Рішення № 72536046, 16.02.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2018 рокум. Ужгород№ 2a-0770/2521/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю"Мукачівська пересувна механізована колона № 77" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство “Мукачівська пересувна механізована колона № 77” звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, якою остаточно просить: 1) визнати протиправними дії посадових осіб Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби по проведенню перевірки Публічного акціонерного товариства “Мукачівська пересувна механізована колона № 77”, яка здійснювалася у період з 07 червня 2012 року по 06 липня 2012 року; 2) визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 26 липня 2012 року №№ НОМЕР_1, 004092340 та НОМЕР_2;

В ході судового розгляду даної адміністративної справи позивач змінив організаційно - правову форму з публічного акціонерного товариства на Товариство з додатковою відповідальністю"Мукачівська пересувна механізована колона № 77", а відповідача у справі було замінено на правонаступника - Мукачівську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Закарпатській області.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Мукачівською об’єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби (далі по тесту відповідач) у 2011 році була проведена планова документальна перевірка Публічного акціонерного товариства “Мукачівська пересувна механізована колона № 77”(далі по тексту позивач) за період діяльності з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року. Здійснюючи у 2012 році планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року – відповідач тим самим визначив позивача як платника податків з високим ступенем ризику. Позивач вважає таке рішення відповідача невмотивованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного в Україні законодавства, а дії відповідача по щорічному включенню позивача до плану-графіку планових документальних перевірок та здійсненню таких перевірок незаконними та такими, що порушують гарантовані законом права та свободи позивача. Крім того, за результатами планової виїзної документальної перевірки, яка була проведена відповідачем у 2012 році, 26 липня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_3 та НОМЕР_2. Відповідно до прийнятих податкових повідомлень-рішень позивачеві: - збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 134217 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33554,25 грн.; - збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток на 605417 грн.; - зменшено розмір від’ємного значення грошового зобов’язання по податку на додану вартість на 13881 грн.. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_3 та НОМЕР_2 від 26 липня 2012 року прийняті відповідачем на підставі протиправно проведеної перевірки, всупереч чинного законодавства України, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем надано суду письмові заперечення проти позову, яким останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Відповідач вказує на те, що проведеною перевіркою встановлено відсутність оформленої товарно-транспортної документації, що могла б свідчити про фактичне транспортування ТМЦ позивачеві від його контрагентів. Тому оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення даного адміністративного позову заперечили з мотивів викладених у письмових запереченнях проти позову, при цьому пояснивши, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а відтак і дії, і прийняті за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення – рішення прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, а отже не підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи, а також на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2016 року, суд зазначає наступне.

В період з 07 червня 2012 року по 06 липня 2012 року відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року.

За результатами вказаної перевірки 12 липня 2012 року був складений акт за № 1267/10/22-00/01037072, яким зафіксовані, зокрема, такі порушення допущені позивачем: “ 1. статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.36, статті 138 пункту 138.2 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2011 року на загальну суму 605417 грн.; 2. статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.36, статті 198 пунктів 198.1, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, чим завищено у 03 міс. 2012 року від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2) на суму 13881 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 134217 грн., в тому числі за 10 міс. 2011 року на суму 117144 грн., за 03 міс. 2012 року на суму 17073 грн.”. (Т. 1 а.с.а.с. 19-58, 105-146).

На підставі акта перевірки від 12 липня 2012 року №1267/2200/1037072 Мукачівською об’єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби 26 липня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

1) № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 134217 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 33554,25 грн. (Т. 1 а.с. 147);

2) № НОМЕР_3, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року в розмірі 13881 грн. (Т. 1 а.с. 148);

3) № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 605417 грн. (Т. 1 а.с. 149).

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки у період з 07.06.2012 року по 06.07.2012 року.

Перевірка позивача проводилася з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року.

Попередня планова перевірка позивача проводилася за період його діяльності з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, про що зазначено в акті перевірки № 1267/10/22-00/01037072, а отже перевірки позивача проводяться з періодичністю одного разу на календарний рік.

Відповідно до статті 77 пункту 77.1 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Пунктом 77.2 вказаної статті передбачено, що періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану - графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, відповідач відніс позивача до категорії платників податків з високим ступенем ризику.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивача віднесено до категорії платників податків з високим ступенем ризику тому, що позивач мав господарські відносини з ТОВ “Енергозбут-5” та ТОВ “АСК БУД”. Зокрема представник відповідача вказав на те, що у ТОВ “Енергозбут-5” відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Також встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов’язання. Що стосується ТОВ “АСК БУД”, то відповідно до розпорядження ДПА України від 24 лютого 2011 року за № 48-р “Про відпрацювання підприємств” таке визнано податковою ямою.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 75 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, п. 75.1.2. ст. 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 77 ПК України встановлено порядок проведення документальних планових перевірок.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ст. 77 ПК України).

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу (п. 77.2 ст. 77 ПК України).

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (п. 77.3 ст. 77 ПК України).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України).

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України (п. 77.5 ст. 77 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 77.6 ст. 77 ПК України).

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п. 77.7 ст. 77 ПК України).

Таким чином, відповідач, як контролюючий орган уповноважений здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема проводити документальні планові виїзні перевірки.

З письмових пояснень позивача вбачається, що уповноважені особи контролюючого органу прибували за місцезнаходженням Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівська пересувна механізована колона № 77" для проведення документальної планової виїзної перевірки та були допущені позивачем до проведення такої перевірки. Контролюючим органом було витребувано для дослідження відповідні бухгалтерські документи. Товариством з додатковою відповідальністю "Мукачівська пересувна механізована колона № 77" було надано певні документи для їх дослідження контролюючим органом.

Отже, уповноваженими особами контролюючого органу здійснювались заходи щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівська пересувна механізована колона № 77".

Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Судом не встановлено порушення відповідачем приписів чинного законодавства під час проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівська пересувна механізована колона № 77". Як і не встановлено порушення прав Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівська пересувна механізована колона № 77".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій посадових осіб Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області по проведенню перевірки ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» у період з 07.06.2012 року по 06.07.2012 року.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача на те, що уповноважені особи контролюючого органу під час проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» віднесли позивача до платників податків з високим ступенем ризику.

Відповідно до п. 77.8 ст. 77 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Таким чином, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, окрім документів, які зберігаються на підприємстві, є матеріали визначені пунктом 83.1 статті 83 ПК України. Вказані матеріали можуть досліджуватись поза межами підприємства, щодо якого проводиться перевірка.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій щодо проведення перевірки, то у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Щодо правовідносини позивача з ТОВ “Енергозбут-5”.

10 жовтня 2011 року між ТОВ “Енергозбут-5”як продавцем та ПАТ “Мукачівська ПМК № 77” було укладено договір поставки б/н (Т. 1 а.с.а.с. 151-155). Відповідно до пункту 1.1. цього договору ТОВ “Енергозбут-5” зобов’язувалося продати (передати у власність), а ПАТ “Мукачівська ПМК №77”купити (прийняти та оплатити) будівельні матеріали. Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що кількість товару визначається за взаємною згодою сторін та фіксується у видатково-прибуткових накладних.

На підтвердження отримання будівельних матеріалів від ТОВ “Енергозбут-5” позивачем були складені видаткові накладні № РН -0008 від 17 жовтня 2011 року на суму 33269,76 грн., РН-009 від 31 жовтня 2011 року на суму 432255,66 грн., РН-010 від 31 жовтня 2011 року на суму 237336,68 грн. (Т.1 а.с.а.с. 156-158).

ТОВ “Енергозбут-5”в свою чергу видало позивачу податкові накладні на вказані операції з постачання будівельних матеріалів, а саме: № 83 від 31 жовтня 2011 року на суму 432255,66 грн.; № 76 від 17 жовтня 2011 року на суму 33269,76 грн.; № 75 від 31 жовтня 2011 року на суму 237336,68 грн. (Т.1 а.с.а.с. 159-161).

На виконання своїх зобов’язань за вказаним договором позивач здійснив оплату за придбані у власність будівельні матеріали, що підтверджується виписками ОТП банку від 04 листопада 2011 року та 04 травня 2012 року (Т.1 а.с.а.с. 162, 163).

Також, позивачем були видані довіреності на отримання матеріальних цінностей від ТОВ “Енергозбут-5”від 17 жовтня 2011 року № 177 та від 28 жовтня 2012 року № 187 (Т.1 а.с.а.с. 164, 165).

Крім того, між ТОВ “Енергозбут-5” та позивачем було складено Акт звіряння взаєморозрахунків, в якому вказано, що станом на 01 червня 2012 року заборгованість по взаємних розрахунках відсутня (Т.1 а.с. 172-173).

Операції з придбання будівельних матеріалів відображені позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року № 97392 (Т.1 а.с.а.с. 166-171).

Отже, реальність здійснення господарської операції на виконання договору між позивачем та ТОВ “Енергозбут-5” підтверджується фактичним результатом таких господарських операцій. Так, придбані у ТОВ “Енергозбут-5” будівельні матеріали були спожиті позивачем у процесі своєї господарської діяльності, зокрема під час виконання Договорів про закупівлю робіт при будівництві за державні кошти № 154 від 02 серпня 2011 року (Т.1 а.с.а.с. 181-189) та № 160 від 08 вересня 2011 року (Т.1 а.с.а.с. 215-223), де позивач є підрядником.

Згідно договору № 154 від 02 серпня 2011 року позивач зобов’язувався виконати у 2011-2012 роках на замовлення ДП “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області”роботи по реконструкції дамби лівого берегу ріки Тиси на ділянці між селами Петрово і Чорнотисово (1 черга будівництва) Виноградівського району Закарпатської області. Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року, про що свідчать акт контрольних обмірів та обстежень по об’єкту “Реконструкція дамби лівого берегу ріки Тиси на ділянці між селами Петрово і Чорнотисово (1 черга будівництва) Виноградівського району Закарпатської області”, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 9, 10 та 11 (Т.1 а.с.а.с. 191-214).

Згідно договору № 160 від 08 вересня 2011 року позивач зобов’язувався виконати у 2011-2012 роках на замовлення ДП “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області” роботи по регулюванню і берегоукріпленню р. Бистрик в с. Тур’я Бистра Перечинського району Закарпатської області. Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року, про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт (Т.1 а.с.а.с. 225-229).

Відсутність у позивача на час проведення перевірки товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність фактичного транспортування товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивача ТОВ “Енергозбут-5”, оскільки товарно-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні статті 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно частини першої статті 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом частини другої статті 9 Закон № 996-XIV встановлено обов'язкові вимоги до первинних документів, які кореспондують із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зважаючи на вищевикладене, суд може прийти до висновку, що певні недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприйняття його як доказу здійснення господарської операції.

Так, судом при дослідженні, зокрема видаткових накладних встановлено, що за змістом останніх вбачається можливим встановити зміст господарської операції.

Слід також зазначити, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН, не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відсутність у покупця можливості придбання товарів, з урахуванням відсутності фактичних господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій, з урахуванням того, що використання у виробничій діяльності транспортних засобів та інших фондів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту чинним законодавством не заборонено.

До аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2018 року К/9901/2030/17 (821/589/17).

Згідно вимог ч.5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім наведеного вище, суд також вважає за необхідне звернути увагу і на той факт, що Державною фінансовою інспекцією у Закарпатській області 28.02.2015 року було складено Довідку «Про результати зустрічної звірки з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків проведених між ПАТ «Мукачівська ПМК77» та ДП «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів закарпатської області» за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року (Т.1 а.с. 230-255). Згідно висновку за результатами проведеної звірки ДФІ у Закарпатській області встановлено, що звірянням даних бухгалтерського обліку по статтях «Податки, збори» - відхилень не встановлено (а.с. 254).

Зважаючи на викладені вище обставини, суд відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних свідчить про відсутність фактичного транспортування товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивача –ТОВ “Енергозбут-5”, оскільки товарно-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні статті 44 Податкового кодексу України.

Щодо правовідносини позивача з ТОВ “АСК БУД”.

01 грудня 2011 року між ПАТ “Мукачівська ПМК №77”як замовником та ТОВ “АСК БУД”як виконавцем був укладений договір № 21 та додаткова угода № 1 (Т. 1 а.с.а.с. 60-62). Відповідно до пункту 1.1. договору № 21 ТОВ “АСК БУД” зобов’язувалося надавати, а ПАТ “Мукачівська ПМК №77”оплачувати послуги будівельних машин та механізмів.

На підтвердження отримання послуг машин та механізмів від ТОВ “АСК БУД” позивачем були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 грудня 2011 року та розшифровки до них від 30 грудня 2011 року, а саме: акт № 1 та розшифровка на суму 212272,20 грн.; акти № 2, № 8 та розшифровка на суму 777612 грн.; акт № 3 та розшифровка на суму 38900,52 грн.; акт № 4 та розшифровка на суму 185724 грн.; акт № 5, № 6 та розшифровка на суму 848821,2 грн.; акт № 7 та розшифровка на суму 392505,12 грн. (Т.2 а.с.а.с. 5-20).

ТОВ “АСК БУД”в свою чергу видало позивачу податкові накладні від 30 грудня 2011 року на вказані операції з надання послуг машин та механізмів, а саме: податкову накладну № 107 на суму 212272,20 грн.; податкову накладну № 108 на суму 350880 грн.; податкову накладну № 109 на суму 38900,52 грн.; податкову накладну № 110 на суму 185724 грн.; податкову накладну № 111 на суму 460200 грн.; податкову накладну № 112 на суму 388621,20 грн.; податкову накладну № 113 на суму 392505,12 грн.; податкову накладну № 114 на суму 426732 грн. (Т.2 а.с.а.с. 20-28).

На виконання своїх зобов’язань за вказаним договором позивач здійснив оплату за надання послуг машин і механізмів, що підтверджується виписками ОТП банку від 05 червня 2012 року, 09 липня 2012 року, 21 травня 2012 року, 11 травня 2012 року (Т.2 а.с.а.с. 29-32).

Крім того, між ТОВ “АСК БУД”та позивачем було складено Акт звіряння взаємних розрахунків, в якому вказано, що станом на 01 серпня 2012 року заборгованість по взаємних розрахунках відсутня (Т.2 а.с. 40).

Вказані операції відображені позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року № (Т.1 а.с.а.с. 33-37).

Отже, реальність здійснення господарської операції на виконання договору між позивачем та ТОВ “АСК БУД” підтверджується фактичним результатом таких господарських операцій. Так, послуги машин і механізмів ТОВ “АСК БУД” були спожиті позивачем у процесі своєї господарської діяльності, зокрема під час виконання вищевказаних Договорів про закупівлю робіт при будівництві за державні кошти № 154 від 02 серпня 2011 року (Т.1 а.с.а.с. 181-189) та № 160 від 08 вересня 2011 року (Т.1 а.с.а.с. 215-223), а також Договорів про закупівлю робіт при будівництві за державні кошти № 168 від 27 жовтня 2011 року (Т.2 а.с.а.с. 47-55) та № 172 від 03 листопада 2011 року (Т.2 а.с.а.с. 68-76), де позивач є підрядником.

Згідно договору № 168 від 27 жовтня 2011 року позивач зобов’язувався виконати у 2011 році на замовлення ДП “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області” роботи при будівництву об’єкта “Захист від затоплення водами ріки Шопурка смт. В. Бичків (додаткові роботи) Рахівського району Закарпатської області. Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (Т. 2 а.с.а.с. 58-67).

Згідно договору № 172 від 03 листопада 2011 року позивач зобов’язувався виконати у 2011-2013 роках на замовлення ДП “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області” роботи при будівництві об’єкта “реконструкція берегоукріплення і посилення водозахисної дамби ріки Тиса в районі ПЗ 258-260 Тячівського району Закарпатської області. Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт замовником були прийняті роботи, які відповідно до договору № 172 виконав позивач як підрядник (Т. 2 а.с.а.с. 80-92).

Окрім наведеного вище, суд також вважає за необхідне зазначити і те, що в ході судового розгляду даної адміністративної справи, позивачем на підтвердження своєї господарської діяльності із контрагентом ТОВ “АСК БУД” було надано підтверджуючі первинні документи, які були досліджені судом судовому засіданні, а саме: Акт №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2011 р.; Калькуляція на екскаватор KOMATSU від 09.09.2011 р; Калькуляція на автогрейдер від 09.09.2011 р.; Розшифровка до Актів здачі-прийняття робіт №1; Товарно-транспортна накладна БЗС №001712; Товарно-транспортна накладна БЗС №001706; Акт №3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2011 р.; Акт №4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2011 р.; Розшифровка до Акту здачі-прийняття робіт №3 від 30.12.2011 р.; Розшифровка до Акту здачі-прийняття робіт №4 від 30.12.2011 р.; Товарно-транспортна накладна БЗС №001737; Товарно-транспортна накладна БЗС №001740; Акт №5 здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 р.; Акт №6 здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 р.; Розшифровка до Акту №5 та №6 здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 р.; Товарно-транспортна накладна БЗС №000219; Товарно-транспортна накладна БЗС №000223; Товарно-транспортна накладна БЗС №000201; Товарно-транспортна накладна БЗС №001722; Товарно-транспортна накладна БЗС №001723; Товарно-транспортна накладна БЗС №000212; Товарно-транспортна накладна БЗС №000214; Товарно-транспортна накладна БЗС №000216; Товарно-транспортна накладна БЗС №000210; Товарно-транспортна накладна БЗС №000208; Товарно-транспортна накладна БЗС №000221; Акт №7 здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 р.; Розшифровка до Акту здачі-прийняття робіт №7 від 30.12.2011 р.; Товарно-транспортна накладна БЗС №001747; Товарно-транспортна накладна БЗС №001744; Товарно-транспортна накладна БЗС №001708; Товарно-транспортна накладна БЗС №001702; Товарно-транспортна накладна БЗС №001741; Товарно-транспортна накладна БЗС №001749; Акт №8 здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 р.; Акт №2 здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 р.; Розшифровка до Акту №2 та №8 від 30.12.2011 р.; Товарно-транспортна накладна БЗС №000202; Товарно-транспортна накладна БЗС №000220; Товарно-транспортна накладна БЗС №000224; Товарно-транспортна накладна БЗС №000222; Товарно-транспортна накладна БЗС №000207; Товарно-транспортна накладна БЗС №000215; Товарно-транспортна накладна БЗС №000211; Товарно-транспортна накладна БЗС №000205; Товарно-транспортна накладна БЗС №001720; Товарно-транспортна накладна БЗС №000209; Товарно-транспортна накладна БЗС №001724; Товарно-транспортна накладна БЗС №001704; Товарно-транспортна накладна БЗС №001727 (Т.3 а.с. 68-117).

Таким чином, надані відповідачем докази не підтверджують скоєння позивачем податкового правопорушення, яке зумовлює визначення зобов'язання по податку на додану вартість за операціями із невстановленими перевіркою покупцями. Висновки перевірки про те, що ПАТ «Мукачівська ПМК77» тільки документувалось реалізацію товарів покупцям, що дало їм змогу скористатись податковим кредитом, є припущенням відповідача, а не достовірно встановленим фактом, підтвердженим належними доказами. Нарахування податків не можуть ґрунтуватись на підставі лише даних, які містяться в інформаційних базах податкової, без врахування даних первинних документів, а зміст податкових інформацій свідчить, що жодні первинні документи бухгалтерського обліку чи податкової звітності підприємств-покупців при цьому не досліджувалися.

Висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (покупцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями, може свідчити про податкові порушення.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.77 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, Мукачівська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з продажу в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій без фактичної передачі товарів суб'єктам господарювання, які вказані в первинних документах. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак відповідач не посилається на факти вчинення службовими особами позивача чи його контрагентів таких дій і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ “Енергозбут-5” та ТОВ “АСК БУД”, а також понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ, та, відповідно, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ “Енергозбут-5”та ТОВ “АСК БУД”, а також понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ.

Суд констатує, що спірні суми податкового кредиту позивача за відповідні звітні податкові періоди повністю підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Суд констатує, що відповідачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено факт невідповідності задекларованих наслідків спірних господарських операцій позивача у податковому обліку фактичним обставинам, в той час як стаття 77 КАС України обов’язок доведення цього покладає на податковий орган як суб’єкта владних повноважень.

Відповідачем не вказано жодних відомостей та обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача як платника податку при укладенні та виконанні даних договорів та наявності мети отримання податкової вигоди. Суд вважає, що якщо позивач, як отримувач відповідних робіт є платником податку на додану вартість, який не знав і не міг знати та враховувати стан дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами, то він має право на формування податкового кредиту за результатами здійснення спірних господарських операцій. Аналогічну позицію займає Європейський суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року по справі “Булвес”АД проти Болгарії (скарга № 3991/03), де вказує: “оскільки компанія-заявник в повному обсязі і своєчасно виконала свої зобов’язання по дотриманню встановлених державою норм по відношенню ПДВ, не мала способів для забезпечення виконання податкових зобов’язань постачальником і не знала про невиконання останнім свої зобов’язань, то вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на вирахування вхідного ПДВ, який був сплачений постачальнику”.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, встановлених податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів позивачем з ТОВ “Енергозбут-5” та ТОВ “АСК БУД”, що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб’єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких як, спірні податкові повідомлення-рішення, надіслані позивачу в зв’язку з несплатою ним сум податкових зобов’язань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірних зобов’язань за спірними договорами або відомості про наявність податкового боргу у позивача, представниками Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області також суду не надано.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено фактичне здійснення господарських операцій та достовірність первинних документів, оформлених за наслідками їх здійснення, вказана обставина (відсутність товарно-транспортної накладної) не є достатньою підставою для позбавлення права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства, а висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а даний адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 5,6,9,77,78,90,134,139,205,243-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю"Мукачівська пересувна механізована колона № 77" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 26 липня 2012 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2.

Стягнути з Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39568154, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Горького, 21 "А") за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівська пересувна механізована колона № 77" (адреса: 89600, Закарпатська область, м.Мукачево, вул.І.Франка, 132К, код ЄДРПОУ-01037072) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1089,10 грн. (одна тисяча вісімдесят дев'ять гривень десять копійок) відповідно до задоволеної частини позовних вимог, який сплачений згідно платіжних доручень № 346 від 03 серпня 2012 року та № 348 від 03 серпня 2012 року через АТ “ОТП ОСОБА_3”.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03 березня 2018 року.

СуддяОСОБА_5