Ухвала суду № 72536730, 27.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2018 року м. Київ № 810/884/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу: Київської обласної державної адміністрації

до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області

про визнання протиправними дії та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (далі – Прокурор) в інтересах держави в особі уповноваженого органу Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 30.11.2017 № 3011-43-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь, вул. Достоєвського, 1-д»;

- визнати незаконними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_2, щодо прийняття рішення від 13.12.2017 № 38707840 про проведення державної реєстрації змін цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128 загальною площею 3,0000, що знаходиться по вул. Достаєвського, 1-д в місті Ірпені з ведення особистого селянського господарства не для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та скасувати рішення від 13.12.2017 № 38707840 про державну реєстрацію змін до права власності.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З тексту позовної заяви слідує, що Прокурор звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме – представництво інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Прокурором самостійно в заяві зазначено, що він звертається в порядку частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, - у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII, - Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України.

Так, відповідно до статті 131-1 Конституції України в редакції Закону України від 02.06.2016 р. №1401-VIII, - в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким чином Конституцією України передбачено дві обов’язкові вимоги для виникнення у Прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Що таке “виключні випадки” дає розуміння стаття 23 Закону України “Про прокуратуру”, яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, - Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, - Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З вищезазначеного слідує, що представництво інтересів держави прокурором в суду не повинно мати на меті підмінювати суб’єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті – спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб’єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Відтак, як слідує, з зазначеної вище норми спеціального Закону, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

На противагу вимогам законодавства України, заява Прокурора не містить ні обґрунтувань в чому саме полягає інтерес держави (а не місцевої громади), ні обгрунтувань неможливості Київської обласної державної адміністрації самостійно звернутись з аналогічним позовом до суду.

Також суд зазначає, що прокурором додано до позову копію Повідомлення від 20.02.2018 адресованого Київській обласній державній адміністрації у порядку статті 23 Закону України «Про Прокуратуру».

У той же час, прокурором не надано доказів вручення зазначеного повідомлення Київській обласній державній адміністрації.

Крім того, суд відхиляє доводи Прокурора щодо обґрунтування інтересу держави рішенням Конституційного Суду України №1-9/2009 від 6.04.2009 щодо тлумачення ст.144 Конституції України, оскільки на час звернення до суду прокуратура позбавлена повноважень зупиняти рішення органів місцевого самоврядування у зв’язку з набуттям чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень” від 2.07.2015 №578-VIII. Прокурор безпідставно посилається на норму частини 10 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, дана норма теж не містить права прокурора зупиняти рішення органів місцевого самоврядування з одночасним зверненням до суду.

Відсутність виконання вимог щодо статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, унеможливлює вирішення питання судом щодо відкриття провадження в адміністративній справі на підставі частини 1 статті 169 та частини 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, позовна заява прокурора не містить всіх відомостей передбачених частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині імені і реквізитів Прокурора.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подачі до суду письмового обґрунтування підстав для звернення до суду (обґрунтування змісту державного інтересу та неможливості здійснювати самостійно повноваження Київською обласною державною адміністрацією) та зазначенням реквізитів, відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України щодо особи заявника (Прокурора).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз’яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.