Рішення № 72536811, 21.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4526/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Мергель І.Р.

з участю:

представник позивача ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

представник відповідача та третіх осіб ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ "Оболонь" "Красилівське" про визнання неправомірними дій Приватного нотаріуса ОСОБА_2, зобов'язання вчинити дії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4, МКП фірма “ГеяНА.

Обставини справи.

Дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" звернулось 07.12.2017 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Львівською міського нотаріального округу ОСОБА_2 по заміні іпотекодержателя з АТ"Укрсиббанк" на ОСОБА_4 в реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- зобов’язати держателя або реєстратора Державного реєстру вилучити із Державного реєстру іпотек реєстраційні записи щодо об’єктів нерухомого майна, яке є власністю МКП Фірма "Геяна", зокрема:

- Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35185805 від 15.05.2017 року, приватний нотаріус ОСОБА_2. Львівський міський нотаріальний округ. Львівська обл.;

- Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35185397 від 15.05.2017 року, приватний нотаріус ОСОБА_2. Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні №42952728 у Державній виконавчій службі Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, по стягненню з боржника МКП Фірми "Геяна" (згідно наказу Господарського суду Львівської області №914/918/13-г від 26.07.2013 року) заборгованості в сумі 993 888.00 гривень.

Головним державним виконавцем Литвиненко Н.В. 21.11.2016 року постановою про опис та арешт майна ВП №41877373 в межах провадження про стягнення з МКП Фірми "Геяна" в користь ДП ПАТ "Оболонь" "Красилівське" 974 400 грн. та 19 488,00 грн. боргу, описано і накладено арешт на майно, яке належить на праві приватної власності МКП Фірмі "Геяна", а саме нежитлове приміщення загальною площею 1064,7 кв. м.. що знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. П.Орлика, 3А.

Головним державним виконавцем Литвиненко Н.В. 17.01.2016р. винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженню ВП №41877373, та призначено ТзОВ "Периметр" експертом у виконавчому провадженню з примусового виконання наказу №914/918/13-г від 26.07.2013 року, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з МКП Фірми "Геяна" в користь ДП ПАТ "Оболонь" "Красилівське" 974 400 гри. та 19488,00 коп. Експерта ТзОВ "Периметр" зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань ринкової вартості (без ПДВ) арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 1064,7 кв. м.. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, Львівської області, вул. п.Орлика. За.

03.02.2017 року ТзОВ "Периметр" склав звіт про оцінку майна, нежитлової адміністративної будівлі (літ. "А-4") загальною площею 1064.7 кв. м.. яка перебуває у власності МКП Фірми "Геяна" та знаходиться за адресою: вул ОСОБА_5, ЗА, м Дрогобич, Львівської області.

Не погоджуючись з результатами визначення вартості нерухомого манна. МКП Фірма "Геяна" звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській обл. ОСОБА_6. треті особи ПАТ"Оболонь", Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області. Дрогобицька об'єднана податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області. ДП ПАТ "Оболонь» «Красилівське» про визнання протиправними дій та рішень.

Поки справа розглядається в Львівському окружному адміністративному суді, МКП Фірма "Геяна" 18 травня 2017 року, звертається до Дрогобицького МР ВДВС у Львівській області, з заявою щодо не стягнення заборгованості боржника за рахунок предмета іпотеки, оскільки 15 травня 2017 року приватний нотаріус Львівського нотаріального округу ОСОБА_2 змінила іпотекодержателя, за іпотечним договором реєстровий №1295 від 30.05.2006 року з АТ "Укрсиббанк" на ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.06.2017 року, індексний номер 35185805 від 15 травня 2017 року.

Позивачеві з вказаної інформаційної довідки стало також відомо, що 15 травня 2017 року приватний нотаріус Львівського нотаріального округу ОСОБА_2 змінила іпотекодержателя, за іпотечним договором реєстровий №89 від 20.01.2006 року з АТ "Укрсиббанк" на ОСОБА_4, індексний номер 35185397 від 15 травня 2017 року.

Позивач вважає, що такими неправомірними діями приватного нотаріуса Львівською міського нотаріального округу ОСОБА_2 по заміні іпотекодержателя з АТ"Укрсиббанк" на ОСОБА_4 в реєстрі речових прав на нерухоме майно порушено його права.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких зводиться до того, що відповідачем вчинено реєстраційні дії у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначає, що немає жодних доказів на підтвердження порушеного права чи інтересу позивача у правовідносинах, що пов'язані з виконанням умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, внаслідок чого саме в позивача може виникати майнові права на предмет іпотеки. Позивачем також не наведено обґрунтованих мотивів того, яким чином вчинені нотаріусом реєстраційні дії щодо юридичної особи МКП фірма «ГеяНа» породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки саме у сфері публічно-правових відносин. ДП ПрАТ "Оболонь" "Красилівське" не є стороною зазначених правочинів, відтак не є в даному випадку суб'єктом майнових прав на об'єкт нерухомості, щодо якого нотаріусом внесено зміни про іпотекодержателя, внаслідок чого позивач не може бути суб'єктом звернення до адміністративного суду із даним позовом. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Залучені судом за клопотанням відповідача треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти позову заперечили, подавши письмове заперечення. Вказали, що підстави для відмови у задоволенні позову наведені відповідачем у відзиві збігаються з їх позицією у спорі. Просять у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Між МКП фірма «ГеяНА» та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 20 січня 2006р. укладено кредитний договір № 36/05/С-236/294 (а.с.42-46) відповідно до умов якого підприємство отримало кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 900 000грн. із сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, (п.1.1., п. 1.3.1. Договору).

Додатком до кредитного договору №1 від 30 травня 2006р. ліміт кредитної лінії збільшено до 1 500 000грн. (п.1.2. Додатку) (а.с.47). Додатком до кредитного договору №2 від 12 березня 2007р. за користування кредитом понад встановлений термін встановлено подвійну від діючої ставку (а.с.48).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.01.2006р. та 30.05.2006р. між позичальником та банком укладено договори іпотеки нежитлових приміщень, відповідно до умов яких в іпотеку банку передано нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 1 064,7 кв. м, та площею 495,4 кв. м., що знаходяться за адресою: м.Дрогобич, вул. П.Орлика З А, які належать на праві власності МКП фірма «ГеяНА» (п.1.1 Договорів іпотеки, п.1.6 Додатку до кредитного договору №1) (а.с.51-56).

У подальшому 12.03.2007р. між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки №36/1, за умовами якого ОСОБА_4, як поручитель зобов'язалась перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань, які виникли з кредитного договору № 36/05/С-236/294 з повернення суми основного боргу 1 500 000грн., а також відсотків, відшкодування можливих збитків (п.1.1,п. 1.3,п.1.4. договору поруки та додатку №1 до нього) (а.с.57).

У договорі поруки сторони погодили, що до поручителя, який виконав зобов'язання позичальника за кредитним договором переходять усі права кредитора по цьому зобов'язанню (п. 2.4 договору поруки).

Листом №1284/137-139 від 25.02.2009р. банк просив в одній особі поручителя та директора МКП фірма «ГеяНа» - ОСОБА_4 з'явитись для погашення діючої заборгованості за кредитом. В іншому випадку вказав що буде змушений звернути стягнення на предмет застави (а.с.59).

Згідно з постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.60) за невиконання зобов'язань по сплаті кредиту, судовим рішенням у справі № 23/241 з МКП фірма «ГеяНа» в користь банку стягнуто заборгованість, що утворилась станом на 22.03.2011р. в сумі 1 284 934,38грн, а також 12 978,04грн. державного мита, 94,84грн. витрат на ІТЗ.

Постановою від 24.05.2014р. ВП №4314053 виконавець наклав арешт на рахунки підприємства (а.с.61).

26.02.2015р. листом №5137/01-06 ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повідомив боржника - МКП фірма «ГеяНа» про проведення 16 березня 2015р. електронних торгів з продажу предмета іпотеки- нежитлового приміщення (ОСОБА_7. А-4) загальною площею 1064,7кв.м., що розташоване за адресою:м.Дрогобич, вул.П.Орлика, ЗА. 9 (а.с.64).

13.03.2015р. листом №337 банк запропонував директору МКП фірма «ГеяНа», -ОСОБА_4, у випадку сплатити 20% фактичної суми заборгованості по основному боргу та відсоткам на дату такого погашення, а також витрат на примусове стягнення заборгованості в сумі 54 659,63грн. анулювати залишок заборгованості, тим самим погасити існуючий на цю дату борг за кредитом на умовах акції (а.с.65).

13.03.2015р. через касу відділення №294 АТ «УкрСиббанк» платіжним дорученням №1 здійснено погашення заборгованості за кредитним договором № 10308500000 за рахунок коштів поручителя -ОСОБА_4 в сумі 580 000грн., які вона заявою на переказ готівки №56 попередньо внесла на власний поточний рахунок № 26251009320807 в сумі 580 300грн. Квитанцією б/н ОСОБА_4 також сплатила 54 659,63грн. судових витрат по примусовому стягненню заборгованості. Платником за вказаними платіжними документами була ОСОБА_4, отримувачем коштів -АТ «УкрСиббанк» (а.с.66-68).

13.03.2015р. листом №31-3-04/014 банк повідомив директора МКП фірма «ГеяНа» -ОСОБА_4 про прийняте ним рішення про прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором в сумі 2317 293,98грн., а саме: позичальнику прощено (анульовано) кредитну заборгованість в сумі 900000грн. основного боргу та в сумі 596 135,76грн. процентів від отриманих ним у кредит 900000грн. за основним кредитним договором № 10308500000, а також заборгованість в сумі 364 055,03грн основного боргу та в сумі 457 103,19 грн. процентів від отриманих у кредит 600 000грн. за додатковим кредитним договором № 10308500001 (а.с.69).

На підставі заяви банку №30-5/351 від 18.03.2015р. про повернення виконавчого листа без виконання у зв'язку із погашенням боржником заборгованості, 25.03.2015р. (а.с.70) державним виконавцем відділу ДВС Дрогобицького МРУЮ винесено постанову про закінчення ВП№43140503 з примусового стягнення з МКП фірма «ГеяНа» заборгованості в сумі 1 284 934,38грн., 12 978,04 грн. державного мита, 94,84грн. витрат на ІТЗ (а.с.71).

Ухвалою від 14.04.2015р. Господарського суду Львівської області у справі №914/461/15 прийнято відмову банку від позову про стягнення з МКП фірма «ГеяНа» заборгованості із сплати процентів за кредитом за період з 03.02.2012р. по 30.01.2015р. (а.с.72-73).

У подальшому банк видав довідку за №57-2-15/2560 від 06.09.2016 року (а.с.74) якою повідомляється про виконання кредитних зобов’язань по кредитному договору МКП «ГеяНа» № 36/05/С-236/294 13 березня 2015 року та зазначається про те, що кредитний договір № 36/05/С-236/294 від 20.01.206 року, згідно якого заставою є нежитлове приміщення за адресою м. Дрогобич, вул. П.Орлика 3а, що є власністю боржника МКП «ГеяНа», вважати таким, що припинив свою дію.

15.05.2017р. відповідачем на підставі договору іпотеки, серія та номер: 89, виданий 20.01.2006, видавник: ОСОБА_7; Договору поруки, серія та номер: 36/1, виданий 12.03.2007, видавник: АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_4; про виконання кредитних зобов'язань, серія та номер: 57-2-15/2560, виданий 06.09.2016, видавник: АТ "УкрСиббанк" прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35185397, яким замінено іпотекодержателя на: ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, країна громадянства: Україна, адреса: Україна, АДРЕСА_1, додаткові відомості: Іпотекодержателя змінено з підстав, зазначених у ст.556 Цивільного кодексу Украни, зокрема, внаслідок виконання зобов'язання боржника поручителем.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Публічно правовий спір згідно з п.2 ч.1 ст. 4 КАС України - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

З наведеного визначення слід зробити висновок, що публічно-правовий спір є видом правового спору, для якого характерні наступні ознаки: спір виникає з публічно-правових відносин; сторонами спору є суб’єкти публічно-правових відносин, серед яких особливим правовим статусом наділені органи публічної адміністрації; сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть порушити права, свободи та інтереси інших суб’єктів.

Право на звернення до суду та способи судового захисту закріплено у ст. 5 КАС України, відповідно до ч.1 якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 цієї ж статті, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Зі змісту положень статті 5 КАС України можна дійти висновку, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Правові акти індивідуальної дії породжують права і обов'язки тільки у тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

Судом встановлено, що фактично позивач оскаржує рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Львівською міського нотаріального округу ОСОБА_2 по заміні іпотекодержателя з АТ"Укрсиббанк" на ОСОБА_4 в реєстрі речових прав на нерухоме майно, за відсутності при цьому у позивача прав чи обов'язків, оскільки оскаржувані рішення не породжують для нього права на захист у сфері публічно-правових відносин, тобто і права на звернення із цим адміністративним позовом.

Таким чином відсутність у будь-кого прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним правовим актом індивідуальної дії не породжує і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом, оскільки не стосуються його безпосередньо.

Саттею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме манно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-ІV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01.07.2004р. ( в редакції станом на 01.01.2017р.) яким врегульовано відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015р.( в редакцій станом на 04.02.2017р.) яким визначено умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав зокрема на нерухоме майно, та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, відносять іпотеку не до обтяжень, а до інших речових прав.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса (ст. 6 Порядку № 1127).

Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно;наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (ч. З ст.10 Закону № 1952-ІV).

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.18 Закону № 1952-ІV).

Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством (ст.20 Закону № 1952-ІV).

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.22 Закону № 1952-ІV).

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ст.24 Закону №1952-1V).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі зокрема: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (ст.27 Закону № 1952-ІУ).

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також: подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину (ст. 57 Порядку № 1127).

Судом встановлено, що відповідач вчинив реєстраційні дії згідно поданої ОСОБА_4 заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі, зокрема, договору іпотеки, договору поруки та довідки АТ "УкрСиббанк про виконання кредитних зобов'язань, серія та номер: 57-2-15/2560 від 06.09.2016 р.

У вказаній довідці зазначено про виконання кредитних зобов’язань по кредитному договору МКП «ГеяНА» шляхом внесення готівкових коштів поручителем ОСОБА_4 в сумі 580300 грн., а також банк вказав про те, що кредитний договір № 36/05/С-236/294 вд 20.01.2006 року, згідно якого заставою є нежитлове приміщення за адресою м. Дрогобич, вул. П.Орлика 3а, що є власністю боржника МКП «ГеяНа», слід вважати таким, що припинив свою дію.

З огляду на вказані фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав визначених законодавством для відмови в державній реєстрації прав.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1-2 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Предметом доказування згідно ч.2 ст. 73 є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а також нормативного обґрунтування того, що оскаржуваними рішеннями порушені його права у сфері публічно-правових відносин, захист яких здійснюється адміністративним судом.

Позивач не надав документ, який би підтверджував його речове право на спірне майно. Крім того позивач не надав нормативне обґрунтування того, що скасування рішень відповідача відновить його права, як стягувача у виконавчому провадженні, з огляду на те, що у випадку скасування перереєстрації іпотекодержателя, іпотекодержателем залишиться первинний – банк. Натомість сам факт зміни іпотекодержателя не може порушувати право позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки позивачем не доведено його прав на іпотечне майно.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевірив дії та рішення відповідача чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 295 КАС України, суд, –

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст рішення складено 02.03.2018р.

Суддя Коморний О.І.