Ухвала суду № 72534365, 01.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1435/16-к Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 11-кп/783/1180/17 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Урдюк Т.М.,

суддів: Березюка О.Г., Калиняк О.М.,

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду м.Львова від 13 вересня 2016 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 395 КК України,

з участю прокурора Горин У.Л.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

вищевказаним вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 395 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрано цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4,.

Згідно з вироком, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з обмеженнями: заборони виходу з квартири АДРЕСА_1 з 22:00 год. до 6:00 год.; заборони виїзду за межі м. Львова без дозволу керівництва Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; заборони перебувати в місцях, де продають алкогольні напої на розлив; приходити на реєстрацію 4 рази на місяць в Галицький РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, із якими обвинувачений ОСОБА_2 був належним чином ознайомлений. Обвинувачений ОСОБА_2, незважаючи на встановлені обмеження, діючи умисно, з метою ухилення від встановленого йому адміністративного нагляду, без дозволу керівництва Галицького ВП ГУ Національної поліції України у Львівській області в період часу з 02.12.2015 року до 14.01.2016 року самовільно покинув місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, та в період вказаного часу на відмітку в Галицький ВП ГУ Національної поліції України у Львівській області не з'являвся.

Не погоджуючись із даним вироком, захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Галицького районного суду м.Львова від 13 вересня 2016 року та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що встановлення додаткового адміністративного нагляду для особи на рік можливе виключно двома ухвалами, а не однією, тому встановлений 23 січня 2015 року Галицьким районним судом м.Львова адміністративний нагляд діяв до 23 липня 2015 року.

З огляду на наведене, на переконання апелянта, визнання ОСОБА_2 своєї вини не відповідає вимогам ч.2 ст.6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» і таке є помилковим з огляду на вимоги закону.

На переконання захисника, незважаючи на визнання вини, суд першої інстанції зобов’язаний був керуватися вимогами закону щодо встановлення вини, оскільки винуватість особи у вчиненні злочину не може бути підтверджена виключно показаннями обвинуваченого, а й тими доказами, які ніким не оспорюються і не суперечити вимогам закону, який виключає кримінальну відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. З огляду на це, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд апеляційної скарги у відсутності обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, адвоката на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, яка частково визнала апеляційні вимоги та просить скасувати рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до п.7 ч.2 ст. 412 КПК України, прослухавши звукозаписи на технічному носію інформації, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення.

Статтею 370 КПК України встановлено вимоги до судового рішення, зокрема, зазначено, що воно має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.349 КПК України під час судового засідання суд повинен визначити обсяг і порядок дослідження доказів у справі.

Як передбачено частиною третьою вказаної статті, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Тобто, положення вказаного закону надають суду право визнати недоцільним дослідження лише тих доказів і стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Цією ж нормою закону передбачено, що обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Як вбачається з журналу судового засідання від 13 вересня 2016 року (а.с.п.137-140), під час судового розгляду провадження був встановлений порядок та обсяг дослідження доказів у справі, передбачений ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечував сам обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник.

Поряд з тим, на технічному носію інформації відсутній звукозапис судового засідання від 13 вересня 2016 року, що унеможливлює перевірку апеляційним судом дотримання вимог ст.349 КПК України судом першої інстанції.

Згідно з вимогами п.7 ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України.

Ураховуючи наведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відсутність звукозапису судового засідання є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката в частині відсутності події кримінального правопорушення, то, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції згідно з ч.2 ст. 415 КПК України не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вищевикладені істотні порушення кримінального процесуального закону, повно та всебічно дослідити обставини справи, а також перевірити доводи адвоката, які були викладені ним в апеляційній скарзі.

Оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту був застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 згідно з вироком Галицького районного суду м.Львова від 13 вересня 2016 року, який скасовується з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду не вбачає наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та з урахуванням даних про особу-обвинуваченого, підстави для застосування до нього запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Галицького районного суду м.Львова від 13 вересня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

Призначити у Галицькому районному суді м.Львова новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Т.М.ОСОБА_3ОСОБА_4Калиняк