Рішення № 72536766, 27.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 р. № 814/2962/17 м. Миколаїв

Cуддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54038

до відповідача:Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030

про:визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів в суму 59813,54 грн.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі – Комісаріат або відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі від 09.11.2017 № 6 в розмірі 59813,54 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі від 09.11.2017 № 6 в розмірі 59813,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з серпня 1993 року по 30 листопада 2017 року він проходив військову службу у Збройних Силах України. В порушення вимог Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі – Порядок № 178), відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію.

Ухвалою від 27.12.2017 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем до суду надано письмові заперечення, в яких відповідач вказав, позивачем не наведено та не доведено належним чином доказів та причин неотриманя ним речового майна в натуральному вигляді протягом строку проходження військової служби. Також відповідач зазначив, що, відповідно до ст. 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-ІІІ “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” (далі – Закон № 1459), з 11.03.2000р. дію частини другої ст. 9 Закону України від 20.12.1991р. № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон № 2011) було призупинено.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 14.11.2017 року № 197, позивач був звільнений з військової служби у запас за станом здоров’я.

07.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про видачу йому довідки про забезпечення речовим майном за період проходження служби.

На підставі наказу військового комісара Миколаївського обласного військового комісаріату від 30.11.2017 року № 217 позивача було виключено із списків по особовому складу Комісаріату.

09.11.2017 року позивачем була отримана довідка № 6 (вих. від 09.11.2017 № 7/7220) про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до якої позивачем речове майно не отримано.

22.11.2017 року військовим комісаром Миколаївського обласного військового комісаріату виданий наказ № 124 «Про компенсацію речового майна», пунктом 1 якого визначено: «Майору юстиції ОСОБА_1, помічнику військового комісара з правової роботи Миколаївського обласного військового комісаріату, у зв’язку із звільненням з військової служби у запас наказом командувача військ оперативного командування «Південь» від 14.11.2017 року № 197, виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, на підставі Довідки № 6 від 09.11.2017 року про вартість речового майна, що належить до видачі в розмірі 59813,54 грн.

Згідно з довідкою № 6 (вих. від 09.11.2017 № 7/7220), вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, складає 59813,54 грн.

При звільненні з військової служби, виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Миколаївського обласного військового комісаріату, грошову компенсацію вартості за не отримане майно, відповідно до наказу від 22.11.2017 року № 124 та довідки № 6 позивач, станом на час звернення до суду, не отримав, що й стало причиною зверенення до суду.

Відповідно до пункту 1 статті 91 Закону № 2011, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 3-5 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

На підставі цього суд дійшов висновку, що на момент звільнення позивач мав право на отримання компенсації, тому обов’язком відповідача було видання відповідного наказу і проведення відповідних виплат.

Посилання відповідача на статтю 2 Закону № 1459 суд визнав хибними, оскільки вказаною нормою було призупинено дію статті 9, а не 91 Закону № 2011.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання позивачем доказів “… причин неотримання ним речового майна в натуральному вигляді протягом строку проходження військової служби …” суд зазначає наступне. Факт неотримання позивачем протягом строку служби речового забезпечення відповідачем не спростований, а причини, з яких позивач не був забезпечений майном, жодним чином не впливають на право позивача отримати грошову компенсацію.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, ідент. код НОМЕР_1) до Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08292180) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08292180), що полягає у невиплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 59813,54 грн.

3. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08292180) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, ідент. код НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 59813,54 грн., в якості грошової компенсації за неотримане речове майно.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08292180) судовий збір у сумі 640,00 грн. на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, ідент. код НОМЕР_1).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. А. Устинов