Ухвала суду № 72536971, 01.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/24504/16-к

Провадження №1-кп/127/1292/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

суддів Антонюка В.В., Волошина С.В.,

за участю:

секретаря Дончевської Я.Б.,

прокурора Охоти Р. І.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представників потерпілих адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5, у вчиненні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст. 115 ч.1 ст. 185 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014020000000253 від 30.09.2014 року –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5, у вчиненні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст. 115 ч.1 ст. 185 КК України.

Прокурор Охота Р.І. заявив клопотання у письмовій формі про здійснення судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, у вчиненні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст. 115 ч.1 ст. 185 КК України в рамках спеціального судового провадження, мотивуючи своє клопотання тим, що відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України та ч.2 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Відповідно до отриманої інформації через канали УкрБюро Інтерполу ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 виїхав 30.09.2014 року на територію Російської Федерації, через пункт пропуску «Брянськ з/д» під прізвищем «Жислаев Игорь». Відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.064.-6130/0/15-16 від 31.03.2016 та довідки УКР ГУ НП у Вінницькій області №2569/14/03-2016 від 04.05.2016 відсутня інформація щодо перетину державного кордону громадянином України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 або ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, відповідно до даних довідки сектору УкрБюро Інтерполу ГУ НП у Вінницькій області №1278/23/01-2016 від 21.09.2016 року ОСОБА_5 оголошений в міждержавний та міжнародний розшук.

У ході здійснення спеціального досудового розслідування на виконання вимог Глави 24 КПК України слідчим було надіслано повістку ОСОБА_7 за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_5, також її було опубліковано на офіційному сайті ГУ НП у Вінницькій області та в газеті «Урядовий кур’єр».

На підставі чого, вважав, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 185 КК України, та оголошений в міжнародний розшук, понад шість місяців переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані, що він перебуває на території Російської Федерації, під прізвищем «Жислаев», у зв’язку з чим виникла необхідність у здійсненні відносно нього спеціального судового провадження (in absentia).

Захисник ОСОБА_1 заперечувала щодо клопотання прокурора, з підстав не вручення їй стороною обвинувачення клопотання про проведення спеціального судового провадження та додатків до нього. Крім того вона як захисник не сформувала із ОСОБА_5 лінії захисту, оскільки жодного разу не відбувалося конфіденційної зустрічі із її клієнтом, а вона була залучена на стадії досудового розслідування, оскільки злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 належить до категорії особливо тяжких злочинів, а тому обвинувальний акт просила повернути прокурору.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 підтримав позицію захисника ОСОБА_1

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника ОСОБА_1

Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника та потерпілого суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 1 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 323 КПК України визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Положення ст. 7 КПК України визначає основні завдання Кримінально-процесуального кодексу, серед яких зокрема верховенство права та законності. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частина 3 статті 323 КПК України, для цілей цього кодексу, є нормою прямої дії, зміни до якої не вносились, а тому на переконання суду відсутні підстави для застосування інших законів які не відповідають та суперечать її змісту.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Порядок залучення захисника до участі у справі детально регламентований КПК України.

Так, у рішенні «Лус Домінгеш Феррейра проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, якщо судове засідання проходить за відсутності підсудного, це саме по собі не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. При цьому, у справі «Меденіца проти Швейцарії» Європейський суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією, до яких як вже зазначалось вище, належить безумовне право мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

При цьому ЄСПЛ неодноразово відзначав, що застосування інституту заочного розгляду, можливе за умов виконання низки рекомендацій, серед яких, гарантування, що при заочному розгляді, не повинно порушуватися право обвинуваченого на юридичну допомогу та гарантуватись права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, що включає: право виробити лінію захисту; право бути вислуханим; право оскаржити заочний вирок.

Разом з тим, обвинувальний акт у провадженні вручений захиснику, який був призначений під час досудового розслідування, що підтверджується розпискою в матеріалах справи ( т.1 а.с. 35).

Статтею 20 КПК України закріплене право на захист, зокрема підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Так, положення кримінального процесуального кодексу регламентує, в яких випадках участь захисника є обов’язковою. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, де участь захисника є обов’язковою, відповідно до ст. 52 КПК України. У даному кримінальному провадженні захисник залучений з порушенням вимог закону, зі своїм підзахисним не спілкувався, не погоджував лінію захисту, що і підтвердила у судовому засідання захисник ОСОБА_1, обвинувальний акт її підзахисний не отримував. Дані факти в сукупності порушують право на захист ОСОБА_5

Ключове значення в межах розгляду кримінального провадження, а саме в межах спеціального судового провадження, відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

Проте, Європейський суд вважає, що в деяких випадках, незважаючи на відсутність офіційного повідомлення зацікавленої особи, можна стверджувати, що підсудний свідомо ухиляється від присутності в судовому засіданні. Слідуючи висновкам ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії», така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

Таким чином, КПК України покладено обов’язок на прокурора звернутись до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження обов’язковим додатком до якого має бути матеріали, що підтверджують, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження та лише в такому випадку суд може постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Стороною обвинувачення суду не було надано жодного підтвердження про те, що ОСОБА_5 повідомлений про розпочате відносно нього кримінальне провадження, йому було вручено підозру та обвинувальний акт, в зв’язку з чим його не можливо було повідомити про час та дату розгляду справи ні судовою повісткою, ні телефонограмою та сам прокурор Охота Р.І. в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_5 наступного дня після вчинення злочину, зник із місця свого постійного проживання та місця його перебування не встановлено.

Крім того, відповідно до ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження до обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 185, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, хоча і додано роз’яснення щодо здійснення розгляду кримінального провадження судом присяжних, однак дані роз’яснення вручено захиснику ОСОБА_1, а не особисто під розписку ОСОБА_5 Так, ОСОБА_5 не було вручено ні підозри у вчиненні злочинів, ні обвинувального акту.

Вказане є грубим порушенням прав обвинуваченого, оскільки виключно обвинувачений має право заявляти клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних. Згідно ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику. Однак норми КПК України не містить положень, які б надавали захиснику, який жодного разу не спілкувався зі своїм підзахисним, повноваження користуватися усіма правами обвинуваченого від його особи, в тому числі щодо здійснення судового розгляду судом присяжних.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що, рішення суду не може ґрунтуватися на сумнівах та припущеннях, в тому числі й про те, що обвинувачений взагалі поінформований про розпочате стосовно нього кримінальне провадження, за відсутності достовірного та належного підтвердження про належне повідомлення ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження відносно нього, отримання ОСОБА_5 повідомлення про підозру та обвинувального акту, що узгоджується із практикою Європейського суду, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про судовий розгляд в межах спеціального провадження.

За таких обставин суд вважає, що у даному кримінальному провадженні судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту не може бути призначений, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 315, 323, 370-372- 376, 384 КПК України, - суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Охоти Р.І. про здійснення спеціального судового провадження - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_5 – задовольнити.

Повернути обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5, у вчиненні злочинів, передбачених п.1 ч.1 ст. 115 ч.1 ст. 185 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014020000000253 від 30.09.2014 року, прокурору прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 7 днів з дня її проголошення

Головуючий суддя:

Судді: