Вирок № 72536236, 01.03.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1350/17

1-кп/154/9/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Вітера І.Р.,

суддів Пікули Н.В. та Лященка О.В.,

при секретарі Корніюк Т.О.,

з участю прокурора Назарука О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 22016030000000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не одруженого, однак проживає у громадянському шлюбі, має на утриманні неповнолітню доньку, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

При невстановлених обставинах ОСОБА_1 з метою збуту незаконно придбав, зберігав у невстановленому місці наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн у вигляді порошкоподібної речовини білого кольору, та 29 вересня 2016 року він у телефонній розмові домовився з особою, анкетні дані якої змінено та застосовано заходи безпеки - ОСОБА_4, про незаконний збут останньому на території Володимир-Волинського району наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, та домовився при цьому про час та місце зустрічі з останнім.

На виконання своєї злочинної мети, спрямованої на збут наркотичного засобу ОСОБА_4, ОСОБА_1 цього ж дня власним автомобілем марки «ОСОБА_5 Е250», р.н. НОМЕР_1, перевіз вказаний наркотичний засіб до зазначеного ним місця зустрічі з ОСОБА_4, а саме до ділянки місцевості розташованої обабіч дороги сполученням «Володимир-Волинський - Устилуг», біля дорожнього вказівного знаку «Львів 131; Устилуг 7; Хрубешов 10», та став чекати на прибуття ОСОБА_4

В подальшому, після прибуття на вказане місце ОСОБА_4, ОСОБА_1, зберігаючи при собі, переніс та о 12 год. 49 хв. 29 вересня 2016 року безоплатно збув особі, анкетні дані якої змінено та застосовано заходи безпеки ОСОБА_4, поміщений у згаданий пакунок наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, із встановленою масою кокаїну у речовині 1,0138 грам, що відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» становить великий розмір.

Відповідно до постанови КМУ від 06 травня 2000 року, № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», кокаїн віднесено до наркотичного засобу, обіг якого обмежено (Таблиця №2, Список №1).

Вказаний наркотичний засіб 29 вересня 2016 року ОСОБА_1 збув особі, анкетні дані якої змінено та застосовано заходи безпеки, ОСОБА_4, в якості проби, переслідуючи мету збути надалі останньому значно більшу його кількість за узгодженою цього дня із ОСОБА_4 ціною - 80 доларів США за 1 грам.

У подальшому ОСОБА_1, у період часу з вересня 2016 року по березень 2017 року, незаконно зберігав у невстановленому слідством місці та перевозив при собі з метою подальшого збуту на території України ОСОБА_4, іншу частину із раніше незаконно придбаного ним, наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, у вигляді порошкоподібної речовини білого кольору вагою 100,1521 грам, із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, із встановленою масою кокаїну у речовині 26,9538 грам, поміщену в пакунок з полімерного матеріалу обмотаний фольгою, а також прозорою стрічкою із полімерного матеріалу (загальна маса пакунку брутто 116 грам).

В подальшому ОСОБА_1 22 березня 2017 року у телефонній розмові домовився з особою, анкетні дані якої змінено та застосовано заходи безпеки - ОСОБА_4, про незаконний збут останньому на території Володимир-Волинського району наркотичного засобу, обіг якого обмежено кокаїну, масою 100 грам, за попередньо узгодженою ціною - 80 доларів США за 1 грам, та домовився при цьому про час та місце зустрічі з останнім.

Наступного дня, тобто 23 березня 2017 року, ОСОБА_1, на виконання своєї злочинної мети, спрямованої на збут наркотичного засобу громадянину України ОСОБА_4, власним автомобілем марки «ОСОБА_5 Е250», реєстраційний номер НОМЕР_2, перевіз вказаний наркотичний засіб до заправки «WOG», де залишив свій автомобіль та пересів до автомобіля громадянина ОСОБА_4 марки «Фольксваген Кадді», р.н. НОМЕР_3, переносячи і тим самим незаконно зберігаючи при собі згаданий пакунок з порошкоподібною речовиною білого кольору, вагою 100,1521 грам, із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїном.

Перебуваючи в автомобілі ОСОБА_4, ОСОБА_1 вказав йому їхати до ділянки місцевості розташованої обабіч дороги сполученням «Володимир-Волинський - Устилуг» до дорожнього вказівного знаку «Львів 131; Устилуг 7; Хрубешов 10».

Прибувши цього ж дня до вказаного місця, ОСОБА_1, приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи в автомобілі особи, анкетні дані якої змінено та застосовано заходи безпеки - ОСОБА_4, марки «Фольксваген Кадді», р.н. НОМЕР_3, збув останньому, поміщений у згаданий пакунок наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, із встановленою масою кокаїну у речовині 26,9538 грам, що відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» становить особливо великий розмір. За збут вказаного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 8000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту на момент збуту становило 215 359 гривень.

Після здійснення зазначених протиправних дій ОСОБА_1 був затриманий співробітниками Управління СБУ у Волинській області, а наркотичний засіб вилучено.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні контрабанди наркотичного засобу, обіг якого обмежено – кокаїну, в особливо великих розмірах, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, за наступних обставин.

У 2016 році, перебуваючи у ОСОБА_6, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та у невстановлений конкретний час, ОСОБА_1 придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб наркотичний засіб обіг якого обмежено - кокаїн, у вигляді порошкоподібної речовини білого кольору, загальною вагою 103,0161 грам, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, із встановленою загальною масою кокаїну у речовині 27,9676 грам, з метою його подальшого контрабандного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_6 до України.

В подальшому, ОСОБА_1 до 29.09.2016 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, через невстановлений органом досудового розслідування точний пункт пропуску через митний кордон України з ОСОБА_6, незаконно, з приховуванням від митного контролю перемістив через митний кордон України з ОСОБА_6 до України, з метою подальшого незаконного збуту, вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, у вигляді порошкоподібної речовини білого кольору, загальною вагою 103,0161 грам, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, із встановленою загальною масою кокаїну у речовині 27,9676 грам, який відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» становить особливо великий розмір.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину та причетність до вчинення злочинів, в яких його обвинувачують заперечив. Показав, що ніколи справами, пов’язаними із наркотиками не займався. Уся ситуація, яка виникла довкола притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконний збут наркотичних засобів пов’язана із систематичним провокуванням його особою з легендованими даними – ОСОБА_4 до заняття різного роду незаконної діяльності, зокрема торгівлею бурштином, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тощо. Він зустрічався із ОСОБА_4 кілька раз в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і щоразу при зустрічі ОСОБА_4 провокував його на вчинення зазначених незаконних дій, на що він не погоджувався. В той же час, наскільки йому стало відомо під час досудового розслідування ОСОБА_4 був причетний до документування незаконної діяльності громадян ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, пов’язаної з незаконним обігом на території України психотропних речовин, до якої він причетним не був. За показаннями обвинуваченого, він жодних наркотичних засобів через митний кордон України не переміщав та ОСОБА_4 не збував. 29 вересня 2016 року він зустрівся із ОСОБА_4 у м. Володимир-Волинському на пропозицію останнього, при цьому мети даної зустрічі не знав, однак коли ОСОБА_4 знову почав провокувати його на вчинення незаконних дій, вимушений був сказати йому, що дасть пробник кокаїну, щоб той від нього відчепився. Жодних намірів давати ОСОБА_4 наркотичних засобів він не мав та жодним чином не причетний до діяльності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів. Походження одного граму кокаїну у ОСОБА_4 йому не відоме, вважає можливим фабрикування проти нього доказів. Також 23 березня 2017 року він зустрівся із ОСОБА_4 у м. Володимир-Волинському, однак усі розмови між ними велися стосовно обставин збуту бурштину, а не кокаїну. В той же час зазначив, що того дня, 23 березня 2017 року, жодних коштів від ОСОБА_4 не отримував та ніяких наркотичних засобів йому не передавав. Відеозаписи, виконані ОСОБА_4 є змонтованими, оскільки подій, які вони відображають, в дійсності не було.

Не дивлячись на заперечення своєї вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України доведена сукупністю наступних доказів.

Так, свідок ОСОБА_4, анкетні дані якого було змінено та застосовано заходи безпеки, допит якого проводився із застосуванням заходів безпеки в режимі відеоконференції показав, що перебуваючи на території ОСОБА_6 у серпні 2016 року, його намагалися схилити до діяльності у сфері контрабанди з ОСОБА_6 на Україну наркотичних засобів та психотропних речовин, а також їх незаконного перевезення та зберігання з метою збуту на території України, громадяни ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Однак не маючи бажання займатися протизаконною діяльністю у сфері торгівлі наркотиками, він відразу після приїзду на територію України про таку незаконну пропозицію заявив в Управління СБУ у Волинській області. Тоді ж від оперативних співробітників Служби безпеки України отримав пропозицію щодо співпраці на добровільній конфіденційній основі з метою викриття злочинної діяльності вищевказаних громадян ОСОБА_6. За так званою «легендою», він погодився на придбання у них психотропних речовин та наркотичних засобів для подальшого їх збуту на території України. З цією метою він прийняв участь 19 серпня 2016 року у проведенні оперативно-розшукового заходу – оперативної закупки, під час якої ним контрольовано правоохоронним органом у ОСОБА_7 за 1500 доларів США було придбано 300 таблеток із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини МДМА (так званий препарат - «Екстезі»). Фактично в ході проведення даного оперативно-розшукового заходу у співучасті із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було помічено ОСОБА_1, який підвозив ОСОБА_7 цього дня до місця збуту психотропної речовини, а в подальшому також отримав основну суму коштів від їх збуту.

Надалі, 29 вересня 2016 року в ході продовження проведення оперативно-розшукових заходів він за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_1 на узбіччі дороги сполученням «Володимир-Волинський – Устилуг» неподалік вказівного знаку «Львів 131 км; Устилуг 7 км; Хрубешов 10 км». Під час розмови у даному місці ОСОБА_1 запропонував безпосередньо йому придбати у нього наркотичний засіб кокаїн за ціною 80 доларів США за один грам, а також для підтвердження свого наміру ініціативно надав йому безкоштовно, як він вказав «пробник кокаїну». В ході цієї ж розмови між ними було обговорено можливість придбання у ОСОБА_1 більшої партії зазначеного наркотичного засобу.

В подальшому, вже у березні 2017 року ОСОБА_1 запропонував йому придбати у нього 100 грамів наркотичного засобу кокаїну. Про даний факт він повідомив правоохоронний орган, яким було прийнято рішення про проведення оперативної закупки даного наркотичного засобу у ОСОБА_1 та його затримання при цьому. За цих обставин, 23 березня 2017 року він зустрівся із ОСОБА_1 на автозаправній станції «WOG» при виїзді із міста Володимир-Волинський в напрямку міста Устилуг, де останній пересів у автомобіль його марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_4. На даному транспортному засобі за вказівками ОСОБА_1 вони прослідували до місця на узбіччі дороги сполученням «Володимир-Волинський – Устилуг» неподалік вказівного знаку «Львів 131 км; Устилуг 7 км; Хрубешов 10 км», де ОСОБА_1 передав йому пакунок із наркотичним засобом, а взамін отримав від нього пакунок з імітаційними засобами у вигляді 8000 доларів США, після чого відразу ж був затриманий на місці співробітниками Управління СБУ у Волинській області.

Показання даного свідка по суті справи були послідовними, зрозумілими та такими, що відповідають сукупності інших зібраних у справі доказів. За таких обставин у суду не виникло будь-яких сумнівів щодо їх правдивості, а також підстав вважати такий доказ неналежним або недопустимим.

Окрім зазначених вище показань, вина ОСОБА_1 стороною обвинувачення доводиться й перевіреними в ході судового розгляду письмовими доказами, а також доданими до них відеозаписами проведених оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій, що містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема:

матеріалами щодо проведення оперативно-розшукового заходу – оперативна закупка, проведеного за постановами начальника Управління СБУ у Волинській області від 17 серпня 2016 року із залученням особи, з якою встановлено конфіденційне співробітництво на добровільних засадах, під зміненими установчими даними: ОСОБА_4, без проведення затримання осіб, причетних до протиправної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків та з втратою грошових коштів, а саме: постановою начальника Управління СБУ у Волинській області про проведення оперативно-розшукового заходу – оперативна закупка № 3/5074 від 17 серпня 2016 року (а.к.п. 144).

Згідно розписки ОСОБА_4 дав добровільну згоду на участь у проведенні оперативної закупки психотропної речовини від 19 серпня 2016 року (а.к.п.154).

Згідно протоколу вручення технічних засобів від 19 серпня 2016 року ОСОБА_4 було вручено технічні засоби для проведення оперативної закупки психотропної речовини (а.к.п.155).

Протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 19 серпня 2016 року протоколом огляду автотранспортного засобу від 19 серпня 2016 року (а.к.п.153), підтверджено факт вручення ОСОБА_4 1500 доларів США для проведення оперативної закупки психотропних речовин (а.к.п.156-161).

Протоколом № 3/5286 за результатом проведення оперативної закупки від 19 серпня 2016 року (а.к.п.150-152), стверджується факт збуту ОСОБА_4 ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_1 300 таблеток із вмістом психотропної речовини.

В ході фіксації проведених оперативно-розшукових заходів 19 серпня 2016 року задокументовано участь ОСОБА_4 у проведенні оперативної закупки, під час якої ним контрольовано правоохоронним органом неподалік будинку № 156 по вулиці Луцькій у м. Володимир-Волинському у ОСОБА_7 за 1500 доларів США було придбано 300 таблеток із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини МДМА. Також було встановлено, що в час та при обставинах здійснення збуту ОСОБА_4 даної психотропної речовини був присутнім ОСОБА_1, який підвозив ОСОБА_7 до місця збуту психотропної речовини, а в подальшому також, за словами ОСОБА_4, отримав основну суму коштів від їх збуту.

За результатами проведення даного оперативно-розшукового заходу слідчим відділом Управління СБУ у Волинській області 20 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесене кримінальне провадження № 22016030000000103 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України.

Згідно висновку експерта № 440/440 від 29 серпня 2016 року Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, придбані ОСОБА_4 у ОСОБА_7 19 серпня 2016 року 300 таблеток жовто-зеленого кольору містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3, 4 – метилендіоксиметамфетамін). Маса МДМА (3, 4 – метилендіоксиметамфетаміну) (у перерахунку на загальну масу наданих на дослідження 300 таблеток та у перерахунку на МДМА-основу) становить 20, 2529 г. (а.к.п.174-176).

Матеріалами щодо проведення контролю за вчиненням злочину за постановою № 1536т від 29 вересня 2016 року прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_9 підтверджено факт проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні № 22016030000000103 (а.к.п.180-181) встановлені обставини вчинення злочину 29 вересня 2016 року.

Так, розпискою ОСОБА_4 про добровільну згоду на участь у проведенні оперативної закупки психотропної речовини від 29 вересня 2016 року підтверджується факт надання ОСОБА_4 такої згоди (а.к.п.192)

Протоколом вручення технічних засобів від 29 вересня 2016 року (а.к.п.193), протоколом огляду покупця від 29 вересня 2016 року (а.к.п.194), протоколом огляду транспортного засобу від 29 вересня 2016 року (а.к.п.195), підтверджується, що перед оперативною закупкою у ОСОБА_4 не було заборонених засобів.

З досліджених у судовому засіданні стенограми розмови, яка відбулась 29 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.к.п.184-186) та відеозаписами даної події, яка міститься на оптичних носіях інформації (DVD-R Arito) № 3/536 від 29 вересня 2016 року, (DVD-R Arito) № 350 від 29 вересня 2016 року, SD-картками Toshiba №535 від 29 вересня 2016 року та Transcend № 534 від 29 вересня 2016 року зафіксованої зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.к.п.187) вбачається, що дійсно між ним відбувалась розмова з приводу збуту наркотичного засобу.

Протоколом про результати проведення негласної розшукової дії за оперативно-розшуковою справою від 14 листопада 2016 року (а.к.п.183) та протоколом за результатами проведення оперативної закупки № 3/6102 від 29 вересня 2016 року (а.к.п.190-191), підтверджується факт отримання ОСОБА_4 у ОСОБА_1 наркотичного засобу.

В ході фіксації проведеного контролю за вчиненням злочину 29 вересня 2016 року задокументовано зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка відбулась о 12 годині 49 хвилин у місці на узбіччі дороги сполученням «Володимир-Волинський – Устилуг» неподалік вказівного знаку «Львів 131 км; Устилуг 7 км; Хрубешов 10 км», під час якої ОСОБА_1 збув ОСОБА_4 пакунок вагою брутто понад 2 грами, в якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн. При цьому, не дивлячись на відсутність відеозапису, в якому було б зафіксовано момент передачі даного наркотичного засобу «із рук в руки», на ньому чітко зафіксовані пропозиція ОСОБА_1 передати ОСОБА_4, (прямою мовою) «пробник кокаїну», роз’яснення ОСОБА_1 щодо ціни даного наркотичного засобу – 80 доларів США за 1 грам, пропозиція ОСОБА_4 отримати гуртову партію даного наркотичного засобу, а також відеофіксація передачі ОСОБА_4 отриманого у ОСОБА_1 пакунка із наркотичним засобом співробітникам СБУ.

Згідно висновку № 509/503 від 04 жовтня 2016 року Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, порошкоподібна речовина білого кольору, яка була збута ОСОБА_1 ОСОБА_4 29 вересня 2016 року, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн. Маса кокаїну становить 1,0138 грама.

Описовою частиною даного висновку також підтверджується, що маса поміщеного у фольговий згорток, безбарвний напівпрозорий пакет з полімерного матеріалу із стрічковим замком з порошкоподібною речовиною білого кольору, до проведення експертного дослідження становила 2,8640 грама (а.к.п.200-202).

На підставі постанови слідчого від 07 жовтня 2016 року, залишки речовини білого кольору масою 2,8253 грама, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн, яку 29 вересня 2016 року ОСОБА_1 збув ОСОБА_4, визнано речовим доказом (а.к.п.205-206).

Матеріалами щодо проведення контролю за вчиненням злочину за постановою № 665т прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області ОСОБА_9 від 22 березня 2017 року у кримінальному провадженні № 22016030000000103 (а.к.п.210-211) зафіксовано подію вчинення злочину 23 березня 2017 року.

Так, розписка ОСОБА_4 свідчить про його добровільну згоду на участь у проведенні оперативної закупки від 23 березня 2017 року (а.к.п.219).

Протоколом огляду покупця та вручення імітаційних грошових коштів (а.к.п. 216), проколом вручення технічних засобів від 23 березня 2017 року (а.к.п.217), протоколом огляду автотранспортного засобу від 23 березня 2017 року (а.к.п.218), підтверджується факт вручення ОСОБА_4 імітаційного засобу та технічних засобів з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_1

Протоколом № 3/2297 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28 березня 2017 року (а.к.п.213), протоколом за результатами проведення оперативної закупки № 3/2173 від 24 березня 2017 року (а.к.п.214-215), протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо, відеоконтролю особи № 54/3-2172 від 24 березня 2017 року (а.к.п.222), стенограмами розмови, яка відбулась 23 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (а.к.п.223-228), оптичним носієм інформації (DVD-R, Verbatim) № 800 від 22 березня 2017 року, електронними носіями інформації – картками пам’яті microSD №№ 798, 799 від 22 березня 2017 року (а.к.п.229), якими підтверджується факт документування правоохоронним органом зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка відбулась о 15 годині 05 хвилин 23 березня 2017 року неподалік автозаправної станції «WOG» при виїзді із міста Володимир-Волинський в напрямку міста Устилуг, де останній пересів у автомобіль ОСОБА_4 марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_4. На даному транспортному засобі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прослідували до місця на узбіччі дороги сполученням «Володимир-Волинський – Устилуг» неподалік вказівного знаку «Львів 131 км; Устилуг 7 км; Хрубешов 10 км», де ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 о 15 годині 18 хвилин 23 березня 2017 року пакунок із наркотичним засобом – кокаїном вагою брутто 116 грам, а взамін отримав від нього пакунок з імітаційними засобами у вигляді 8000 доларів США, після чого відразу ж був затриманий на місці співробітниками Управління СБУ у Волинській області.

Дослідженими в судовому засіданні відеозаписами даної слідчої дії двома різними камерами з 15 години 14 хвилин по 15 годину 18 хвилин чітко зафіксовані моменти намагання ОСОБА_1 перед збутом наркотичних засобів пересвідчитися у наявності коштів в сумі 8000 доларів США, які він повинен був отримати за реалізацію 100 грам наркотичного засобу кокаїну, в той же час також зафіксовані прохання ОСОБА_4, адресовані ОСОБА_1 продемонструвати наркотичні засоби, які останній мав намір йому реалізувати. На відеофонограмах також зафіксовані пояснення ОСОБА_1 про те, що у пакет із наркотичним засобом поміщена кава для утруднення його виявлення з допомогою службових собак. Також даними відеозаписами безсумнівно доводяться факти передачі ОСОБА_1 ОСОБА_4 «з рук в руки» пакунку, в якому містився наркотичний засіб – кокаїн, а в зворотному напрямку отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 пакету з імітаційними засобами у вигляді 8000 доларів США.

Під час судового розгляду справи стороною захисту ставилася під сумнів автентичність відеозапису, проведеного за результатами контролю за вчиненням злочину 23 березня 2017 року, у зв’язку з чим призначалась криміналістична експертиза відео-, звукозапису. Висновком судового експерта № 6075 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз не було встановлено ознак копіювання, переривання та монтажу представлених відеофонограм. (а.с.п.170-171). Дані обставини також були підтверджені експертом ОСОБА_11 під час його допиту в судовому засіданні.

У зв’язку з наведеним, а також з врахуванням відповідності відео, - звукозаписів із двох різних записуючих пристроїв один одному, а також іншим представленим стороною обвинувачення доказам, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо неналежності та недопустимості даних відеофонограм в якості доказів у даному кримінальному провадженні.

Протоколом огляду місця події від 23 березня 2017 року встановлено місце в автомобілі марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_4, який був припаркований на узбіччі дороги сполученням «Володимир-Волинський – Устилуг» неподалік вказівного знаку «Львів 131 км; Устилуг 7 км; Хрубешов 10 км», в якому о 15 годині 40 хвилин на панелі приладів було виявлено пакунок обгорнутий полімерною плівкою вагою брутто 116 грамів, в якому за словами ОСОБА_4 містився наркотичний засіб кокаїн, який йому збув ОСОБА_1 за 8000 доларів США. Також на відстані 3 метрів від автомобіля було виявлено самого ОСОБА_1, а на відстані близько 1 метра від останнього знаходився полімерний пакунок з імітаційними коштами у виді 8000 доларів США. Крім того, в ході даного огляду місця події було виявлено автомобіль ОСОБА_1 марки «ОСОБА_5 Е250», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився на автозаправній станції «WOG» при виїзді з міста Володимир-Волинський Волинської області в напрямку міста Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області (а.к.п. 37-48).

Допитані в судовому засіданні як свідки слідчий слідчого відділу Управління СБУ у Волинській області ОСОБА_12 та понятий ОСОБА_13, який був присутнім під час проведення огляду місця події підтвердили законність проведення даної слідчої дії та обставини зафіксовані у протоколі за результатами його проведення.

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеним о 21 годині 20 хвилин 23 березня 2017 року, підтверджується факт затримання ОСОБА_1 о 15 годині 40 хвилин цього ж дня під час вчинення злочину (а.к.п.60-62).

Згідно висновку № 156/154 від 24 березня 2017 року Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, речовина білого кольору, яка була збута ОСОБА_1 ОСОБА_4 23 березня 2017 року, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн. Маса кокаїну становить 26,9538 г.

Описовою частиною даного висновку також встановлюється, що пакунок, в якому містилась порошкоподібна речовина із вмістом кокаїну, було обмотано фольгою та поміщено в інший пакунок з полімерного матеріалу. У проміжках між полімерним пакунком та фольгою знаходилась сипуча речовина із запахом кави. Маса речовини білого кольору в якій містився кокаїн становила 100,1521 грама (а.к.п.235-238).

На підставі постанови слідчого від 07 квітня 2017 року, наркотичний засіб – кокаїн масою 26,9538 грам, що містився у речовині білого кольору яку 23 березня 2017 року ОСОБА_1 збув ОСОБА_4, визнано речовим доказом (а.к.п.240-242).

Оглянутими в судовому засіданні імітаційними засобами, виготовленими заводським способом та вільних у продажі в якості сувеніру, у формі вісімдесяти 100-доларових купюр США усі із однаковою серією JB0000000T із написом на кожній «Suvenir of America», які визнані постановою слідчого від 24 березня 2017 року речовим доказом, які 23 березня 2017 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 в якості оплати за збут наркотичних засобів (а.к.п.286), підтверджується його корисливий мотив у вчиненні злочину, в якому його обвинувачують.

Згідно акту № 260 наркологічної експертизи, проведеної 10 травня 2017 року медичною комісією для проведення наркологічних експертиз Волинського обласного наркологічного диспансеру, ОСОБА_1 наркоманією (наркотичною залежністю) не страждає (а.с.134). Даний факт підтверджує, що ОСОБА_1 наркотичних засобів не вживає, а отже його умисел при незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу – кокаїну міг бути спрямованим саме на збут вказаного наркотичного засобу.

Даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_1 згідно з пред’явленим обвинуваченням в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів у великому розмірі та особливо великому розмірі, суд враховує правові позиції Верховного ОСОБА_4 України, з яких слідує, що про умисел на збут наркотичних засобів та психотропних речовин можуть свідчити зокрема такі обставини: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але зберігає їх; тощо.

Фактичні дані, які стверджуються даними доказами повністю співпадають із показаннями ОСОБА_4 наданими ним в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про допустимість та належність доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України суд виходить з наступного.

Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, оскільки це суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, яка визначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Для визнання доказів такими, що отримані незаконним шляхом, достатньо будь-якого одного із зазначених порушень їх отримання.

Згідно з рішенням Конституційного ОСОБА_4 України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

За правилами статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК України, обов’язок доказування належності та допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.

У відповідності до ч.1 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

В судових засіданнях стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом матеріалів проведення оперативної закупки 19 серпня 2016 року з тих підстав, що даний оперативний захід проводився щодо іншої особи, яка не допитувалась у судовому засіданні, а також відсутності інформації щодо законності цих дій, так як вони були проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та без ухвал слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на аудіо-відеоконтроль ОСОБА_1, які стороні захисту під час досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України не відкривались, а також ОСОБА_1 не було повідомлено про обмеження його конституційних прав у відповідності до ст.253 КПК України. Крім того, до даного заходу залучався громадянин ОСОБА_14, який також не допитувався та його роль при проведенні даного заходу не зрозуміла.

Аналізуючи сумніви сторони захисту у законності проведення оперативної закупки 19 серпня 2016 року суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.2 ст.99 КПК України, матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Оскільки одним із завдань оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (виявлення злочинів), вона проводиться до початку досудового розслідування, тобто до внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Водночас, відповідно до положень частини третьої статті 9 КПК, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Статтею 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» встановлено права підрозділів, які крім іншого, здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Такі підрозділи мають право проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 КПК України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За ч.2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відтак, фактичні дані, отримані в результаті проведення оперативної закупки до внесення відомостей до ЄРДР, можуть бути визнані належними та використані як докази, а саме як документи, у кримінальному провадженні за умови, якщо вони були отримані в порядку, передбаченому КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

У відповідності до ст.ст. 6 та 8 Закону України «Про оперативну діяльність», оперативний захід у формі оперативної закупки 300 таблеток із вмістом психотропної речовини у ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оперативним підрозділом Управління СБУ у Волинській області проведено 19 серпня 2016 року в рамках заведеної оперативно-розшукової справи № 2289 «Пшек» на підставі трьох постанов № 3/5074, 3/5072 та 3/5071 начальника Управління СБУ у Волинській області від 17 серпня 2016 року, погоджених із прокурором Волинської області (а.к.п.144-149). При цьому на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року № 1265цт за клопотанням начальника Управління СБУ у Волинській області, погодженим із прокурором Волинської області, надано дозвіл до 17 жовтня 2016 року на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом контролю за телефонними розмовами ОСОБА_1, зняття інформації з електронних інформаційних систем шляхом отримання інформації щодо телефонних з’єднань ОСОБА_1, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (мобільного телефону), яким користувався ОСОБА_1, аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1, візуальне спостереження за діями ОСОБА_1 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів. (а.с.п.70).

