
Справа № 128/3292/17
РІШЕННЯ
Іменем України
23.02.2018 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді – Саєнко О.Б., при секретарі – Кузьменко А.О.,
за участю: позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника позивача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду із адміністративним позовом до Вінницького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
Позов позивачем обґрунтований тим, що 02 березня 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації йому була видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 506650314 із зазначенням його фактичного місця проживання: 23227, Вінницька область, Вінницький район, АДРЕСА_1.
У вересні 2014 року з моменту вимушеного переселення з м. Донецька до Вінницького району Вінницької області він був взятий на облік у відповідному управлінні Пенсійного фонду України та отримував безперервно пенсію за віком з вересня 2014 року по березень 2017 року включно.
Проте, у період часу із квітня 2017 року і по теперішній час виплата йому пенсії за віком відповідачем була припинена.
Вказує , після його звернення у жовтні 2017 року до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із роз’ясненнями щодо невиплати пенсії , йому було надано Витяг з протоколу № 10 від 06.04.2017 року засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Згідно з п. 1.3 вказаного протоколу комісія вирішила припинити йому з 01.04.2017 р. виплату пенсії відповідно до п.п. 2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Також йому було надано Витяг з протоколу № 30 від 09.11.2017 р. засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Відповідно до п.1.1 даного протоколу комісія вирішила не здійснювати йому виплату пенсії, оскільки відповідно до п. 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку (скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.
Довідка про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи від 02.03.2015 р. № 506650314 була скасована 25.09.2017 р.
23 жовтня 2017 року ним отримано нову довідку про взяття на облік ВПО № НОМЕР_1, яка є дійсною на даний момент.
З даного приводу позивач вважає, що вищенаведені дії Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо невиплати йому пенсії за віком у період із 01.04.2017 р. і по теперішній час є протиправними, оскільки зазначені дії вчинені не у відповідності та всупереч вимогам законодавства України, яке регулює суспільні відносини у даній сфері, у зв'язку із чим наявний факт порушення його законних прав та інтересів.
Вважає, що суб'єкт владних повноважень, як вбачається із змісту витягів з протоколів № 10 від 06.04.2017 р. та № 30 від 09.11.2017 р. засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, при вчиненні дій щодо невиплати позивачу пенсії за віком у період із 01.04.2017 р. і по теперішній час керувався не змістом Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р., а положеннями постанови КМУ від 08.06.2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Тому позивач вимушений звернутися із даним позовом просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому пенсії за віком за період із 01.04.2017 р. і по теперішній час; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату йому відповідного розміру пенсії за віком за період із 01.04.2017 р. і по теперішній час.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 позов підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у ньому, просив його задовольнити. Суду доповнив, що дійсно у період з 27.03.2017 року по 19.09.2017 року він був відсутнім за місцем фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, а перебував в м. Донецьку, що було пов’язано із необхідністю вирішення питання по нерухомому майну.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 також позов підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у ньому та надав пояснення аналогічні зазначеним у ньому. Вважає , що позов підлягає задоволенню, оскільки по таких справах є стала практика Верховного суду , який , у своїх постановах неодноразово вказував , що у даних справах пріоритетними нормами застосування є вимоги ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , а ні положення Постанов Кабінету Міністрів України. Рішення № 10 від 06.04.2017 р. та № 30 від 09.11.2017 р. засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 не оскаржував , так як вирішив звернутися із даним позовом безпосередньо до суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову , вважає його необґрунтованим. Суду пояснила, що питання призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам врегульовано постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, а також Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-УП від 20.10.2014 р.
Так, в пункті 2 постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 встановлено, що Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Механізм призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам врегульовано Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок).
Підставою для виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі є документ, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи - довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 509 (п. 2,5 Порядку). Скасування зазначеної довідки є підставою для відмови у виплаті пенсії. Рішення про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати приймає Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, на підставі якого приймає рішення безпосередньо орган, що здійснює зазначену виплату (п. 13,14,15 Порядку).Рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам може бути оскаржене до суду (п. 16 Порядку).
Позивач , який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував на обліку у Вінницькому приміському управлінні ПФУ Вінницької області та отримував пенсію з 01.09.2014 року по 31.03.2017 року, як внутрішньо переміщена особа з Донецької області.
З 14 червня 2016 року (дата набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365) рішення щодо призначення (відновлення) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) органами Пенсійного фонду України можуть прийматися на підставі копії рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - Комісії).
27 лютого 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькому районі до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації (підстава - п. 7 Порядку) були направлені списки внутрішньо переміщених осіб на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням виплати пенсії за місцем їх фактичного проживання (перебування). В даний список був включений позивач ОСОБА_1
Згідно рішення Комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Вінницькій державній адміністрації №10 від 06.04.2017 року виплата пенсії позивачу була припинена з 01.04.2017.
Згідно листа управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації № 4261 від 26.09.2017 року ОСОБА_1 довідка внутрішньо переміщеної особи № 506650314 від 02.03.2015 року була скасована.
23 жовтня 2017 року до відповідача звернувся позивач із заявою про відновлення виплати пенсії. 24 жовтня 2017 року відповідачем до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації був направлений список внутрішньо переміщених особі на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням виплати пенсії за місцем їх фактичного проживання (перебування). Згідно рішення Комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення ) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Вінницькій державній адміністрації № 30 від 09.11.2017 року пенсію ОСОБА_1 не виплачувати. Зазначені рішення Комісії позивач отримав на руки, проте не оскаржив до суду в установленому Законом порядку. Вважає, що пенсія позивачу може бути поновлена відповідачем лише на підставі рішення вище вказаної Комісії .Тому просить суд відмовити у позові.
Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши адміністративний позов, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає позов є необґрунтованим та таким, що підлягає відмові у задоволенні, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, який фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, перебував на обліку у Вінницькому приміському управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області та отримував пенсію з 01.09.2014 року по 31.03.2017 року, як внутрішньо переміщена особа з Донецької області, що не заперечується сторонами по справі.
З квітня 2017 року і по теперішній час відповідачем виплата пенсії за віком позивачу - припинена.
На звернення позивача у жовтні 2017 року до відповідача з питання невиплати пенсії , відповідачем позивачу було надано витяг з протоколу № 10 від 06.04.2017 року засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, з якого вбачається, що згідно з п. 1.3 вказаного протоколу комісія вирішила припинити йому з 01.04.2017 р. виплату пенсії відповідно до п.п. 2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. ( а.с. 14).
Також , відповідачем на звернення позивача наданий витяг з протоколу № 30 від 09.11.2017 р. засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, з якого вбачається, що відповідно до п.1.1 даного протоколу комісія вирішила не здійснювати йому виплату пенсії, оскільки відповідно до п. 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку (скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством. ( а.с. 16).
З довідки Управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації від 25.09.2017 року за 3 4237 вбачається, що підставою для скасування дії довідки позивача від 02.03.2015 року № 506650314 про взяття його на облік як внутрішньо переміщеною особою є повернення його до покинутого місяця постійного проживання ( в період з 27.03.2017 року по 19.09.2017 року), відповідно до п.3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, на підставі отриманих даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 20.09.2017 року за № 0.64-29988/0/15-17 щодо перетину держаного кордону України ( а.с. 10)
З копії довідки від 23.10.2017 року № НОМЕР_1, вбачається, що позивач ОСОБА_4 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з м. Донецьку ( а.с. 9)
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного.
Так, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 22.11.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
Відповідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
За приписами п.71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Судом встановлено та позивачем не оскаржувалося , що вбачається із листа управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації № 4261 від 26.09.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 довідка внутрішньо переміщеної особи № 506650314 від 02.03.2015 року була скасована. ( а.с. 10)
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року, встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім*ї від 30.03.2017 року, вбачається, що на час обстеження робочою групою ОСОБА_1 за адресою: с. Агрономічне , вул. Мічуріна 21/31, останнього за вищевказаною адресою не було. ( а.с. 21).
Згідно до п.10 Порядку соціальні виплати може бути поновлена лише на підставі рішення Комісії по розгляду питань, пов'язаних з наданням субсидій, соціальних допомог, компенсацій та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Вінницькій державній адміністрації.
Враховуючи вищезазначене, у відповідача відсутні законодавчі підстави для виплати позивачу пенсію у період з 01.04.2017 року по даний час, оскільки судом встановлено та не оскаржувалося позивачем про те, що позивач був відсутній у період з 27.03.2017 року по 19.09.2017 року, у місці фактичного проживання , а знаходився в м. Донецьку , тобто повернувся до покинутого місяця постійного проживання , що стало підставою для скасування виданої йому довідки внутрішньо переміщеної особи № 506650314 від 02.03.2015 року .
Посилання позивача та його представника на пріоритетність ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», над Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, вище приведеними Постановами Кабінету Міністрів України , суд вважає є хибним, оскільки згідно до ч.2 ст. 20 «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тому суд вважає, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, є спеціальним законом який регулює правовідносини між державою та внутрішньо переміщеними особами, який покликаний як на забезпечення прав і свобод таких верст населення , так і регламентує їх правову поведінку в таких відносинах. А Кабінет Міністрів України в свою чергу на виконання даного Закону розробили правові механізми його реалізації .
Суд вважає, що саме порушення з боку позивача положень ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, а саменеповідомлення ним, як внутрішньо переміщеної особи про повернення до покинутого місця постійного проживання , і призвело до скасування довідки внутрішньо переміщеної особи № 506650314 від 02.03.2015 року та як слідство до припинення виплати йому як пенсії та щомісячної адресної допомоги.
Тому суд вважає, що дії відповідача носили правомірний характер, оскільки відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України, вищевказаними: Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII, Постановами Кабінету Міністрів України , а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вінницького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
У відповідності до п.п.15.5, п.п.15 п.1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення суду виготовлено 03.03.2018 року.
Суддя:
Судове рішення № 72535971, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 23.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 128/3292/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: