Рішення № 72536716, 02.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 р. Справа№805/4214/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Горічевій С.В.,

за участю представників:

позивача - Колбаєва О.В.,

відповідача - Пономарьова О.В.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Керампром» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Керампром» (далі за текстом позову позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003431412 від 31 серпня 2017 року про донарахування податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 500 264,06 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 125 066,02 грн., податкового повідомлення-рішення № 0003421412 від 31 серпня 2017 року про донарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 179 254,99 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44 813,75 грн., податкового повідомлення-рішення № 0013881303 від 17 серпня 2017 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з військового збору в сумі 8 939,00 грн. та пені в сумі 243,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0013861303 від 17 серпня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб в сумі 93 719,00 грн. та пені в сумі 1 181,00 грн., а всього на суму 953 480,82 грн.

В обґрунтування вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003431412 та № 0003421412 від 31 серпня 2017 року, якими донараховані зобов'язання з орендної плати за землю, позивач зазначив незастосування відповідачем під час їх прийняття приписів статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VI (далі за текстом рішення Закон № 1669-VI), якою передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції. Відповідач зауважив на тому, що редакція статті 6 Закону України № 1669-VI, якою суб'єктів господарювання звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження чи на території населених пунктів на лінії зіткнення, а не на території проведення антитерористичної операції, набрали чинності з 08 червня 2016 року. Отже, товариство позивача звільнено від нарахування плати за землю за квітень 2014 року - червень 2016 року на період проведення антитерористичної операції, а тому збільшення органом доходів та зборів зобов'язань з плати за землю за наведені періоди не відповідає положенням Закону України № 1669-VI.

В обґрунтування протиправності податкових повідомлень-рішень №№ 0013881303, 0013861303 від 17 серпня 2017 року, якими донараховані зобов'язання зі штрафних санкцій та пеня за порушення встановлених термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивач зазначив безпідставність висновків податкової інспекції про порушення встановлених термінів сплати, оскільки зазначення в протоколі загальних зборів певної дати, до якої має бути виплачена загальна сума дивідендів, без визначення кола осіб, які мають отримати дивіденди та визначення сум, які має отримати певна особа, не може розглядатися у якості рішення про нарахування дивідендів.

У відповіді на відзив позивач зауважив на тому, що враховуючи положення підпункту 168.1.5. пункту 168.1. статті 168, підпункту 49.18.1. пункту 49.18. статті 49, пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, кінцевим строком сплати зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за травень 2016 року є 30 червня 2016 року, в той час як фактично всю суму податку, пов'язаного із виплатою дивідендів позивач сплатив 23 червня 2016 року, тобто без порушень встановлених строків сплати.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив, просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив у наданому суду відзиві на позов.

У наданому відзиві відповідач, посилаючись на пункт 38.7. статті 38 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII), якою передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення в період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, зауважив на відсутності підстав звільнення позивача від сплати орендної плати за землю за період з 01 січня 2015 по 08 червня 2016 року. Посилання позивача на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відповідач вважає необґрунтованими, оскільки відповідні зміни щодо сплати плати за землю до Податкового кодексу не вносилися. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для зменшення податкових зобов'язань з орендної плати за землю за 2015 рік, та січень - травень 2016 року та надання уточнюючих декларацій.

Щодо незгоди позивача з податковими повідомленнями-рішеннями, якими до позивача застосовані штрафні санкції та пеня за порушення встановлених термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідач зауважив, що 02 червня 2016 року позивач виплатив дивіденди фізичним особам засновникам товариства, акціонерам, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, втім податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з виплачених (нарахованих) дивідендів за травень 2016 року перераховувався із порушенням вимог підпунктів 168.1.2 та 168.1.5. пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Так, за змістом наведеного у відзиві: 02 червня 2016 року позивачем виплачено дивіденди фізичним особам, які згідно оборотно-сальдових відомостей нараховані до 01 червня 2016 року, податок на доходи фізичних осіб перерахований 13 червня 2016 в сумі 100 000,00 грн., військовий збір в сумі 30 000,00 грн. та податок з доходів фізичних осіб перерахований 23 червня 2016 року в сумі 6 951,87 грн., військовий збір в сумі 2 085,00 грн. не під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом; 25 липня 2016 року позивачем виплачено дивіденди фізичним особам, які згідно оборотно-сальдових відомостей були нараховані до 01 червня 2016 року, податок на доходи фізичних осіб перерахований 04 липня 2016 року в сумі 8 086,88 грн., військовий збір в сумі 3 969,00 грн.; 30 вересня 2016 року позивачем виплачено дивіденди фізичним особам, які згідно оборотно-сальдових відомостей були нараховані до 01 червня 2016 року, податок на доходи перерахований 07 липня 2016 в сумі 53 475,9 грн.

Посилаючись на положення підпункту 126.1.статті 126 та підпункту 127.1. статті 127 Податкового кодексу України відповідач зауважував на обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Керампром» (далі за текстом ПрАТ «Керампром» або позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 24655289. За даними державного реєстру місцезнаходженням позивача є 85171, Донецька область, Костянтинівський район, село Артемівка, вулиця Дружби, будинок 2. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області.

В період з 30 червня 2017 року по 27 липня 2017 року на підставі наказу № 103 від 16 червня 2017 року та повідомлення про проведення перевірки № 107 від 16 червня 2017 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на підставі направлень № 71, № 716 від 19 червня 2017 року, № 795 від 29 червня 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Керампром» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року. За наслідком проведеної перевірки 03 серпня 2017 року складений акт № 403/05-99-14-01-24655289 (том 1 арк. справи 9-65).

За змістом висновків акту перевірки в ході її проведення встановлені порушення:

- статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати за земельні ділянки на 679 519,05 грн., у т.ч. за 2015 рік на 418 179,15 грн., за 2016 рік - на 261 339,90 грн.;

- підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14, абзацу другого пункту 57.1., статті 58, підпунктів 168.1.2. та 168.1.5. пункту 168.1. статті 168, абзац «а» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за перевірений період в сумі 178 841,66 грн., в тому числі по періодам: за лютий 2015 року в сумі 10 344,97 грн., за травень 2016 року в сумі 168 496,69 грн.;

- підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14, підпунктів 168.1.2. та 168.1.5. пункту 168.1. статті 168, абзацу «а» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору за травень 2016 року в сумі 36 054,00 гр.;

- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням Постанов Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року № 386 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» та від 03 вересня 2015 року № 581, від 04 грудня 2015 року № 863, від 03 березня 2016 року № 140, від 13 грудня 2016 року № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», які були чинними на момент здійснення порушення, виручка ПрАТ «Керампром» в іноземній валюті зарахована на його рахунок в уповноваженому банку пізніше 90 (120) календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.

Акт перевірки підписаний представниками приватного акціонерного товариства «Керампром» з запереченнями.

17 серпня 2017 року на підставі акту перевірки № 403/05-99-14-01-24655289 від 03 серпня 2017 року відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0013881303, яким через встановлення в ході проведеної перевірки порушення підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14, абзацу другого пункту 57.1. статті 58, підпунктів 168.1.2. та 168.1.5. пункту 168.1. статті 168, абзацу «а» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 9 182,00 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 939,00 грн., сума пені - 243,00 грн. (том 1 арк. справи 72-74);

- податкове повідомлення-рішення № 0013861303, яким через встановлення в ході проведеної перевірки порушення підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14, абзацу другого пункту 57.1. статті 58, підпунктів 168.1.2. та 168.1.5. пункту 168.1. статті 168, абзацу «а» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 94 900, 00 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями - 93 719,00 грн., сума пені -1 181,00 грн. (том 1 арк. справи 75-77).

31 серпня 2017 року на підставі акту перевірки № 403/05-99-14-01-24655289 від 3 серпня 2017 року відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0003431412, яким через встановлення порушення статті 288 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 625 330,88 грн., з яких за основним платежем - 500 264,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125 066,02 грн. (том 1 арк. справи 66-68);

- податкове повідомлення-рішення № 0003421412, яким через встановлення в ході проведеної перевірки порушення статті 288 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 224 608,74 грн., з яких за основним платежем - 179 254,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 813,75 грн. (том 1 арк. справи 69-71) ;

Правомірність прийнятих за наслідком проведення перевірки податкових повідомлень-рішень є спірною обставиною у межах цієї справи.

Встановлені в ході перевірки обставини, які стали передумовою висновків про допущення товариством позивача порушень вимог статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю та прийняття податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2017 року № 0003431412 та № 0003421412 описані в розділі 3.1.4.4. акту перевірки та полягають у наступному.

ПрАТ «Керампром» за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року задекларовано орендну плату за земельні ділянки в сумі 555 965,15 грн., у тому числі за 2015 рік - 59 252,93 грн.; 2016 рік - 337 910,81 грн.; 1 квартал 2017 року - 158 801,41 грн. Перевіркою повноти визначення суми орендної плати за земельні ділянки встановлено її заниження у розмірі 679 519,05 грн., у т.ч. за 2015 рік - 418 179,15 грн., за 2016 рік - 261 339,90 грн.

Згідно договору оренди землі від 13 серпня 2008 року, укладеного між Костянтинівською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Беленця В.І. (орендодавець) та ЗАТ «Керампром» (орендар) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування кар'єру по видобування вогнетривких та тугоплавких глин родовища «Видне» загальною площею 47,24 га, яка розташована на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району. За умовами договору земельна ділянка передається в оренду строком на 20 років, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 7% від грошової оцінки за відповідний вид угідь. Договір зареєстрований у виконавчому державному реєстрі земель в Костянтинівському районі 13 серпня 2008 року за № 040815700004 (том 1 арк. справи 78-82).

ПрАТ «Керампром» надані до Костянтинівської ОДПІ декларації (звітні та уточнюючі) з плати за земельні ділянки, що розташовані на території Новоартемівської сільської ради:

за 2015 рік із визначенням суми грошових зобов'язань в сумі 307 864,80 грн., з яких в період з січня по грудень 2015 року;

за 2016 рік із визначенням суми грошових зобов'язань в сумі 441 170,24 грн. з яких в період з січня по листопад по 36 764,19 грн. на місяць та в грудні 2016 року в сумі 36 764,15 грн.(том 1 арк. справи 140-143)

У лютому 2017 року товариством надані до Костянтинівської ОДПІ податкові декларації з плати за землю із позначкою «Уточнююча», яким зменшено показники звітних декларацій на 500 246,06 грн., у т.ч.:

уточнююча від 16 лютого 2017 року № 9276963377, якою зменшено задекларовані зобов'язання за 2015 рік на 307 864,80 грн., у тому числі зменшені зобов'язання січня-грудня 2015 року до 0,00 грн. на місяць (том 1 арк. справи 157-162);

уточнююча від 28 лютого 2017 року № 9280484804, якою зменшено задекларовані зобов'язання за 2016 рік на 192 399,26 грн., у тому числі зменшені зобов'язання січня-травня 2016 року до 0,00 грн. на місяць, зобов'язання червня 2016 року зменшені на 8 578,31 грн. (том 1 арк. справи 151-154)

Згідно договорів оренди землі від 30 квітня 2009 року та 8 лютого 2011 року, укладених між Костянтинівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації Беленця В.І. (орендодавець) та ЗАТ «Керампром» (орендар) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки, що розташовані на території Іллічівської сільської ради Костянтинівського району: загальною площею 47,24 га для розташування кар'єру по видобування вогнетривких та тугоплавких глин родовища «Видне» та загальною площею 1,1695 га для відновлення залізничного тупика, який буде використовуватися в процесі видобування корисних копалин. За умовами договорів оренди земельні ділянки передаються в оренду строком на 49 років, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7% від грошової оцінки за відповідний вид угідь. Договори зареєстровані у виконавчому державному реєстрі земель у Костянтинівському районі 17 серпня 2009 року за № 040915700578 та 16 березня 2011 року за № 142240004000007 (том 1 арк. справи 83-88, 95-99).

ПрАТ «Керампром» надані до Костянтинівської ОДПІ декларації з плати за земельні ділянки, що розташовані на території Іллічівської (Іллінівської) сільської ради:

за 2015 рік із визначенням суми грошових зобов'язань за 2015 рік в сумі 110 314,35 грн., з яких в період з січня по листопад 2015 року по 9 192,87 грн. на місяць, а у грудні 2015 року в сумі 9 192,78 грн.;

за 2016 рік (нову звітну) із визначенням суми грошових зобов'язань з плати за землю в сумі 158 080,47 грн., з яких в період з січня по листопад по 13 173,37 грн. на місяць та в грудні 2016 року в сумі 13 173,40 грн. (том 1 арк. справи 124-127)

У лютому 2017 року товариством надані до Костянтинівської ОДПІ податкові декларації з плати за землю із позначкою «Уточнююча», якими зменшено показники звітних декларацій на 500 246,06 грн., у т.ч.:

уточнююча від 16 лютого 2017 року № 9276963936, якою зменшено задекларовані зобов'язання за 2015 рік на 110 314,35 грн., у тому числі зменшені зобов'язання січня-грудня 2015 року до 0,00 грн. на місяць (том 1 арк. справи 163-168);

уточнююча за 2016 рік від 28 лютого 2017 року № 928049501, якою зменшено задекларовані зобов'язання за 2016 рік на 68 940,64 грн., у тому числі зменшені зобов'язання січня-травня 2016 року до 0,00 грн. на місяць, зобов'язання червня 2016 року зменшені на 3 073,79 грн. (том 1 арк. справи 146-150)

Акт перевірки містить висновки щодо наявності у позивача обов'язку щодо декларування зобов'язань з плати за землю (орендної плати за землю) із посиланням на приписи статей 93, 96 Земельного кодексу України, підпункту 14.1.180 пункту 14.1.1 статті 14, ст. 288 Податкового кодексу України та відсутність правових підстав для надання товариством декларації з плати за землю із приміткою «Уточнююча», оскільки приписами пункту 38.7. статті 38 Податкового кодексу України передбачено можливість ненарахування та несплати плати за землю в період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено АТО, виключно за земельні ділянки, що тимчасово розташовані на території населених пунктів у межах лінії зіткнення. Оскільки земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача розташовані на території населених пунктів, що не входять до територій населених пунктів на лінії зіткнення та не включені до таких Переліком, що затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, орендна плата за земельні ділянки, розташовані на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району та Іллічівської (Іллінівської) сільради Костянтинівського району мала справлятися товариством в період з січня 2015 року по 8 червня 2016 року в повному обсязі.

З наведених підстав в ході перевірки контролюючим органом встановлено заниження орендної плати за землю на 679 519,05 грн., у т.ч. за 2015 рік на 418 179,15 грн., за 2016 рік (з січня 2016 року по 8 червня 2016 року ) на 261 339,90 грн.

Через встановленням заниження грошового зобов'язання з плати за земельні ділянки, розташовані на території Новоартемівської сільської ради відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003431412 від 03 серпня 2017 року про збільшення грошових зобов'язань з орендної плати за землю на 625 330,88 грн., з яких за основним платежем - 500 264,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125 066,02 грн. (том 1 арк. справи 66).

Через встановлення заниження грошового зобов'язання з плати за земельні ділянки, розташовані на території Іллічівської (Іллінівської) сільської ради відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003421412 від 03 серпня 2017 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 224 608,74 грн., з яких за основним платежем - 179 254,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 813,75 грн. (том 1 арк. справи 68).

Обставини, викладені в акті перевірки щодо набуття позивачем права користування земельними ділянками Новоартемівської сільської ради та Іллічівської (Іллінівської) сільської ради Костянтинівського району на умовах оренди, подання податкових декларацій з орендної плати звітних та уточнюючих не є спірними між сторонами та підтверджуються наявними в матеріалах справи документами. Спірним питанням у межах цієї справи є наявність у позивача обов'язку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки Новоартемівської міської ради та Іллічівської (Іллінівської) сільської ради в період з січня 2015 року по 8 червня 2016 року.

Згідно положень Земельного кодексу України землекористування в Україні є платним.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 147 Податкового кодексу України плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

15 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02 вересня 2014 року, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України N 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 7 червня 2016 року, встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статі 1 Закону № 1669, період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В додатку до розпорядження розділу 2 райони підрозділ 7 Костянтинівський район наявні Артемівка (Новоартемівська сільська рада) та с. Ілліча, с-ще Бересток (Іллічівська сільська рада).

Розпорядження від 5 листопада 2014 року N 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року N 1053 втратили чинність у зв'язку із прийняттям Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В додатку до розпорядження розділу 2 райони підрозділ 7 Костянтинівський район наявні с. Артемівка (Новоартемівська сільська рада) та с. Ілліча, с-ще Бересток (Іллічівська сільська рада).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII тексти статей 6 та 7 Закону України № 1669 викладено в наступній редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону"; "Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону". Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII набрав чинності 8 червня 2016 року.

Переліки населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р. В наведеному переліку землі Новоартемівської сільської ради та Іллічівської сільської ради відсутні.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, положення статті 6 Закону України № 1669 в частині звільнення суб'єктів господарювання від сплати плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що розташовані на території проведення антитерористичної операції діяли протягом 2015 року та в період з січня 2016 року по 7 червня 2016 року.

Відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на підставі статті 6 цього закону в редакції, чинній до 08 червня 2016 року суб'єктів господарювання є здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції в період її проведення.

Враховуючи місцезнаходження товариства позивача та факт перебування в нього в користування земельних ділянок, на яких ним здійснюється господарська діяльність, суд дійшов висновку про можливість застосування до позивача положень статті 6 Закону України № 1669 в редакції, чинній до 08 червня 2016 року.

