначила у 640000 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КПТМ «Криворіжтепломережа» на користь ОСОБА_1 80 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнуто з КПТМ «Криворіжтепломережа»на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач КПТМ «Криворіжтепломережа» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення не враховано, що вина підприємства у смерті ОСОБА_4 відсутня, оскільки відповідно до акту розслідування винною особою є саме працівник їх підприємства.

Представник відповідача вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди є значно завищеним, та при ухваленні рішення не враховано практику розгляду аналогічних справ.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» - ОСОБА_6, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ОСОБА_1, яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_7, - ОСОБА_8, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом на час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_9, батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 24).

ОСОБА_4 працював з 13.10.2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 водієм автотранспортного засобу на КПТМ «Криворіжтепломережа». 18.10.2016 звільнений у зв'язку із смертю (а.с.8-11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у віці 45 років, про що складено актовий запис №1654 та підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданим Жовтневим районним у місті Кривому Розі відділом реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с.21).

Причиною смерті ОСОБА_4 є вплив електричного струму, що слідує з лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.10.2016 (а.с. 22).

Відповідно до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 26.12.2016 року, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 20 хв. на КПТМ «Криворіжтепломережа» встановлено, що в зміну з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 водій автотранспортних засобів ОСОБА_4 та слюсар інструментальник ОСОБА_10 одержали наряд з інструктажем від начальника транспортної служби ОСОБА_11 на відбуксировку ДЕС на вул. Заповідна для енергозабезпечення обладнання ЕТЛ. Приблизно об 11 год. 20 хв. ОСОБА_4 приїхав на автомобілі КрАЗ, державний номер НОМЕР_1, на вулицю Заповідну, де залишився в кабіні разом із слюсарем ОСОБА_12 Керівництвом Криворізького Підрозділу КЕВ м. Дніпропетровська були направлені майстри електричних мереж на вул. Заповідна. Після запуску ДЕС електрики приступили до роботи. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10, почувши запах горілого залишили кабіну автомобіля КрАЗ, ОСОБА_4 спустився на землю та знепритомнів. ОСОБА_10 побачивши, що трапилося дав команду вимкнути електричну схему. Після чого ОСОБА_4 була надана перша долікарняна медична допомога електромонтером ОСОБА_13 О 12 год. 31 хв. прибула бригада швидкої медичної допомоги, яка надавала реанімаційні заходи ОСОБА_4, які не дали бажаних результатів. О 13 год. 12 хв. констатовано смерть ОСОБА_4

Відповідно до пункту № 4 вище вказаного Акту, причиною нещасного випадку є: Основна причина - організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин механізмів тощо; супутні причини: технічна - незадовільний технічний стан засобів виробництва; організаційна - невиконання посадових обов'язків. В пункті № 6 вказано винних осіб, а саме: ОСОБА_14- майстер району електричних мереж, був керівником робіт по наряду-допуску, ОСОБА_15 - начальник електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа». Також в Акті зазначено вину і самого ОСОБА_4 - водія автотранспортних засобів транспортної служби КПТМ «Криворіжтепломережа», який не відчепив жорстку зчіпку та не від'їхав на безпечну відстань (а.с.16-20).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку із смертю батька їх неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, у зв'язку зі смертю батька неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві.

З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Вказані підстави відповідальності КПТМ «Криворіжтепломережа» за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_4, судом першої інстанції встановлені в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 26.12.2016 року, яким встановлена вина, як потерпілого, так і інших посадових осіб КПТМ «Криворіжтепломережа», які допустили порушення вимог своїх посадових інструкцій, що у сукупності й стало причиною нещасного випадку (а.с.12-15, 16-20).

Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв'язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні. Зокрема, неповнолітній ОСОБА_2, 2001 року народження, у зв'язку із втратою батька переживає нервові потрясіння, він залишився без батьківського піклування та постійно потребує підтримки, як фізичної так і моральної, що тягне за собою порушення його нормальних життєвих зв'язків та докладання з його боку додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом першої інстанції встановлений й причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв'язків неповнолітнім ОСОБА_2 з рідною людиною.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в повному обсязі відповідають вимогам діючого цивільного законодавства та роз'ясненням, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 з подальшими змінами, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо невстановлення судом першої інстанції підстав відшкодування моральної шкоди з боку відповідача на користь позивача, зокрема й факту її заподіяння, є необґрунтованими.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди неповнолітньому синові померлого, а доводи відповідача в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що вина підприємства у смерті ОСОБА_4 відсутня, оскільки відповідно до Акту розслідування винною особою є працівник їх підприємства.

Так, відповідно до п. 4 Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 26.12.2016 року причиною нещасного випадку є: основна причина - організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин механізмів тощо; супутні причини: технічна - незадовільний технічний стан засобів виробництва; організаційна - невиконання посадових обов'язків.

В пункті № 6 Акту вказано винних осіб, а саме: ОСОБА_14- майстер району електричних мереж, був керівником робіт по наряду-допуску, ОСОБА_15 - начальник електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа». Також в Акті зазначено вину і самого ОСОБА_4 - водія автотранспортних засобів транспортної служби КПТМ «Криворіжтепломережа», який не відчепив жорстку зчіпку та не від'їхав на небезпечну відстань (а.с .16-20).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що смерть ОСОБА_4 настала, у тому числі, з вини КПТМ «Криворіжтепломережа», оскільки до нещасного випадку призвели дії (чи бездіяльність) не однієї особи з одного підприємства, а і працівника Криворізького підрозділу КЕВ м. Дніпропетровська, начальника електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа» та самого ОСОБА_4, а посилання представника відповідача на порушення самим ОСОБА_4 правил безпеки, не знімають з відповідача обов'язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що розмір стягнутої моральної шкоди є значно завищеним.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав ОСОБА_2, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання неповнолітнього ОСОБА_2, який у п'ятнадцятирічному віці втратив батька та залишився без його турботи і піклування, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідки, що наступили, та їх невідворотність.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції судової практики щодо розгляду аналогічних справи є безпідставними та суперечать чинному законодавству, згідно якого суд вирішує справи відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ( ч.1 ст. 3 ЦПК України).

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 23 листопада 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: