Рішення № 72536839, 02.03.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2407/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі – ПАТ "Державний ощадний банк України", позивач, банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) про стягнення кредитної заборгованості. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що 24 червня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 11078/1 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, за умовами якого банк відкрив позивальнику кредитну лінію з лімітом кредиту в сумі 3 000 грн., зі сплатою відсотків на суму залишку по картковому рахунку – 24% річних, при користуванні кредитом менше двох звітних періодів - 21% річних, при користуванні більше двох звітних періодів – 25% річних, а за перевищення витратного ліміту (овердрафт) у розмірі 35% річних. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 11.09.2017 року в неї перед банком утворилася заборгованість в розмірі 31 720,20 грн., з них: 4 178,94 грн. – тіло кредиту, 6 908,04 грн. – проценти за користування кредитом, 3% річних (прострочена заборгованість по процентам за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року) – 420,33 грн., 20 212,89 грн. (прострочена заборгованість по кредиту за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року) – інфляційні втрати, яку позивач просить стягнути на його користь із відповідача.

Відповідач відзив до суду не подала.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе ухвалити рішення в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

24 червня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 11078/1 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, за умовами якого банк відкрив позивальнику кредитну лінію з лімітом кредиту в сумі 3 000 грн., зі сплатою відсотків на суму залишку по картковому рахунку – 24% річних, при користуванні кредитом менше двох звітних періодів - 21% річних, при користуванні більше двох звітних періодів – 25% річних, а за перевищення витратного ліміту (овердрафт) у розмірі 35% річних.

Банк свої зобов’язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 припинила виконувати щомісячні зобов’язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв’язку із чим станом на 11.09.2017 року в неї виникла заборгованість, яка за розрахунками ПАТ "Державний ощадний банк України" становить 31 720,20 грн., з них: 4 178,94 грн. – тіло кредиту, 6 908,04 грн. – проценти за користування кредитом, 3% річних (прострочена заборгованість по процентам за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року) – 420,33 грн., 20 212,89 грн. (прострочена заборгованість по процентам за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року) – інфляційні втрати.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, що порушення зобов’язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 178,94 грн., процентів за користування кредитом в сумі 6 908,04 грн., а також 3% річних (прострочена заборгованість по процентам за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року) – 420,33 грн., ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь – яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.

За розрахунками суду, інфляційні втрати за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року склали 13 096,35 грн., що вказує на необґрунтованість розрахунку позивача, у зв'язку з чим позов в цій частині слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.

При зверненні з позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 1 600 грн. (а.с. 1). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 1 241,03 грн. (1 600 грн. * 24 603,66 грн./ 31 720,20 грн.).

Керуючись ст. 526, 530, 549, 610-612, 1049, 1054, 10561 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) заборгованість за Договором №11078/1 від 24.06.2011 року в сумі 24 603 (двадцять чотири тисячі шістсот три) грн. 66 коп., з них: 4 178,94 грн. – тіло кредиту, 6 908,04 грн. - прострочені проценти, 3 % річних за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року – 420,33 грн., 13 096,35 грн. – інфляційні втрати за період з 27.05.2013 року по 31.08.2017 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 241 (одна тисяча двісті сорок одну) грн. 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник