Постанова № 72534318, 02.03.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/746/17

1-кп/467/13/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2018 р. Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі: Головуючого судді Догарєвої І.О., при секретарі Фесенко К.В., за участю прокурора Мокряка І.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 під час розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка об’єднаних кримінальних проваджень №12017150130000200 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 травня 2017 року та №12017150130000360 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 20 травня 2004 року Миколаївським Обласним судом за ч.2 ст. 115-4, ч.2 ст.115-12, ст.71 КК України до 12 років позбавлення волі; 2) 26 серпня 2014 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст. 186, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України;

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 Клопотання мотивував тим, що термін продовженого судом обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 12 березня 2018 року. Ризики, встановлені при обранні такого запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд задовольнити клопотання прокурора частково, зважаючи на погіршення стану здоров’я обвинуваченого, який хворіє на тяжкі хронічні хвороби, відсутність наміру впливати на потерпілих та свідків, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

З'ясувавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, а строк тримання ОСОБА_1 під вартою - продовжити, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2017 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2018 року, який 11 січня 2018 року продовжено до 12 березня 2018 року включно. При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні, суд враховував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 що згідно положень ст.12 КК України є тяжкими злочинами, а також що обвинувачений має непогашену судимість за вироком Миколаївського Обласного суду від 20 травня 2004 року та обвинувачується у вчиненні злочинів під час іспитового строку за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 серпня 2014 року. Суд враховував соціальні зв’язки обвинуваченого, наявність неповнолітніх дітей, проте даний факт не може запобігти ризикам, вказаним у клопотанні прокурора. Обвинувачений не має постійного місця роботи та джерела існування, живе з тимчасових заробітків, що свідчить про можливість продовження останнім своєї злочинної діяльності. Обвинувачений не з’являвся на виклики до суду, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про що є відповідні поштові повідомлення в матеріалах справи. Судом двічі застосовувався привід до обвинуваченого, проте ОСОБА_1 за місцем проживання був відсутній. На підставі викладеного суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, а також переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, крім того, судом встановлено, що для запобігання даних ризиків застосування більш м’якого запобіжного заходу буде недостатнім. Доказів, що обставини, встановлені судом змінилися, суду стороною захисту не надано.

При вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує стан здоров’я обвинуваченого, який хворіє на хронічні хвороби, проте судом зроблений висновок, що обвинувачений може утримуватись в установі попереднього ув’язнення та отримувати за місцем попереднього ув’язнення необхідну медичну допомогу.

Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 розпочато, проте докази не досліджувались. Отже, суд приходить до переконання, що не зменшились та продовжують існувати ризики, встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може ухилитися від суду, вчинити нові злочини. Менш тяжкий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні передумови, особисте зобов’язання та домашній арешт не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ухвалою від 11 січня 2018 року обвинуваченому був визначений розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладено обов’язки прибувати в судові засідання на виклик суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Задовольняючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд вважає за необхідне розмір застави залишити в визначеному раніше розмірі.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України- задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2на шістдесят днів, до 01 травня 2018 року включно.

Строк дії ухвали - до 01 травня 2018 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35 240 (тридцять п’ять двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок: Одержувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області розрахунковий рахунок: 37316051016294 Банк одержувача: ДКС України м. Київ МФО: 820172 ЄДРПОУ: 26299835.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов’язки:

- прибувати в судові засідання на виклик суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні застави обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О.Догарєва