Постанова № 72537125, 03.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2018 р. № 643/16509/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови від здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 11.04.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_2, адреса: 61146, АДРЕСА_1) згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 11.04.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_2, адреса:61146, АДРЕСА_1) згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016, а саме з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум доплат за службу у нічний час в сумі 1326,49 грн., доплат за службу у святкові дні в сумі 926,52 грн., індексаціі в сумі 239,66 гри., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6707,18 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6768,84 грн., премії за квартал в сумі 2248,59 грн., разових премій (заохочень) згідно наказів в сумі 9213,45 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в ОВС в сумі 36450,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області від 21.12.2010 №195 о/с його, заступника начальника відділу служби УДСО при ГУМВС України в Харківській області, з 27.12.2010 було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ Укоаїни за п.64 «Ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України і з грудня 2010 року отримує пенсію за вислугу років, розмір якої був розрахований ГУ ПФУ в Харківській області виходячи з посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, а також середньомісячних додаткових складових частин грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби, які носили постійний характер – надбавок та щомісячних премій.

При цьому, як стверджує позивач, під час призначення пенсії відповідачем не були враховані такі складові частини грошового забезпечення, як доплата за службу у нічний час, доплата за службу у святкові дні, індексація, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення до відпустки, разові премії (винагороди) та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в ОВС, що не відповідає і суперечить чинному на сьогодні пенсійному законодавству України

З метою відновлення своїх порушених прав на отримання пенсії у належному (більшому розмірі) у жовтні 2016 року позивач звернувся до Управління поліції охорони в Харківській області і отримав довідку від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016 про те, що розмір додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарних місяця служби, які не увійшли до розрахунку суми пенсії, складав:

- доплата за службу у нічний час в сумі 1326,49 грн.,

- доплата за службу у святкові дні в сумі 926,52 грн.,

- індексація в сумі 239,66 грн.,

- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6707,18 грн.,

- матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 6768,84 грн.,

- премії за квартал в сумі 2248,59 грн.,

- разові премії (заохочення) згідно наказів в сумі 9213,45 грн.,

- одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в ОВС в сумі 36450,00 грн.

21.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.11.2017 про здійснення перерахунку неправильно призначеної пенсії та з заявою від 20.11.2017 про перерахунок пенсії, яка була складена за формою згідно з додатком № 1 до постанови Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-І, до якої надано Відповідачу оригінал довідки Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016.

Листом від 04.12.2017 № 2818/Р-14 відповідач повідомив позивача про те, що пенсія призначена і виплачується правильно і підстав для її перерахунку у бік збільшення на підставі наданих документів немає. Таку свою відповідь відповідач обґрунтував, зокрема, нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової' служби, та деяких інших осіб" та рішенням Конституційного суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015.

Позивач, таку бездіяльність відповідача щодо відмови від перерахунку пенсії вважає протиправною. У зв’язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з інформацією про процесуальні права та обов’язки була надіслана відповідачу та отримано 07.02.2018 року.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, призначення (перерахунки) пенсій органами Пенсійного фонду України здійснюються на підставі документів, які надаються уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств і відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, зокрема грошового атестата № 12 від 31.12.2010 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 48/5-112/д від 31.12.2010 року, з 28.12.2010 року позивачу призначено пенсію за 20 років вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з

військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХП (далі - Закон № 2262-ХП) у розмірі 50% грошового забезпечення.

В грошовому атестаті № 12 від 31.12.2010 року та довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 48/5-112/д від 31.12.2010 року, яка була надана на позивача управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, зазначені оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія. Відповідно,- доплата за службу в нічний час, доплата за службу у святкові дні, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових, індексація, премія за квартал, одноразова грошова допомога при звільненні не зазначені.

Вважає, що позивач безпідставно посилається на структуру грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка визначає всі складові грошового забезпечення, і не зважає на приписи спеціальної дії - статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка чітко визначає додаткові види грошового забезпечення з яких сплачено внески та які враховуються при призначенні пенсії.

Вказує, що у частині 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХП чітко зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262 від 09.04. 1992 року, що підтверджує той факт, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджується на діючих військовослужбовців та жодним чином не стосується правовідносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням вказаних осіб.

Як стверджує позивач, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і

начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням.

Перелік видів грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів, звільнених військовослужбовців є вичерпним. При призначенні пенсії головним управлінням ПФУ в Харківській області додержані вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992р.

Таким чином, правових підстав для включення до розрахунку пенсії доплати за службу в нічний час, доплати за службу у святкові дні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, індексації, премії за квартал, разових премій, одноразової грошової допомоги немає, оскільки вказані види виплат не можуть вважатися тими складовими грошового забезпечення військовослужбовця при звільненні, з яких може обчислюватися сума пенсії, так як вони є тимчасові, нефіксовані, не щомісячні виплати, та мають несистематичний характер.

Також, відповідач, заперечуючи проти позову посилається на приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, де вказано, що документи для призначення та проведення перерахунку подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами силових структур, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснює призначення пенсії на основі документів, поданих уповноваженими структурними підрозділами силових структур і не має права вносити будь-які зміни в довідку про додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на час призначення пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії, оскльки керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки.

До суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій він підтримав свою правову позицію.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України передбачено, що даний спір віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з грудня 2010 року перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років.

20 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття рішення перерахунку розміру пенсії призначеної пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, подавши додаткові дані про розмір таких виплат (а.с.14), однак відповідач листом від 04.12.2017 року №2818/Р-14 відмовив йому у перерахунку пенсії (а.с.16).

Відповідно до вимог ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.10-1 цього Закону гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 постанови). Пунктом 5 вказаної постанови передбачено надання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам рядового і начальницького складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначені постановою № 1294 та розд. ХІХ, ХХ Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 р. № 447, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.07.2008 р. за № 612/15303.

Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та мають враховуватись при призначенні пенсії.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висвітленій Верховним Судом України у справі № 21-70а15 від 10.03.2015 р.

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером на час перерахунку.

За змістом частини третьої статті 43 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, і в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16.

При цьому суд враховує і те, що при нарахуванні одноразової грошової допомоги утримання страхових внесків не проводилось.

Враховуючи викладене, вимоги щодо включення до перерахунку пенсії позивача одноразової грошової допомоги при звільненні є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до ст. 108 Кодексу законів про працю України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відповідно до ст. 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Таким чином, надбавки за роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні та за службу в понаднормовий час повинні були нараховуватись та виплачуватись позивачу в період служби та повинні бути включені до довідки про щомісячні види грошового забезпечення. Тобто вказані виплати не враховані неправомірно.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП та відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 25.11.1991 №1788-ХІІ врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. У зв’язку з чим індексація, премії за квартал та разові премії (заохочення) повинні бути враховані при обчисленні пенсії.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за службу у нічний час, доплати за службу у святкові дні, індексації, премії за квартал, разової премії (заохочення) згідно наказів.

Вимога позивача щодо включення до перерахунку пенсії одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в ОВС є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови від здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 11.04.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_2, адреса: 61146, АДРЕСА_1) згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016, суд відзначає наступне.

Дії суб’єкта владних повноважень – активна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб’єкта владних повноважень – пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, не оприлюднення нормативно-правового акта тощо).

В нашому випадку позивачу була надана відповідь, тобто вчинена дія відповідачем, якою було відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії, і, як вбачається з позову позивач вважає таку відповідь протиправною.

Відтак, оскільки за заявою позивача ГУ ПФУ в Харківській області надало письмову відповідь, то суд не вбачає бездіяльності з боку останнього, а відтак, у позовній вимозі щодо визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення перерахунку має бути відмовлено.

Водночас, положенням ч.2 ст.9 КАС України, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог в частині скасування рішення про відмову у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за службу у нічний час, доплати за службу у святкові дні, індексації, премії за квартал, разової премії (заохочення), викладеного у листі від 04.12.2017 року за № 2818/Р-14 «Про перерахунок пенсії» у зв’язку з її протиправністю в цій частині.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 11.04.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_2, адреса:61146, АДРЕСА_1) згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016, а саме з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум доплат за службу у нічний час в сумі 1326,49 грн., доплат за службу у святкові дні в сумі 926,52 грн., індексаціі в сумі 239,66 гри., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6707,18 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6768,84 грн., премії за квартал в сумі 2248,59 грн., разових премій (заохочень) згідно наказів в сумі 9213,45 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в ОВС в сумі 36450,00 грн. суд зазначає наступне.

Пенсію позивачу призначено та виплачується з грудня 2010 року, що підтверджується документами та не заперечувалось сторонами. Тобто, вимога позивача про призначення і виплату пенсію є необґрунтованою, оскільки суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх. Така позиція суду щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного Cуду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, згідно з якою суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, так само й з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. У зв’язку з чим позивачу слід відмовити у задоволенні зазначеної вимоги.

Проте, керуючись, положенням ч.2 ст.9 КАС України, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом при розгляді справи встановлено, що в порушення вимог норм закону відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів матеріального забезпечення.

Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі «Міллер проти Австрії» від 16 грудня 1974 року, де суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Таким чином, враховуючи те, що позивач має право на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, відмова відповідача у його здійсненні порушує гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції право мирно володіти своїм майном.

У зв’язку з чим суд для повного та всебічного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016, а саме з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум доплат за службу у нічний час в сумі 1326,49 грн., доплат за службу у святкові дні в сумі 926, 52 грн., індексаціі в сумі 239,66 гри., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6707,18 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6768, 84 грн., премії за квартал в сумі 2248,59 грн., разових премій (заохочень) згідно наказів в сумі 9213, 45 грн.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову в перерахунку та виплаті пенсії, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Стосовно строку, який підлягає визначенню при захисті прав позивача, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 122 КАС України).

Позивач отримав довідку №337/43/40/5-2006 про додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у жовтні 2016 року. Проте лист про відмову у перерахунку пенсії отримано позивачем у грудні 2017 року. З цього часу позивачу стало відомо про порушення його прав. Зазначений позов позивачем подано до суду 19.12.2017 року, тобто строк для звернення до суду передбачений статтею 122 КАС не сплинув.

Отже, оскільки перерахунок розміру пенсії позивача не проведений з вини відповідача, його право на зазначений перерахунок не обмежено будь яким строком та повинно проводитися з дати звернення позивача з відповідною заявою.

Призначена позивачу пенсія підлягає перерахунку з 21.11.2017 року, тобто з часу подання ним таких додаткових документів.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльнсті та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про відмову у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 61146, ідентифікаційний код НОМЕР_2) в частині відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, доплати за службу у нічний час, доплати за службу у святкові дні, індексації, премії за квартал, разової премії (заохочення), викладене у листі від 04.12.2017 року за № 2818/Р-14 «Про перерахунок пенсії».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 13.10.2016 № 337/43/40/5-2016, а саме з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум доплат за службу у нічний час в сумі 1326,49 грн., доплат за службу у святкові дні в сумі 926,52 грн., індексаціі в сумі 239,66 гри., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6707,18 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6768,84 грн., премії за квартал в сумі 2248,59 грн., разових премій (заохочень) згідно наказів в сумі 9213,45 грн. починаючи з 21 листопада 2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 61146, ідентифікаційний код НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 640, 00 грн. (шістсот сорок гривень).

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 березня 2018 року.

Суддя Бадюков Ю.В.