Рішення № 72537837, 22.02.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1673/17

Провадження № 2/222/86/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Володарський районний суд Донецької області в складі:

судді Доценко С.І.,

секретаря Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Нікольске Нікольского району Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 05.07.2010 року, укладеним між відповідачем та ПАТ «КБ «Приватбанк» в сумі 91156,45 грн.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 05.07.2010 року, між відповідачем та ПАТ «КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № б/н. За умовами кредитного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 5000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом 36.00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач своїм підписом в заяві підтвердив свою згоду на те що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір, та відповідач погодився своїм підписом з банківськими умовами та правилами, які були надані йому для ознайомлення в письмовому виді, та зобов’язався їх виконувати. При укладенні договору сторони керувались ст. 634 ч.1 ЦК України. За умовами договору банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленим «Тарифами Банку», які викладені на банківському рахунку. В разі непогашення зобов’язань до 25 числа місяця, що слідує за місяцем в якому були здійснені трати, за користування кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідач взяв на себе зобов’язання на умовах договору та у визначені договором строки повертати кредит , виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах передбачених Договором, та Умовами та правилами надання банківських послуг. Кредитор свої зобов’язання виконав в повному обсягу. Відповідач же, у порушення вимог договору не виконав взяті на нього зобов’язання та станом на 30.09.2017 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 91156,45 грн., з простроченої заборгованості за кредитом яка складає 4553,73 грн., за відсотками за користування кредитом 77635,75 грн., заборгованості за пенею та штрафами, заборгованість по судовим штрафам: 500 гривень (фіксована частина) та 4316,97 грн. (процентна складова). Тому просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати у виді сплати судового збору при зверненні до суду 1600 гривень.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але ж залишив заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних в справі доказів, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, згідно з якими він частково визнав позовні вимоги. Зазначає, що між ним та банком дійсно був укладений договір б/н від 05.07.2010 року про отримання кредиту у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розорі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає строку дії картки. Період користування кредитним лімітом 30 днів. До 01.03.2014 року він частково погашав заборгованість, але, в подальшому, у зв’язку з погіршенням матеріального становища припинив це робити. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за тілом кредиту становить 4553,73 грн. і тому саме з цієї суми повинна обчислюватись заборгованість по тілу кредиту. Також просить розраховувати заборгованість виходячи зі процентної ставки, що діяла на момент укладення кредитного договору – 36%, а не 43,2 % і лише тіло кредиту. Крім того, зазначає, що на день звернення з позовом спливли строки позовної давності, так як відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов і за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення кредитної заборгованості з урахуванням строків позовної давності..

На заперечення відповідача позивачем було надано пояснення згідно яких позивач не погодився з запереченнями та пояснив, що відповідач отримав кредитний ліміт в розмірі 5000 кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків 36% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки. Позивач заперечує проти застосування строків позовної давності, тому що за умовами кредитного договору його дія припиняється виконанням, але ж правовідносини між сторонами тривають. Позивачу була надана кредитна картка та відкритий картрахунок з кредитним лімітом 5000 грн. п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Позивач заперечує проти застосування строків позовної давності тому що за умовами кредитного договору його дія припиняється виконанням, але ж правовідносини між сторонами тривають. Позивачу була надана кредитна картка та відкритий картрахунок , картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк пере випущеної картки до останнього дня 09.2017 року, а тому строк повернення кредиту в повному обсязі спливає 30.09.2017 року. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ознайомившись з позицією сторін , дослідивши наявні в справі докази окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» 05.07.2010 року ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім’я платіжну картку і визнав, що зазначена заява, разом із Пам’яткою клієнта та, Умовами та Правилами надання банківських послуг а також Тарифами, встановленими Банком становлять договір про надання банківських послуг.(а.с.8)

Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» з відповідачем були узгоджені умовами кредитування, а саме що пільговий період кредитування 30 днів кожної дати, строк внесення платежів до 25 числа наступного за звітним. Базова ставка за користування кредитом 3,0% на місяць. Пеня(1)=базова процентна ставка по договору /30- нараховується на кожен день прострочки. Пеня(2) =1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки за кредитом чи процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн. Штраф при порушенні строку платежів 500грн+5% від суми заборгованості за кредитом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій. Комісія за моніторинг - в розмірі залишку коштів на карті, але не більше 10 грн. на місяць, комісія за отримання балансу на чек -0.10 грн., комісія за безготівковий платіж в інтернет - 3% від суми операції, за рахунок власних коштів 1%. Відповідач ознайомлений із зазначеними умовами кредитування під підпис 05.07.2010 року . (а с. 9)

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 картрахунок 4149437412054759 від 05.07.2010 року встановлено старт карткового рахунку 05.07.2010 року з кредитним лімітом 1000 гривень. На 03.09.2010 року ліміт збільшено до 5000грн. (а.с.70) .

Згідно виписки по рахунку, розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами. З 26.10.2013 року виникла поточна заборгованість за кредитом в сумі 4924,65 грн., яка щомісяця нарощувалась за рахунок погашення поточних платежів із лімітних коштів. Із розрахунку вбачається, що заборгованість за кредитом виникла з 26.10.2013 року в сумі 4924,65 грн., за процентами на поточну заборгованість і в подальшому заборгованість за процентами погашалась за рахунок збільшення кредитного ліміту та списання цих коштів в рахунок погашення заборгованості. Процентна ставка на поточну до 01.09.2014 року відповідає узгодженій – 30%. З 01.09.2014 року процентна ставка збільшилась до 34.80%, а з 01.04.2015 року – до 43.20%. ( а.с.6-7)

Таким чином, суд вважає доведеним, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» виникли кредитні договірні правовідносини за якими за умовами кредитного договору банк надав відповідачу кредит в сумі встановленого кредитного ліміту (який збільшений) 5000 грн. на платіжну картку «Універсальна 30 днів», зі сплатою відсотків за користування кредитом 3,0% за місяць. Своїм підписом під заявою відповідач визнав, що приєднався до правил та умов надання банківських послуг позивача і його заява, разом з із Пам’яткою клієнта та, Умовами та Правилами надання банківських послуг а також Тарифами, встановленими Банком становлять договір про надання банківських послуг, та зобов’язався користуватись кредитом на умовах, викладених в Довідці про умови кредитування з використанням картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», на момент підписання -05.07.2010 року.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Висновок суду про стягнення заборгованості грунтується на положеннях укладеного між сторонами кредитного договору,згідно яких встановлені права та обов’язки сторін договору, положеннях ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, які регулюють відносини за кредитним договором та встановлюють обов’язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку встановленому в договорі.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором підтверджується виписками по особовим рахункам та розрахунком кредитної заборгованості.

Суд вважає доведеним, що у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором яка на 30.09.2017 року складається із заборгованості за тілом кредиту - 4553,73 грн., несплачених процентів на поточну заборгованість- 223,47 грн., заборгованість за комісією, яка узгоджена умовами договору в сумі 4150 грн. а всього 8 927.20 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення процентів на прострочену заборгованості в сумі 77412,28 грн., суд вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно п.2.1.1.12.2 Умов та правил користування кредитом, які є частиною кредитного договору встановлено, що Згідно ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою. 2.1.1.12.2.1 У разі виникнення прострочених зобов’язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної ставки від розміру загальних боргових зобов’язань Клієнта за договором, в т.ч. тих, строк сплати яких не настав.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право вимоги кредитора виникає з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи, що відповідач просить застосувати до правовідносин строки позовної давності, а за розрахунком та виписками прострочена заборгованість за кредитом виникла з 28.02.2014 року та з моменту виникнення не погашалась, а останній платіж по кредиту в сумі 100 грн. був зроблений 25.07.2014 року, а позивач звернувся із позовом лише 08.12.2017 року, то, на думку суду позивачем пропущений трирічний строк позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення простроченої заборгованості за процентами , право на яке у позивача виникло на 91 день після несплати відповідачем обов’язкових платежів. А тому в цій частині вимоги відповідача про застосування строків позовної давності в цій частині підлягають задоволенню, а тому в цій частині позовних слід відмовити.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення заборгованості по судовим штрафам 4816,97 грн., тому що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, а для стягнення неустойки (пені), відповідно до ст. 258 ЦК України, встановлено спеціальна позовна давність в один рік, яка на момент звернення з позовом 08.12.2017 року уже спливла. Окрім того на позивача, який проживає в зоні проведення антитерористичної операції поширюється дія ст.2 Закону України про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, згідно якої на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Судові витрати по справі сплачені в мінімальному розмірі позивачем при зверненні до суду в сумі 1600 грн., які відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

Судом задоволено 9,79% позовних вимог, а тому відшкодуванню на користь позивача підлягає 156,64 грн. судового збору.

Таким чином на користь позивача слід стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту 4553,73 грн., несплачені проценти на поточну заборгованість 223,47 грн., заборгованість за комісією в сумі 4150,00 грн. та судовий збір в сумі 156,64 грн., а всього 9083,64 грн. В решті позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-80, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 кольське, вул. Підлісне, 25к, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО№305299, рах.№29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат) кредитну заборгованість за кредитним договором б/н від 05.06.2010 року, яка виникла станом на 30.09.2017 року за тілом кредиту в сумі 4553 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят три) гривні 73 копійки, несплачені проценти на поточну заборгованість 223 (двісті двадцять три) гривні 47 копійок, заборгованість за пенею в сумі 4150 (чотири тисячі сто п’ятдесят) гривень та судовий збір в сумі 156 (сто п’ятдесят шість) гривень 64 копійки, а всього 9083 (дев’ять тисяч вісімдесят три) гривні 84 копійки.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 27 лютого 2018 року.

На рішення може бути подана апеляція протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Володарський районний суд Донецької області до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі, а для осіб, які не були присутні при його проголошенні – в той же строк, з дня отримання його копії.

Суддя С.І. Доценко