Усі вищезазначені матеріали щодо проведеної оперативної закупки та документи щодо отримання дозволів на її проведення є в матеріалах кримінального провадження, у відповідності до ст.290 КПК України були відкриті стороні захисту, що підтверджується відповідними протоколами від 12-13 травня 2017 року (а.с.365) та від 08 серпня 2017 року (а.с.п.194).

Чинний КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Частина 12 статті 290 КПК України фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обов’язку щодо відкриття матеріалів, яка полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Отже невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК України після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.

В даному випадку стороною обвинувачення було відкрито стороні захисту усі докази та документи на які вона посилалась у судових засіданнях, зокрема після завершення досудового розслідування були відкриті матеріали кримінального провадження за протоколом від 12-13 травня 2017 року, обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні було складено 13 травня 2017 року, а листами лише 23 травня та 31 липня 2017 року стороною обвинувачення із апеляційного суду Волинської області отримані розсекречені ухвали слідчих суддів №№ 1265цт, 433т, 2251т, 1698т про надання дозволів на проведення негласних оперативних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, також 02 червня 2017 року із спецпідрозділу БКОЗ Управління СБУ у Волинській області стороною обвинувачення було отримане клопотання щодо отримання дозволу на проведення негласних розшукових дій.

Дані матеріали в порядку ч.12 ст.290 КПК України протоколами від 04 липня та 08 серпня 2017 року були відкриті стороні захисту, у зв’язку з чим а ні обвинувачений, а ні його захисник заяв та зауважень не заявляли (а.с.п.192-195).

Відтак стороною обвинувачення в судових засіданнях було доведено законність проведення негласних оперативних заходів, а також негласних слідчих (розшукових) дій, а отже допустимість доказів, здобутих в результаті їх проведення.

В той же час органом досудового розслідування у відповідності до ст.253 КПК України ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 було повідомлено про проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_1, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням № 54/14/1822 від 11 травня 2017 року (а.с.362). Водночас ОСОБА_1 та його захисники мали можливість ознайомитися із всіма розсекреченими матеріалами щодо проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій при їх відкритті стороною обвинувачення.

Відтак суд визнає допустимими доказами матеріали щодо проведеної оперативної закупки 19 серпня 2016 року.

Твердження сторони захисту про залучення до оперативної закупки 19 серпня 2016 року громадянина ОСОБА_14 суд не приймає до уваги, оскільки є очевидним, що це допущена у абзаці 2 протоколу огляду покупця та вручення грошових коштів від 19 серпня 2016 року механічна помилка співробітника Управління СБУ у Волинській області, яка стосувалася написання ним прізвища «Сущ». У інших абзацах по тексту даного документа йдеться про те, що саме ОСОБА_4 було вручено 1500 доларів США та проведено його огляд.

Разом з тим, при наданні оцінки щодо належності матеріалам проведення оперативно-розшукового заходу 19 серпня 2016 року як доказу в даному кримінальному провадженні, суд вбачає, що в даному епізоді злочинної діяльності ОСОБА_1 не обвинувачується.

Однак в сукупності з іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, матеріалами проведеної 19 серпня 2016 року оперативної закупки доводиться факт участі особи із зміненими установчими даними ОСОБА_4 у контрольованому викритті в подальшому злочинної діяльності ОСОБА_1, виникнення зв’язку ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заздалегідь до вчинення інкримінованих останньому злочинів, а також непрямо підтверджує його причетність до діяльності в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Також вказаний факт документування протиправної діяльності групи осіб, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів в ході проведення оперативної закупки 19 серпня 2016 року, під час якої правоохоронним органом було помічено обвинуваченого ОСОБА_1, суд розцінює як можливість сторони обвинувачення продемонструвати, наявність обґрунтованих причин для організації надалі негласних операцій з метою викриття такої злочинної діяльності. Наявність конкретних та об'єктивних підстав є обов'язковою умовою для здійснення негласних операцій, в тому числі і використання агентів під прикриттям.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимими доказами матеріалів проведеної оперативної закупки 29 вересня 2016 року у зв’язку із застосуванням технічних засобів отримання інформації, що пов’язане з втручанням у приватне спілкування ОСОБА_1, негласною фіксацією його розмов, дій та обстановки, які здійснюються на підставі ухвали слідчого судді, яка не була відкрита стороні захисту стороною обвинувачення.

Суд не приймає вказані доводи сторони захисту, оскільки рішення щодо проведення контролю за вчиненням злочину 29 вересня 2016 року було прийнято на підставі відповідної постанови прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в даному провадженні від 29 вересня 2016 року. В той же час дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом контролю за телефонними розмовами ОСОБА_1, зняття інформації з електронних інформаційних систем шляхом отримання інформації щодо телефонних з’єднань ОСОБА_1, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (мобільного телефону), яким користувався ОСОБА_1, аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1, візуальне спостереження за діями ОСОБА_1 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів, також було надано ухвалою слідчого судді апеляційного суду Волинської області № 1265цт.

Вказана постанова та ухвала суду містяться в матеріалах провадження (а.с.п.141-143, а.к.п.180-181) та були відкриті стороні захисту після завершення досудового розслідування та додатково під час розгляду справи в суді у відповідності до ст.290 КПК України.

Судом встановлено, що відеофіксація 29 вересня 2016 року пропозиції ОСОБА_1 надати ОСОБА_4 «пробник кокаїну» є одним з основних доказів, які були здобуті правоохоронним органом під час проведення оперативної закупки 29 вересня 2016 року щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, а в тому числі і до факту збуту ОСОБА_4 цього дня наркотичного засобу, обіг якого обмежено – кокаїну, із встановленою масою кокаїну у речовині 1,038 грама, а також наміру ОСОБА_1 збувати цей наркотичний засіб у більших розмірах в майбутньому.

Разом з тим, окрім відеофіксації, яка міститься на оптичних та знімних носіях інформації у матеріалах кримінального провадження, вказаний факт доводиться стороною обвинувачення й іншими доказами, це: показаннями свідка, анкетні дані якого змінено та застосовано заходи безпеки, - ОСОБА_4, протоколами за результатами проведення оперативної закупки, висновком експертизи наркотичних засобів № 509/503 від 04 жовтня 2016 року, отриманим в ході проведення оперативної закупки речовим доказом, а саме залишками речовини білого кольору масою 2,8253 грама, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн.

Автентичність проведеної відеофіксації оперативної закупки 29 вересня 2016 року під час судового розгляду не оспорювалась стороною захисту.

Більше того, у своїх показаннях в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував, а також підтвердив те, що дійсно цього дня він говорив ОСОБА_4 слова про передачу «пробника кокаїну», однак вказав, що метою тих слів була необхідність позбавитись від зачіплянь ОСОБА_4

Відтак суд не знайшов підстав для визнання матеріалів оперативної закупки недопустимими доказами, оскільки вони здобуті в законному порядку на підставі дозволу, отриманого ухвалою суду, відкриті стороні захисту у відповідності до вимог ст.290 КПК України та містять в собі фактичні дані, які підтверджуються іншими доказами в їх сукупності.

В той же час суд прийшов до висновку, що ініціативність зафіксованої пропозиції ОСОБА_1 щодо збуту ОСОБА_4 вищезгаданого наркотичного засобу безсумнівно доводить відсутність в діях останнього елементів провокації ОСОБА_1 на вчинення злочину.

Разом з тим, стороною захисту в припущення недопустимості доказів, отриманих в результаті проведеної оперативної закупки 23 березня 2017 року, висловлювалися твердження про те, що імітаційний засіб у формі грошових коштів не може складатися із несправжніх грошових коштів, а виготовлення імітаційного засобу повинно оформлятися відповідним протоколом, який відсутній в матеріалах провадження. В той же час прокурором не було надано в судовому засіданні рішення про використання імітаційних грошових засобів.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для використання імітаційного засобу під час проведення оперативної закупки є постанова прокурора від 22 березня 2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину, якою прийнято рішення проводити дану слідчу дію із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових коштів в сумі 8000 доларів США з використанням спеціальних імітаційних засобів (а.к.п.210-211).

Згідно протоколу огляду покупця та вручення імітаційних грошових коштів від 23 березня 2017 року (а.к.п.216), співробітниками Управління СБУ у Волинській області вручено ОСОБА_4 імітаційні грошові кошти, виготовлені заводським способом та вільні у продажі в якості сувеніру, у формі вісімдесяти 100-доларових купюр усі із однаковою серією JB0000000T із написом на кожній «Suvenir of America», які в подальшому ОСОБА_4 було вручено ОСОБА_1 під час оперативної закупки.

Відтак суд не приймає вказані доводи сторони захисту, оскільки ст.273 КПК України допускається виготовлення та використання несправжніх (імітаційних) засобів. В даному випадку, оскільки вони правоохоронним органом не виготовлялися, а вже були виготовлені, суд не вбачає обов’язку правоохоронного органу у складенні протоколу виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів, а факт вручення таких засобів викривачу-покупцеві відображено у відповідному протоколі, який разом з постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 22 березня 2017 року та іншими матеріалами провадження також було відкрито стороні захисту.

В той же час суд не вбачає жодних підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо визнання недопустимими доказами: протоколу огляду покупця та вручення імітаційних грошових засобів, вручення технічних засобів, огляду автотранспортного засобу з мотивів того, що вони надруковані за допомогою принтера, а не написані від руки, оскільки з цього приводу законодавством не передбачено жодних вимог, а використання таких технічних засобів правоохоронними органами під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій не є забороненим. А доводи сторони захисту про невідображення у протоколах вручення технічних засобів та огляду автотранспортного засобу години проведення цих дій за своєю сутністю є малозначимим порушенням, яке не може вплинути на об’єктивність доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_1 у вчиненні незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичного засобу – кокаїну з дотриманням критерію «поз розумним сумнівом».

Таким чином оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає беззаперечно доведеними стороною обвинувачення «поза розумним сумнівом» факти незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичного засобу – кокаїну, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 29 вересня 2016 року у великих розмірах та 23 березня 2017 році в особливо великих розмірах.

Водночас досліджені в судовому засіданні докази прямо вказують на те, що дії ОСОБА_1 вчинені ним 29 вересня 2016 року, які виразилися у формі збуту ОСОБА_4 пробної партії наркотичного засобу – кокаїну були вчинені саме з метою збуту основної частини вказаного наркотичного засобу, який відбувся 23 березня 2017 року, а отже були охоплені єдиним умислом, що у причинному зв’язку між ними виключає таку кваліфікуючу ознаку, як повторність.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження в цій частині обвинувачення, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про доведеність в ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах.

Таким чином, дослідивши матеріали даного кримінального провадження, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичного засобу – кокаїну, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 в особливо великих розмірах.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого злочину - контрабанди наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, у вигляді порошкоподібної речовини білого кольору, загальною вагою 103,0161 грам, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, із встановленою загальною масою кокаїну у речовині 27,9676 грам, тобто в особливо великих розмірах, який він придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та у невстановлений конкретний час у невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою його подальшого контрабандного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_6, а в подальшому у невстановлений час, через невстановлений пункт пропуску через митний кордон України з ОСОБА_6, незаконно, з приховуванням від митного контролю перемістив через митний кордон України з ОСОБА_6 до України, суд приходить до наступних висновків.

В судових засіданнях стороною обвинувачення до суду не було подано жодного доказу причетності ОСОБА_1 до вчинення даного злочину.

Сам факт іноземного походження наркотичного засобу – кокаїну, не доведене в судовому засіданні припущення сторони обвинувачення щодо зв’язку ОСОБА_1 із громадянами ОСОБА_6, які ймовірно займаються контрабандою наркотичних засобів, відеофіксація пояснення ОСОБА_1 про те, що в пакеті із наркотичним засобом міститься кава для утруднення його виявлення службовими собаками, а також наявне в матеріалах справи повідомлення міжрайонного оперативно-розшукового відділу Північного регіонального Управління Державної прикордонної служби України № 55/1109 від 11 травня 2017 року, про те, що ОСОБА_1 протягом 2016 року – до 19 лютого 2017 року кілька разів був за кордоном, переважна більшість із них перетинав державний кордон України з ОСОБА_6 (а.к.п. 109-111) жодним чином не може тлумачитися судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні контрабанди.

У відповідності ст.129 Конституції України та ст.ст.17, 92 КПК України, обов’язок доведення обвинувачення, тобто обов'язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не було доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.305 КК України було вчинене ОСОБА_1, у зв’язку з цим він підлягає виправданню за зазначеною статтею на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що у відповідності до статті 12 КК України вчинений ним злочин класифікується як особливо тяжкий.

Обставини, що обтяжують покарання не встановлені.

Обставини, що пом'якшують покарання не встановлені.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_1 не працює, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, виховує неповнолітню дочку.

Суд приймає до уваги також і те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності на території України та ОСОБА_6, востаннє був засуджений 13 жовтня 2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15 – ч.3 ст.305 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна та наркотичних засобів, на даний час в порядку ст.89 КК України вважається не судимим, однак вказана обставина враховується судом як така, що характеризує особу обвинуваченого.

Враховуючи наведене та конкретні обставини вчиненого злочину, думку публічного обвинувачення та захисту, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, стан сім?ї, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.307 КК України, оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Обране обвинуваченому таке покарання, за переконанням суду, є необхідне й достатнє для його можливого виправлення та попередження нових злочинів, буде відповідати цілям покарання. За вказаних обставин, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого його злочину з корисливих мотивів, а тому призначає йому обов’язкове додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю.

Речові докази - вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання - 23 березня 2017 року.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати в строк призначеного ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув’язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту його затримання – з 23 березня 2017 року до 20 червня 2017 року включно, та з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув’язнення за період тримання під вартою з 21 червня 2017 року по день ухвалення вироку (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ) .

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України та виправдати його на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю його участі у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2017 року, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, виявленого та вилученого під час проведення огляду місця події 23 березня 2017 року, а також арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2017 року, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, а саме, що стосується легкового автомобіля марки «Mercedes Benz E250», реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ512852, ключів від легкового автомобіля марки «Mercedes Benz E250», реєстраційний номер НОМЕР_1, з пультом сигналізації «Sheriff», мобільного телефону марки «Нокіа», модель RM-113, ІМЕІ: 355116073611225, ІМЕІ: 355116073611233, паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії ЕК439729, виданого на ім’я ОСОБА_1, дозволу на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху № МАС748955 та легкового автомобіля марки «Mercedes Benz 124», реєстраційний номер 58821ВО, номер кузова НОМЕР_5 – до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази:

●залишки речовини білого кольору масою 2,8253 грама, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн, які знаходяться у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України № 26790939, визнані постановою слідчого від 07 жовтня 2016 року речовим доказом та передані на відповідальне зберігання у кімнату зберігання речових доказів СВ УСБУ у Волинській області,

●залишки речовини білого кольору масою 99,3008 грам, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – кокаїн, масою 26,9538 грам, які знаходяться у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України № 3974157, визнані постановою слідчого від 07 квітня 2017 року речовим доказом та передані на відповідальне зберігання у кімнату зберігання речових доказів СВ УСБУ у Волинській області – знищити;

●імітаційні засоби, виготовлені заводським способом у формі сувенірних вісімдесяти 100-доларових купюр США усі із однаковою серією JB0000000T із написом на кожній «Suvenir of America», які визнані речовим доказом постановою слідчого від 24 березня 2017 року, на даний час знаходяться при матеріалах справи – продовжувати зберігати при матеріалах справи;

●легковий автомобіль марки «Mercedes Benz E250», реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ512852, ключі від легкового автомобіля марки «Mercedes Benz E250», реєстраційний номер НОМЕР_1, з пультом сигналізації «Sheriff», які передані на відповідальне зберігання директору ТОВ «Волинь-Євробізнес» (м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3а),

● мобільний телефону марки «Нокіа», модель RM-113, ІМЕІ: 355116073611225, ІМЕІ: 355116073611233, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБУ у Волинській області – конфіскувати в дохід держави;

●паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕК439729, виданий на ім’я ОСОБА_1, дозвіл на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху № МАС748955, посвідчення водія ВАМ720394, які зберігаються в матеріалах справи (а.к.п.287), а також блокнот 10х14 з написом «NoteBook», який переданий на зберігання в кімнату речових доказів Управління СБУ у Волинській області – повернути ОСОБА_1

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані із залученням експертів, у зв’язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у сумі 727, 08 грн., та за проведення судової криміналістичної експертизи відео, звукозапису у розмірі 2860 грн., а разом – 3587 гривень 08 копійок.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер