Рішення № 72533817, 26.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1843/17

Провадження №2/461/150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом уповноваженої особи Фондугарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості –

в с т а н о в и в:

уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25550,90 доларів США відсотків за користування кредитом та 18992,14 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 06.06.2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №85/06, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 35000,00 доларів США строком до 06.10.2012 року, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних. Відповідач своєчасно не погасив кредит, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем. Рішенням Галицького районного судум.Львова від 26.03.2014 року стягнуто з відповідачів307959,97 грн. заборгованості за кредитним договором. Стверджує, що на даний час вказане рішення суду не виконано, борг не повернуто. Зазначає, що у відповідачів внаслідок невиконання рішення суду та зобов’язання за кредитним договором виникла заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 25550,90 доларів США та заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 18992,14 грн. Просить позов задоволити.

У судове засідання представник позивача не з’явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися. Від ОСОБА_4 надійшло клопотання, в якому просить суд у належний спосіб повідомити про дату та час судових засідань. Однак, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки судом повідомлявся, зокрема відповідач ОСОБА_4 за адресою: м.Львів, вул. І.Федорова, 29/17поштовим зв’язком з листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак до суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою через не запит (за закінченням терміну зберігання). Окрім того, суд зазначає, що з поданого ОСОБА_4 клопотання вбачається, що йому було відомо про перебування на розгляді суду даної справи, а також враховуючи те, що в ухвалі Галицького районного суду м.Львова від 14.02.2018 року, яка знаходиться у Єдиному реєстрі судових рішень, зазначено дату судового засідання, на офіційному сайті суду також міститься інформація про час розгляду справ, а тому суд дійшов висновку, що таке клопотання відповідача є безпідставним.

Також, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_5 була обізнана про існування даної справи, оскільки нею неодноразово подавалися апеляційні скарги на ухвалу про відкриття провадження від 29.03.2017 року.

Оскільки, судом вживалися заходи для належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи, що підтверджується конвертами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду з відміткою через не запит (за закінченням терміну зберігання) та знаходяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку проводити розгляд справи без участі відповідачів.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити, з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник повинен повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» (правонаступник якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 85/06, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 35000,00 доларів США на придбання транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander 2.4 Sport AT», з кінцевим терміном повернення кредиту до 06 жовтня 2012 року зі сплатою 13% річних.

Згідно підпункту 2.5.1. п.2.5 кредитного договору позичальник зобов’язується щомісячно до дати, встановленої в графіку, наведеному в додатку №1 до цього договору, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не менш суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку.

Погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів та інших плат за його користування здійснюється відповідно до умов, зазначених у п.2.5.6 цього договору, шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунку позичальника щомісяця в дату, зазначену в графіку (підпункт 2.5.2. п.2.5 кредитного договору).

Відповідно до пп.3.3.2 п.3.3 договору позичальник зобов’язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами визначеними п 2.5.1. кредитного договору. Не пізніше визначеного п.1.2. кредитного договору строку, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати кошти, передбачені п. 2.3. цього договору, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф та пеню.

Пунктом 4.5. кредитного договору передбачено, що ОСОБА_4 за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату відсотків, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Судом також встановлено, що забезпеченням зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування, інших платежів, передбачених кредитним договором, а також можливих штрафних санкцій є застава транспортного засобу, про що сторонами укладено договір застави автомобіля від 06.10.2006 року та укладено договір поруки №85/06 від 06.10.2006 року, згідно якого ОСОБА_5 поручилась солідарно відповідати перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_4 зобов’язань у повному обсязі за кредитним договором №85/06 від 06.10.2006 року.

Вказані зобов'язання є безумовними і ніяких умов, крім передбачених кредитним договором, не потребують (п.1.2. договору поруки). Поручитель зобов'язується відповідати перед позивачем своїми грошовими коштами та всім своїм майном (п. 2.2 договору поруки).

Оскільки, відповідачі належним чином не виконали взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2014 року у справі № 2-405/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_6 307959,97 грн. заборгованості за кредитним договором та 1700,00 грн. судових витрат. Стягнута за вказаним рішенням суду заборгованість складається з: 27813,13 доларів США - тіла кредиту; 5999,8 доларів США - відсотків за користування кредитом та 32270,56 грн. – штрафу за несвоєчасне погашення кредиту.

Судом встановлено, що на час розгляду даної справи, заборгованість за рішенням суду від 26.03.2014 року в повному обсязі не сплачена, що підтверджується розрахунком заборгованості, які міститься у матеріалах справи.

Окрім того, відповідно до умов кредитного договору, триває нарахування процентів на суму боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору.

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604—609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено право кредитора на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а також 3 % річних від простроченої суми та оплату цих сум.

Так, згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, загальна заборгованість відповідача за тілом та відсотками по кредиту, станом на 30.01.2017 року, становить 1 633 227,77 грн. та складається з: 27813,13 доларів США – тіло кредиту; 31550,70 доларів США – відсотки за користування кредитом; 18992,14 грн. – штраф за несвоєчасне погашення кредиту.

Однак, враховуючи те, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 26 березня 2014 року у справі № 2-405/11 стягнуто з відповідачів 27813,13 доларів США (тіло кредиту) та 5999,80 доларів США (відсотки за користування кредитом), заборгованість відповідачів, із врахуванням вже стягнутих грошових коштів, становить: 25550,90 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно курсу НБУ становить 689618,79 грн. – відсотки за користування кредитом; 18992,14 грн. – штраф за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості.

Згідно Пункт 14 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валют: суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частині друга статті 192 ЦК України, частина третя статті 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на два роки до 19.03.2018 року включно.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено умови кредитного договору, хоча всі умови договору – істотні, звичайні та випадкові – з моменту його укладення стають однаково обов’язковими для виконання сторонами. При цьому, суд враховує, що цивільно-правовий договір укладений з узгодженої волі сторін, спрямованої на встановлення цивільних прав та обов’язків.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 25550,90 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно курсу НБУ становить 689618,79 грн. – відсотки за користування кредитом та 18992,14 грн. – штраф за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості за вказаним вище договором.

Окрім цього, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 10706,68 грн., який відповідно до ЗУ «Про судовий збір» повинен був сплатити позивач при подачі до суду даного позову, тобто станом на 13.03.2017 року.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 629, 1018, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8-14, 141, 246, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: 79000, м. Львів, вул. І.Федорова, 29/17) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН8681814701, що проживає за адресою: 79000, м. Львів, вул. І.Федорова, 29/17) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» (ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 85/06 від 06 жовтня 2006 року у розмірі 25550,90 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 26.02.2018 року становить 689618,79 грн. – відсотків за користування кредитом та 18992,14 грн. – штраф за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, а всього 708610,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: 79000, м. Львів, вул. І.Федорова, 29/17) на користь держави 5353,34 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 (08.10.1971року народження, ІПН8681814701, що проживає за адресою: 79000, м. Львів, вул. І.Федорова, 29/17) на користь держави 5353,34 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зубачик Н.Б.