Частиною 1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, що виявив помилки у наданій податковій звітності має надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, надання позивачем уточнюючих декларацій з плати за землю із зменшенням зобов'язань за плати за землю за період з січня 2015 року по 7 червня 2016 року здійснено у відповідності до вимог законодавства, а здійснене відповідачем збільшення зобов'язань з цього платежу суперечить вимогам чинного законодавства та здійснено за відсутності на те правових підстав.

Враховуючи відсутність підстав для збільшення зобов'язань з орендної плати за землю за основними платежем за змістом статті 123 Податкового кодексу України відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Наведене вище свідчить про безпідставність висновків відповідача про наявність у позивача обов'язку щодо здійснення нарахування та сплати плати за землю за період з січня 2015 року по 07 червня 2016 року, через що податкове повідомлення-рішення № 0003431412 від 31 серпня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 625 330,88 грн., з яких за основним платежем - 500 264,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125 066,02 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003421412 від 31 серпня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 224 608,74 грн., з яких за основним платежем - 179 254,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 813,75 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Встановлені в ході перевірки обставини, що стали передумовою висновків про порушення позивачем встановлених строків перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що стали підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0013861303 від 17 серпня 2017 року про збільшення податкових зобов'язань з податку на доходи на 94 900,00 грн., та № 00013881303 від 17 серпня 2017 року про збільшення зобов'язань з військового збору на 9 182,00 грн. викладені в розділі 3.4.1.9. акту перевірки та полягають у наступному.

За змістом акту, в ході перевірки встановлено, що ПрАТ «Керампром» у перевірений період нараховувало та виплачувало дивіденди. Перевіркою не встановлено порушень, пов'язаних із виплатою товариством позивача дивідендів за 2014 рік, втім, встановлено порушення виплати дивідендів за 2015 рік. Так, згідно протоколу чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Керампром» щодо виплати дивідендів № 34 від 29 квітня 2016 року вирішено нарахувати та виплатити дивіденди за 2015 рік в строк до 23 травня 2016 року в сумі 38 777 850,00 грн., у тому числі фізичним особам - 38 566 442,45 грн. По даним бухгалтерського та податкового обліку (оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунку №31 «Рахунки в банках», протокол чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Керампром» за підсумками 2015 року № 34 від 29 квітня 2016 року, розрахунки дивідендів за акціями ПрАТ «Керампром», картки рахунку 671 за 2016 рік) встановлено, що за травень 2016 року податок на доходи фізичних осіб з виплачених (нарахованих) дивідендів та військовий збір перераховувалися із порушенням вимог підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.2. та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу а пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України. Перевіркою своєчасності сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету за травень 2016 року встановлено несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 168 496,69 грн. та несвоєчасну сплату військового збору на загальну суму 36 054 грн.

Крім цього, перевіркою своєчасності сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету в лютому 2015 році встановлено несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб (із сум заробітної плати) на загальну суму 10 344,97 грн. (аркуш 46 акту перевірки). Дані порушення встановлені з дослідження контролюючим органом первинних документів позивача, що надавались ним до перевірки, та карткою обліку податку на доходи фізичних осіб за перевірений період.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій (том 1 арк. справи 76-77) з податку на доходи фізичних осіб до податкового повідомлення рішення № 0013861303 від 17 серпня 2017 року відповідачем застосовано штрафні санкції:

1) на підставі пункту 127.1. статті127 Податкового кодексу України:

- в сумі 189,77 грн., що складає 25% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 759,09 грн.,

- в сумі 56,22 грн., що складає 50% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 112,43 грн.;

- в сумі 7 105,09 грн., що складає 75% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 9 473,45 грн.;

- в сумі 75 000,00 грн., що складає 75% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 100 000,00 грн.;

- в сумі 5 213,90 грн., що складає 75% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 951,87 грн.;

2) на підставі пункту 126.1. статті126 Податкового кодексу України:

- в сумі 806,89 грн., що складає 10% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8 068,88 грн.,

- в сумі 5 347,59 грн., що складає 10% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 63 178,94 грн.

Крім цього, відповідачем нараховано пеню в сумі 223,44 грн. за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 344,97 грн., та несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 957,96 грн., нарахованого у зв'язку із виплатою дивідендів в сумі 168 496,69 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій (том 1 арк. справи 73-74) до податкового повідомлення рішення № 0013881303 від 17 серпня 2017 року відповідачем застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату військового збору:

1) на підставі пункту 127.1. статті 127 Податкового кодексу України:

- в сумі 7 500,00 грн., що складає 25% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 30 000,00 грн.,

- в сумі 1 042,50 грн., що складає 50% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 085,00 грн.;

2) на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України:

- в сумі 396,90 грн., що складає 10% несвоєчасно сплачених позивачем зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 969,00 грн.

Крім цього, відповідачем нараховано пеню в сумі 243,39 грн. за несвоєчасне перерахування військового збору в сумі 36 054,00 грн.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 Податкового кодексу України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Підпунктами 1.1.-1.4 пункту 16-1 підрозділ 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, положення Податкового кодексу України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 Податкового кодексу України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Згідно зі статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. В тому випадку, коли аналогічні дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно наведених розрахунків відповідач застосував прогресивну ставку штрафної санкції через встановлення повторності виявлених порушень, що полягають у несвоєчасні сплаті зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Втім, суд зазначає, що в даному випадку немає повторності, оскільки порушення щодо своєчасного перерахування податку на доходи та військового збору виявлені однією перевіркою, а тому в цьому випадку має бути застосований штраф в розмірі 25% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.

В наданому позові позивачем не наведено доводів з приводу необґрунтованості висновків відповідача про несвоєчасне неперерахування податку на доходи фізичних осіб у лютому 2015 році в сумі 10 344,97 грн., через що суд виходить з того що при нарахуванні штрафних санкцій за наведене порушення відповідач мав виходити із розміру штрафу в розмірі 25%, а не 50% та 75%. З огляду на таке, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0013861303 від 17 серпня 2017 року за несвоєчасну сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 344,97 грн. в розмірі 25% несвоєчасно сплаченої суми, що становить 2 586,24 грн. Крім цього, з тих самих підстав суд вважає обґрунтованим нарахування пені в сумі 223,44 грн. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 344,97 грн., факт несвоєчасної сплати податку позивачем не спростований, документи на спростування висновків відповідача суду не надані.

Що стосується штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 168 496,69 грн. та військового збору в сумі 36 054,00 грн., суд виходить із наступного.

З наявного в матеріалах справи протоколу річних зборів позивача № 34 від 29 квітня 2016 року, у квітні 2016 року у м. Костянтинівка Донецької області, вул. Дружби, будинок 2, к. 1, відбулися загальні збори акціонерів ПрАТ «Керампром» за участю 4 акціонерів з 7 включених до переліку акціонерів, що мають право на участь в загальних зборах, які володіють 279 868 голосів, що становить кворум річних зборів 89,12227% (том 1 арк. справи 203-223). За змістом протоколу, зборами акціонерів за наслідком розгляду питання порядку денного про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів товариства прийнято рішення: 1) затвердити розмір річних дивідендів за результатами діяльності у 2015 році - 3 877 7850,00 грн., що в розрахунку на одну просту іменну акцію складає 123,4857194 грн., 2) нарахування та виплату дивідендів у розмірі 88,48 % від чистого прибутку здійснити в порядку, визначеному чинним законодавством України та Статутом товариства; 3) здійснити виплату дивідендів безпосередньо акціонерам товариства в порядку, встановленому національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 4) виплату дивідендів за простими акціями здійснити частками в 2 етапи, кожна виплата здійснюється одночасно всім особам, що мають право на отримання дивідендів, пропорційно в строк до 01 червня 2016 року в сумі 30 777 850,00 грн., в строк до 01 жовтня 2016 року в сумі 8 000 000 грн. за умови відшкодування товариству експортного ПДВ; 5) по кожній частині виплати дивідендів надсилати повідомлення про дату, розмір, порядок та строк їх виплати кожному акціонеру, зазначеному в переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України дату, визначену рішенням наглядової ради товариства.

Суд погоджується з доводами позивача в частині того, що наведений протокол є за своїм змістом рішенням про розподіл прибутку товариства, а не рішенням про нарахування та виплату доходу.

Втім, за даними бухгалтерського обліку по Кт рахунку 671 05.05.2016 відображено нарахування дивідендів ОСОБА_6 в сумі 19 331 195,43 грн., ОСОБА_5 в сумі 4 014 026,79 грн., ОСОБА_4 в сумі 3 489 953,40 грн. та ОСОБА_7 в сумі 11 730 896,37 грн. По Дт зазначеного рахунку відображено нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Також по Дт бухгалтерського рахунку 671 відображено зменшення заборгованості товариства перед акціонерами при виплаті суми нарахованих дивідендів протягом травня та червня 2016 року (том 2 арк. справи 57-60).

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Виходячи з даних бухгалтерського обліку позивача дивіденди нараховані акціонерам товариства 05 травня 2016 року, того ж дня товариством визначено суму податку на доходи та військового збору, пов'язані із таким нарахуванням.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що датою фактичного нарахування дивідендів є дата наказів про нарахування та виплату дивідендів, а не дані бухгалтерського обліку як безпідставні та при вирішенні питання щодо правомірності застосування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору виходить з того, що датою нарахування дивідендів є 05 травня 2016 року.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень (том 2 арк. справи 121-138) товариством виплачені дивіденди на користь акціонерів: 24 травня 2016 року в сумі 7 172 901,70 грн., 25 травня 2016 року в сумі 7 172 901,68 грн., 02 червня 2016 року в сумі 2 000 000,00 грн., 03 червня 2016 року в сумі 2 589 916,66 грн., 09 червня 2016 року в сумі 2 978 834,88 грн., 10 червня 2016 року в сумі 774 280,16 грн., 10 червня 2016 року в сумі 673 18,76 грн., 13 червня 2016 року в сумі 2 000 000,00 грн., 13 червня 2016 року в сумі 1 728 864,34 грн., 04 липня 2016 року в сумі 5 000 000,00 грн., 22 липня 2016 року в сумі 1 000 000,00 грн., 25 липня 2016 року в сумі 1 968 388,10 грн., 30 вересня 2016 року в сумі 1 000 000 грн.,

Податок на доходи фізичних осіб перерахований позивачем в сумі 383 577,64 грн. за платіжним дорученням № 935 від 25 травня 2016 року, в сумі 383 577,63 грн. за платіжним дорученням № 921 від 24 травня 2016 року, в сумі 138 498,22 грн. за платіжним дорученням № 1003 від 03 червня 2016 року, в сумі 159 295,98 грн. за платіжним дорученням № 1052 від 09 червня 2016 року, в сумі 77 404,81 грн. за платіжним дорученням № 1060 від 10 червня 2016 року, в сумі 299 404,50 грн. за платіжним дорученням № 1063 від 13 червня 2016 року, в сумі 425 000,00 грн. за платіжним дорученням 1120 від 23 червня 2016 року (том 2 арк. справи 63-69).

Військовий збір перерахований позивачем в сумі 115 073,29 грн. за платіжним дорученням № 922 від 24 травня 2016 року, в сумі 115 073,29 грн. за платіжним дорученням № 936 від 25 травня 2016 року, в сумі 41549,47 грн. платіжним дорученням № 1004 від 03 червня 2016 року, в сумі 47 788,79 грн. платіжним дорученням № 1051 від 09 червня 2016 року, в сумі 23 221,44 грн. платіжним дорученням № 1061 від 10 червня 2016 року, в сумі 89821,35 грн. платіжним дорученням № 1064 від 13 червня 2016 року, в сумі 142 000,00 грн. платіжним дорученням № 1121 від 23 червня 2016 року (том 2 арк. справи 70-76).

У наданих відповідачем розрахунках штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2017 року № 0013861303 та 00013881303 підставою для нарахування штрафних санкцій стала несвоєчасну сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 100 000,00 грн. та 6 951,87 грн. та військового збору в сумі 30 000,00 та 2 085,00 грн. разом із виплатою дивідендів. Згідно платіжних доручень № 20 від 02 червня 2016 року та № 453 від 02 червня 2016 року позивачем перераховані дивіденди на користь ОСОБА_6 в сумі 1 500 000,00 грн. та 500 000,00 грн. Виходячи із встановлених ставок податку на доходи фізичних осіб та військового збору, одночасно із виплатою дивідендами позивач мав перерахувати 100 000,00 грн. податку на доходи та 30 000,00 грн. - військового збору. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про здійснення позивачем перерахування податку на доходи та військового збору 02 червня 2016 року. Водночас, виходячи із сум виплачених дивідендів у травні 2016 року (платіжні доручення № 440 від 24.05.2016, № 13 від 24.05.2016, № 923 від 24.0.52016, № 934 від 25.05.2016, № 19 від 25.05.2016, № 442 від 25.05.2016) та сум перерахованого у зв'язку із виплатою дивідендів податку на доходи та військового збору (платіжні доручення № 921 від 24.05.2016, № 922 від 24.05.2016, № 935 від 25.05.2016 та № 936 від 25.05.2016), станом на 02 червня 2016 року є переплаченим податок на доходи у зв'язку із виплатою дивідендів в сумі 49 865,00 та військовий збір в сумі 14 959,53 грн. Тобто, в даному випадку разом із виплатою доходу 02 червня 2016 року позивач не перерахував податок на доходи в сумі 50134,91 грн. та військовий збір в сумі 15 040,47 грн.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити підстави зазначення в розрахунках штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи з фізичних осіб та військового збору несвоєчасно сплаченого 02 червня 2016 року військового збору в сумі 2 085,00 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 951,87 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунків штрафних санкцій на підставі пункту 127.1. статті 127 Податкового кодексу України в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 75 000,00 грн. та 5 213,90 грн. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 100 000,00 грн. та 6 951,87 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 7 500,00,00 грн. та 1 042,50 грн. за несвоєчасну сплату військового збору в сумі 30 000,00 грн. та 2 085,00 грн.

Із врахуванням викладеного вище, в цій частині розрахунків штрафної санкції відповідачем обґрунтовано застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 12 533,73 грн., що становить 25% суми несвоєчасно сплаченого податку на доходи в сумі 50 134,91 грн. та штрафну санкцію за несвоєчасну сплату військового збору в сумі 3 760,12 грн., що становить 25% суми несвоєчасно сплаченого військового збору в сумі 15 040,47 грн.

Що стосується застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 154,48 грн. та військового збору в сумі 396,90 грн., то зазначені штрафні санкції застосовані безпідставно, оскільки, виходячи із приписів підпункту 168.1.5 пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України у разі коли оподатковуваний доход нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Виходячи із дати нарахування оподатковуваного доходу - 05 травня 2016 року, кінцевим терміном сплати податку є 30 червня 2016 року.

Отже, в даному випадку відсутній факт несвоєчасної сплати, через що штрафні санкції застосовані неправомірно. З тих самих підстав - відсутності факту несвоєчасної сплати суд визнає необґрунтованим нарахування відповідачем пені в сумі 957,96 грн. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб (загальна сума пені 1 181,40 грн.) та пені в сумі 243,00 грн. (243,39 грн. згідно розрахунку) за несвоєчасну сплати військового збору, за розрахунком, що проводився до спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року № 0013881303 про визначення грошових зобов'язань з військового збору в сумі 9 182,00 грн., з яких штрафні санкції - 8 939,00 грн., пеня - 243,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року № 0013861303 про визначення грошових зобов'язань з податку на доходу фізичних осіб в сумі 94 900,00 грн., з яких штрафні санкції - 93 719 грн., пеня - 1 181,00 грн. підлягають частковому скасуванню, а саме: податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року № 0013881303 в сумі 79 556,59 грн., з яких штрафні санкції - 78 599,03 грн. (93 719 грн. - (2 586,24+12 533,73 грн.), пеня - 957,56 грн. (1 181,00 грн. - 223,44 грн.), податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року № 0013861303 в сумі 5 421,88 грн., з яких штрафні санкції - 5 178,88 грн. (8 939 грн. - 3760,12 грн.), пеня - 243,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 14 302,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 2285 від 20 листопада 2017 року (том 1 арк. справи 3).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 031,91 грн., які є пропорційними від частини задоволених позовних вимог, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Керампром» до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003431412 від 31 серпня 2017 року про донарахування податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 500 264,06 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 125 066,02 грн., податкового повідомлення-рішення № 0003421412 від 31 серпня 2017 року про донарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 179 254,99 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44 813,75 грн., податкового повідомлення-рішення № 0013881303 від 17 серпня 2017 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з військового збору в сумі 8 939,00 грн. та пені в сумі 243,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0013861303 від 17 серпня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб в сумі 93 719,00 грн. та пені в сумі 1 181,00 грн., а всього на суму 953 480,82 грн., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003431412 від 31 серпня 2017 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 625 330,88 грн., з яких за основним платежем - 500 264,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125 066,02 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003421412, від 31 серпня 2017, про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 224 608,74 грн., з яких за основним платежем - 179 254,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 813,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013861303 від 17 серпня 2017 року в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 79 556,59 грн., з яких штрафні санкції - 78 599,03 грн., пеня - 957,56 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013881303 від 17 серпня 2017 року в частині збільшення грошових зобов'язань з військового збору 5 421,88 грн., з яких штрафні санкції - 5 178,88 грн., пеня - 243,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Керампром» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 031,91 грн. (чотирнадцять тисяч тридцять одна гривня 91 копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 03 березня 2018 року.

Суддя Зінченко О.В.