Ухвала суду № 72534956, 26.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3811/17 26.02.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Чебанової-Губарєвої Н.В. Куценко О.В. Фаріонової О.М.

за участю секретаря Єфіменка О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12016150270000559.

Учасники судового провадження:

прокурор - Мовчан Т.М.,

представник третьої особи, щодо майна

якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_5,

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП ЧЦ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_6 задоволено, накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку в приміщенні металевого торгового павільйону (кіоску), сірого кольору з написами на вітринах «Чай, Кофе, що знаходиться біля кіоску «Біляшна» та який розташований на ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ліворуч від входу до ринку «Фенікс», за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 342-А, зі сторони пр. Богоявленського, а саме пачок цигарок без марок акцизного податку з відповідними назвами, грошові кошти в сумі 13 008 грн., зошит з чорновими записами назв цигарок та цифрових позначень, шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування без скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна, в частині накладення арешту на тимчасово вилучені грошові кошти в сумі 13 008 грн. та повернути їх власнику - ОСОБА_4

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування апеляційних вимог представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5, вказує на те, що на підставі договору оренди торгового місця від 01.01.2018 р. орендарем кіоску «Чай, Кофе» на ринку «Фенікс» є ОСОБА_4, до цього часу вказаний кіоск орендувала інша особа. Впродовж січня 2018 року колишній орендар частинами вивозив з кіоску свої речі. ОСОБА_4, розпочав торгівлю приблизно 5-6 січня в орендованому ним кіоску, а 9 січня 2018 року в ньому проведено обшук. В кіоску, ще знаходились залишки речей колишнього орендаря, в тому числі в сейфі запечатані блоки з цигарками. Таким чином цигарки, які вилучені під час обшуку, не належали ОСОБА_4, а грошові кошти в сумі 13 008 грн., які зберігались у сейфі належали ОСОБА_4 і були отримані ним впродовж декількох днів від реалізації його товару.

Апелянт вказує на те, що ОСОБА_4 орендує кіоск з січня 2018 року і на момент отримання оперативним управлінням ДФС у Миколаївській області інформації про безакцизний продаж тютюнових виробів та винесення ухвали про обшук кіоску, ніякого відношення до кіоску не мав і в кримінальному провадженні не фігурує.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на грошові кошти слідчим не надано доказів, вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України, а також того, що грошові кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення і відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Зазначає, що в ході досудового розслідування не проведено контрольної закупівлі товару в кіоску «Чай, Кофе».

Апелянт вважає, що слідчим не доведено відповідності арештованого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а слідчий суддя обмежився лише цитуванням вказаної статті без зазначення про належність вказаних коштів до речових доказів.

Зазначає, що орган досудового розслідування звертаючись із клопотанням про арешт майна не визнав вказане майно, як речовий доказ по кримінальному провадженню, оскільки матеріали клопотання не містять відповідної постанови слідчого. Крім цього в клопотанні належним чином не обґрунтовано, яким чином грошові кошти мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

В провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016150270000559 від 01.09.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КПК України.

09.01.2018 р. на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва проведено обшук в приміщенні металевого торгового павільйону (кіоску), сірого кольору з написами на вітринах «Чай, Кофе», що знаходиться біля кіоску «Біляшна» розташований на ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ліворуч від входу до ринку «Фенікс», за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 342-А, зі сторони пр. Богоявленського.

В ході обшуку зазначеного кіоску виявлено та вилучено пачки цигарок без марок акцизного податку з відповідними назвами, грошові кошти в сумі 13 008 грн., зошит з чорновими записами назв цигарок та цифрових позначень.

Обшук проведений в присутності представника ринку «Фенікс» ОСОБА_7, оскільки особа, яка користується кіоском на місце проведення обшуку не прибула.

11.01.2018р. слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, що було вилучено в ході обшуку. Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що майно є речовим доказом, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є матеріальним об'єктом, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які використовуються, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом, а тому відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України підлягає арешту.

Врахувавши вимоги ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, ч. 1 ст. 98 КК України, ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя та дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно є предметом кримінального правопорушення, а також зберегло на собі його сліди та в подальшому може бути використано, як докази, а тому задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту.

Заслухавши доповідь судді, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши надані матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України є відповідність цього майна, критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання 01.09.2016 р. в ЄРДР за № 12016150270000559 внесені відомості про те, що 01.09.2016 р. під час проведення масових заходів біля Новобузького коледжу МНАУ по вул. Леніна, в м. Новий Буг був зупинений автомобіль НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_8 Під час перевірки у салоні автомобіля виявлено близько 650 л. горілки без акцизних марок та 64 блоки цигарок іноземного виробництва.

Під час досудового розслідування встановлено те, що ОСОБА_8 може здійснюватись збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв та тютюнових виробів в м. Миколаєві, зокрема невстановленим особам, які зберігають їх з метою реалізації та реалізують в тому числі в нежитловому приміщенні - металевому кіоску сірого кольору з написами на вітринах «Чай, Кофе», що знаходиться біля кіоску «Біляшна» розташований на ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ліворуч від входу до ринку «Фенікс», за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 342-А, зі сторони пр. Богоявленського.

На підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2017 р. у зазначеному нежитловому приміщенні проведений обшук, з метою відшукання і вилучення документів та предметів, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме незаконно виготовлених тютюнових виробів, інших підакцизних товарів, предметів і документів, що можуть свідчити про їх походження, про місця придбання та місця збуту та грошових коштів отриманих в результаті протиправної діяльності.

За результатами обшуку проведеного 09.01.2018 р., в сейфі кіоску сірого кольору з написами на вітринах «Чай, Кофе» виявлено та вилучено цигарки без марок, грошові кошти на загальну суму 13 008 грн. а також на прилавку - зошит із записами назв цигарок та цифровими значеннями.

11.01.2018 р. слідчий звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

Врахувавши властивості зазначеного арештованого майна, яке представляє собою цигарки без акцизних марок, тобто є предметом кримінального правопорушення а також чорнові записи, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а також грошові кошти, які можливо здобуті злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину, слідчим суддею накладений арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно.

Матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що обшук, проведений на підставі ухвали слідчого судді, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів або грошових коштів, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути визнані речовими доказами вчинення кримінального правопорушення і існує така сукупність розумних підозр вважати, що майно, вилученого в ході обшуку, є речовими доказами у кримінальному провадженні.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

З урахуванням того, що майно відповідає критеріям визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді про наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, оскільки не накладення арешту на вказані речові докази, може призвести до зникнення, втрати, його пошкодження або інших наслідків.

Доводи апелянта про належність вилучених під час обшуку приміщення кіоску грошових коштів в розмірі 13 008 грн. ОСОБА_4, на думку апеляційного суду, є безпідставними, оскільки носять лише припустимий характер, їх правова природа буде встановлюватися в рамках даного кримінального провадження. До того ж, арешт майна, відповідно до ст. 131 КПК України, є лише заходом забезпечення кримінального провадження, та у разі відсутності підстав для продовження такого заходу він буде скасований, до того ж права іншого власника або володільця майна можуть бути поновлені й в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, а тому доводи апелянта в цій частині також не є обґрунтованими.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді, постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, в тому числі й необхідність арешту грошових коштів.

Слід зауважити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які давали підстави для скасування постановленого судом рішення, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12016150270000559, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ ___

Чебанова-Губарєва Н.В. Куценко О.В. Фаріонова О.М.