Рішення № 72536460, 03.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року № 810/3597/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградовою О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

8 листопада 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про скасування рішення від 22 серпня 2016 р. № 000055/10-04-12/НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення винесено на підставі незаконної перевірки відповідача. Вважає, що його протиправно було притягнуто до відповідальності за вчинення порушення, передбачене абз. 18 ч. 2 ст. 17 ОСОБА_2 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - ОСОБА_2 № 481/95-ВР). Зокрема, рішенням про застосування фінансових санкцій від 22 серпня 2016 р. № 000055/10-04-12/НОМЕР_1 (далі - рішення № 000055/10-04-12/НОМЕР_1) до позивача було застосовано штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. за порушення абз. 18 ч. 2 ст. 17 ОСОБА_2 № 481/95-ВР, а саме, за неподання чи несвоєчасне подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за формою № 1-РА за червень 2016 р.

Відповідач у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не було подано звіт за червень 2016 р. Зокрема, звіт № 1-РА - звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі, за яке до позивача було застосовано фінансові санкції. Вважає, що ОСОБА_2 № 1791-VIII не має зворотної сили, а отже, його дія не може поширюватися на спірні правовідносини.

27 лютого 2018 р. до суду надійшли заяви представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

14 лютого 2003 р. позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серія В01 № 016828 (а.с. 7).

8 серпня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку господарської одиниці стосовно своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за червень 2016 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 36/10-04-15-10 (далі - акт перевірки № 36/10-04-15-10) (а.с. 9).

У названому акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5 та п. 6 Порядку заповнення форм звітів № 1-РА “Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі” та № 1-РТ “Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 р. № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення" (далі - Порядок № 1-РА та Порядок № 1-РТ відповідно). Зокрема, не подано звіт за формою 1-РА - звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за червень 2016 р., термін подання якого до 11 липня 2016 р. (а.с. 9).

22 серпня 2016 р., на підставі висновків названого акта перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 000055/10-04-12/НОМЕР_1, яким, на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 ОСОБА_2 № 481/95-ВР (за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі), на позивача було накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 8).

У зв'язку з тим, що позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ОСОБА_2 № 481/95-ВР, ОСОБА_2 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" № 1791-VIII (далі - ОСОБА_2 № 1791-VIII), Порядком № 1-РА.

Згідно з вимогами п. 1 Порядку № 1-РА звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у роздрібній мережі подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до вимог п. 2 названого Порядку звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Як убачається з п. 6 Порядку № 1-РА, звіти складаються окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подаються до органу ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

Згідно з вимогами абз. 18 ч. 2 ст. 17 ОСОБА_2 № 481/95-ВР неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, 8 серпня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, за результатами якої складені акти перевірки № 36/10-04-15-10 відповідно (а.с. 9).

Як убачається з акта перевірки № 36/10-04-15-10, ним встановлено порушення позивачем вимог п. 5 та п. 6 Порядку заповнення форм звітів № 1-РА “Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі” та № 1-РТ “Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі”, затверджених наказом № 49, а саме: неподання звіту за формою 1-РА - Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за червень 2016 р., термін подання якого до 11 липня 2016 р. (а.с. 9).

Доказів подачі зазначеного звіту позивачем до суду подано не було.

Наведене свідчить, що позивачем не було подано до відповідача звіт за червень 2016 р., а саме, за формою № 1-РА, а отже, вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормою - абз. 18 ч. 2 ст. 17 ОСОБА_2 № 481/95-ВР.

Крім того, підлягає з'ясуванню судом питання правомірності накладення штрафних санкцій згідно з рішенням № 000055/10-04-12/НОМЕР_1.

Як вже зазначалося, 22 серпня 2016 р. відповідачем було винесено рішення № 000055/10-04-12/НОМЕР_1, яким за неподання у строк до 11 липня 2016 р. звіту за формою № 1-РА на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 ОСОБА_2 № 481/95-ВР на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 8).

Водночас, згідно з вимогами п. є ч. 5 ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень ОСОБА_2 № 1791-VIII ст. 18 ОСОБА_2 № 481/95-ВР доповнено ч. 19 такого змісту: "Штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього ОСОБА_2, не застосовуються до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту".

Дійсно, названою нормою скасовано відповідальність у виді фінансових санкцій за неподання/несвоєчасне подання звітів за формою № 1-РА та № 1-РТ до суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Проте, дана редакція жодним чином не свідчить про те, що вона має зворотну дію в часі.

Так, зворотна дія нормативно-правового акта у часі — це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Синонімами виступають терміни “зворотна сила”, “ретроактивність”. Окрім того, на позначення суміжних понять використовуються латинські терміни: закон ex post facto (ретроактивний закон), принцип lex retro non agit.

ОСОБА_2, що має зворотну силу є законом, який заднім числом змінює юридичні наслідки (чи статус) дій, які були вчинені, або стосунки, які існували перед прийняттям закону.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99у за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Положення ч.1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи, що у ОСОБА_2 № 1791-VIII не передбачено прямої вказівки про його зворотну дію, суд дійшов висновку, що він не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2016 р. у справі № 826/6998/16 було відмовлено у задоволенні позову Херсонської міської громадської організації Бізнес-Асоціація «Солідарність» до Міністерства фінансів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 р. №49 «Про затвердження форми звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та порядків їх заповнення» у частині щодо затвердження форми та порядку подачі звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі та про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 р. апеляційну скаргу Херсонської міської громадської організації Бізнес-Асоціація «Солідарність» на постанову Окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 р., залишено без задоволення, вказану постанову змінено. У задоволені позову відмовлено з підстав наведених у даній постанові.

Таким чином, станом на дату виникнення спірних правовідносин наказ Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 р. за № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» залишався чинним.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин податковим органом було правомірно застосовано штрафну санкцію до позивача у розмірі 17 000 грн 00 коп.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 р. у справі № 810/2883/16.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.