Рішення № 72537579, 23.02.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16589/17

Провадження № 2/161/549/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Крупінської С.С.

при секретарі Ярмолюк І.С.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 25.05.2000 року по 17.10.2017 року працював у мостобудівельному загоні № 60 ПАТ «Мостобуд» структурній одиниці ПАТ «Мостобуд» на посаді водія. Наказом від 17.10.2017 року № 10-к його звільнено з роботи на підставі ст. 36 КЗпП України.

Підприємство заборгувало йому заробітну плату з червня 2012 року по січень 2014 року в сумі 21 512 грн. 58 коп. Заборгованість по заробітній платі булла стягнута в судовому порядку на підставі судового наказу Луцького міськрайонного суду від 02.04.2014 року.

В ході виконання рішення суду 06.10.2017 року на його рахунок у Приватбанку був перерахований борг в повному обсязі.

З часу стягнення боргу до фактичного розрахунку з ним пройшло 42 місяці, а тому просить суд стягнути з відповідача в його користь 107 940 грн. за затримку розрахунку при звільненні.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги , просив суд стягнути з відповідача компенсаційні втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати за період з січня 2013 року по жовтень 2017 року в розмірі 12 662 грн. 28 коп.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача вважає вимоги безпідставними.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.ст. 94, 115 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено, що з 25.05.2000 року по 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 працював у містобудівельному загоні № 60 ПАТ «Мостобуд» структурній одиниці ПАТ «Мостобуд» на посаді водія. Наказом № 10-к від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 був звільнений за ст.. 36 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 7-11).

Судовим наказом Луцького міськраойнного суду від 18 лютого 2014 року стягнуто з боржника – Публічного акціонерного товариства “Мостобуд» на користь стягувача – ОСОБА_1, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі – 21390 (двадцять одна тисяча триста дев’яносто ) грн. 78 коп. та в дохід держави 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп. судового збору.

Як зазначив позивач в судовому засіданні, що підтверджується і матеріалами справи, то заробітна плата за період з червня 2012 року по січень 2014 року за рішенням суду виплачена , що підтверджується довідкою № 40а від 17.10.2017 року (а.с. 6).

Закон України «Про оплату праці»( ст. 24) та частина 1 статті 115 КЗпП України зобов’язує власника або уповноваженого ним органу виплачувати працівникові заробітну плату регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно із статтею 34 цього Закону компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари та тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року «Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв*язку з порушенням строків її виплати».

Згідно із розрахунком втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, приведеним позивачем, компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати для позивача становить за період роботи з січня 2013 року по жовтень 2017 включно – 12 662 грн. 28 коп.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити ОСОБА_1 компенсацію у зв’язку із порушенням строків виплати заробітної плати, а тому заявлений позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 263-265ЦПК України, ст. ст. 115, 116 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в користь ОСОБА_1 компенсацію у зв’язку із порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 28 коп..

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська