Рішення № 72534945, 14.02.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/84/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Шуріної Н.О., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю,-

встановив:

15 січня 2018 року ОСОБА_1(далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі — відповідач) про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок № 9, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вулиці Новій у селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з 19 березня 1984 року він проживав разом зі своїми батьками у будинку № 9 по вулиці Новій у селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області. Позивач вказує на те, що зазначений житловий будинок його матір отримала на підставі розпорядження директора племрадгоспу “Зеленоярський” Миколаївського району Миколаївської області та профспілкового комітету, оскільки працювала на той час замісником директора племрадгоспу “Зеленоярський” Миколаївського району Миколаївської області.

Також позивач вказує на те, що згідно з довідкою № 105 від 01 березня 1990, виданою директором і головним бухгалтером племрадгоспу “Зеленоярський” Миколаївського району Миколаївської області його матір ОСОБА_3, яка змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4, укладаючи шлюб, повністю сплатила вартість житлового будинку № 9 по вулиці Новій у селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області, при цьому за собою права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна не зареєструвала.

У позовній заяві позивач також посилається на те, що в лютому 2001 року його мати переїхала в с. Кринички, Миколаївського району Миколаївської області, і з цього часу, він продовжує проживати у зазначеному вище будинку, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується вказаним нерухомим майном; сплачує кошти по витратам за користування електричною енергією.

Посилаючись на те, що крім позивача, інших осіб, які б заявили своє право на житловий будинок № 9 по вулиці Новій у селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області не має, оскільки матір позивача ОСОБА_4 померла 18 грудня 2001 року, а батько позивача ОСОБА_5 помер 25 грудня 2002 року, позивач просить визнати за ним право власності на вказане вище нерухоме майно, оскільки він більше 10 років користується і відкрито володіє цим майном.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, при цьому 14.02.2018 його представник ОСОБА_6 подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх у повному обсязі, також просив розглядати справу за їх із позивачем відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської областіу судове засідання не з'явився, при цьому 14.02.2018 відповідач також подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши в судовому засіданні наявні у справі письмові докази, суд дійшов такого.

Позивач ОСОБА_1, з 19 березня 1984 року і по теперішній час зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується: копією паспорта громадянина України серії ЕО № 805916; копією довідки ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 05 січня 2018 року; копією виписки з погосподарської книги ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 05.01.2018 року (а. с. 8 — 9, 19).

З тексту позовної заяви також слідує, що з 19 березня 1984 року позивач проживав разом зі своїми батьками у будинку № 9 по вулиці Новій у селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області; з 2001 року і по теперішній час позивач продовжує добросовісно та безперервно володіти та відкрито користуватися вказаним нерухомим майном; сплачує кошти по витратам за користування електричною енергією.

Згідно з копією виписки з погосподарської книги ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 05.01.2018 року, будь — яких документів, які підтверджують право власності на житловий будинок № 9 по вулиці Новій у селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області не зареєстровано (а. с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 1 ст. 344 ЦК України позивач ОСОБА_1 добросовісно заволодів і продовжує відкрито, більше десяти років, безперервно володіти нерухомим майном.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Заява відповідача про визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3(зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності, за набувальною давністю на житловий будинок № 9, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вулиці новій в селі Петрівка, Миколаївського району Миколаївської області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н. О. Шаронова

14.02.2018