Вирок № 72533440, 01.03.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8653/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2018 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.,

з участю: прокурора Грицишина В.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

та захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140050005252 від 29.11.2017 р./ про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 09.12.2015 р. вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29 листопада 2017 року, приблизно о 14 год. 30 хв., перебуваючи на пл. ОСОБА_3, поблизу будинку № 6 у м. Львові, умисно, з метою протиправного збагачення, розбивши вікно в автомобілі марки Mazda 6 (державний номерний знак НОМЕР_1), повторно вчинив крадіжку, таємно викрав із вказаного транспортного засобу сумку сірого кольору вартістю 500 гривень, в якій знаходилось грошові кошти у сумі 200 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 29.11.2017 р. еквівалентно 5200 гривень, ноутбук марки «ASUS» вартістю 15 000 гривень, 20 талонів на дизельне паливо вартістю 20 800 гривень, 4 талони на бензин марки А- 95 вартістю 110 гривень, 8 талонів на газ скраплений вартістю 1800 гривень, канцелярське приладдя вартістю 200 гривень, зарядний пристрій до мобільного телефону вартість 100 гривень, флеш-накопичувач вартістю 200 гривень, чорний чохол з окулярами марки «Том Хар» вартістю 2 000 гривень, таблетки вартістю 200 гривень, металевий шаблон зварника вартістю 1 200 гривень, посібник з вивчення англійської мови вартістю 400 гривень, блокнот темно-синього кольору вартістю 200 гривень, а також документи, паспорт громадянина України, ідентифікаційний номер платника податків, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс на автомобіль, дві платіжні картки «ПриватБанк», які належать потерпілому ОСОБА_4, заподіявши йому матеріальну шкоду на загальну суму 47 910 гривень, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у крадіжці спочатку не визнав та пояснив, що дійсно, працівниками поліції його було затримано із сумкою та речами, зазначеними в обвинувальному акті, проте сам факт викрадення заперечив; сумку знайшов у під’їзді поблизу будинку № 6 на пл. Д. Галицького, у м. Львові; оперативні працівники поліції до нього упереджені. Однак, в подальшому, після допиту свідків та дослідження доказів, в судовому засіданні 01.03.2018 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні крадіжки визнав. Пояснив, що крадіжку вчинив із-за складного матеріального становища, хворіє, потребує коштів лікування, і просить суд це врахувати.

Відповідно ст.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

З врахуванням норм ст.ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_4 не з’явився; подав до суду заяву, в якій вказав, що не має можливості відвідувати судові засідання у даній справі, у зв’язку із проживанням за межами міста Львова. Просив проводити розгляд справи без його участі, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання на розсуд суду у межах санкції статті КК України.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що29.11.2017 р. приблизно 14.30 год. проходячи по вул. Підвальної на пл. Д. Галицького у м. Львові, поблизу будинку № 6, побачила припаркований автомобіль «Мазда 6», і ОСОБА_1, нагнувшись через вікно, наполовину залізши до салону автомобіля витягував сумку сірого кольору. В подальшому, обвинувачений тримаючи сумку, яку витягнув з автомобіля, пішов у напрямку вул. Підвальної. Свідок ствердила, що частково побачила обличчя ОСОБА_1; окрім того, звернула увагу, що він пересувався, опираючись на милицю та шкутильгав на лівий бік. Вона зрозуміла, що вчинилась крадіжка, тому викликала працівників поліції. При проведенні впізнання серед пред’явлених їй осіб впевнено опізнала ОСОБА_1, як особу, яка вчинила означену крадіжку. На правдивості своїх показань настоює.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що разом із старшим оперуповноваженим ОСОБА_7 під час профілактичного відпрацювання території Галицького району м. Львова, 29.11.2017 року близько 17.00 год. на перехресті вул. Л.Українки – вул. Друкарська було зупинено ОСОБА_1 У руках останній ніс портфель темного кольору та постійно оглядався по сторонах, вів себе підозріло. Оскільки працівниками поліції було відомо, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок, а також те, що він не зміг пояснити звідки у нього портфель, ними було прийнято рішення викликати на місце події слідчих Галицького відділу поліції, для з’ясування обставин у даній події.

Суд надає віри показанням вказаних свідків, оскільки вони об’єктивно відображають обставини справи, підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом; у тому числі даними протоколу огляду місця події від 29.11.2017 р., даними протоколу затримання особи, з яких убачається, що під час огляду у ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені викрадені речі, які належать потерпілому ОСОБА_4; даними протоколу впізнання за участю свідка ОСОБА_5, з якого убачається, що остання бачила, що саме ОСОБА_1 був тією особою, яка витягувала сумку сірого кольору із автомобіля. Опізнала його по тілобудові, рисах обличчя.

Обвинувачений, заперечуючи показання свідків, не навів суду причин, за яких останні могли б його оговорювати.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, також підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, зокрема, даними: рапортів ОСОБА_8 від 29.11.2017 р. та ОСОБА_9 від 30.11.2017 р.; протоколу огляду предметів від 30.11.2017 р.; постановами про визнання предметів речовими доказами та визначення їх місця зберігання від 30.11.2017 р.; розписками ОСОБА_4 від 06.12.2017 р. про отримання речей.

Суд, оцінивши наведені докази, обставини справи, не вбачає правових підстав для визнання доказів недопустимими в порядку ст.89 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Суд не вбачає підстав для виправдання ОСОБА_1, з огляду на наступне.

З об’єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом; крім діяння /таємного викрадення/ обов`язковими її ознаками є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням, яке полягає в дії і означає незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним:продати сховати, використати на свої потреби,тощо.

З суб`єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність,таємно вилучає чуже майно, на яке вона немає ніякого права, передбачає спричинення власнику матеріальної шкоди; суб`єктними ознаками крадіжки є корисливий мотив-спонукання до незаконного збагачення.

За очевидних обставин, ОСОБА_1 перебував поблизу будинку, у якому він не проживає, та знаходився біля автомобіля, власником чи володільцем якого він не є. Тому доводи ОСОБА_1, що він, знайшов сумку у під’їзді є неспроможними, так як не зміг пояснити суду причини перебування у цьому під’їзді.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження також доводи ОСОБА_1 про те, що кримінальне провадження щодо нього сфабриковане, і що слідчий та оперативні працівники були до нього упередженими.

Свідок у справі ОСОБА_8, працівник поліції пояснив суду, що дійсно ОСОБА_1 був неодноразово затриманий за вчинення крадіжок із автомобілів; однак, до обвинуваченого упереджено не відноситься; виконує свою роботу по запобіганню крадіжок та грабежів.

Згідно із ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 є розкаяння у вчиненому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_1 характеризується посередньо. На обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває; хворіє, є інвалідом 3-ї групи; має на утриманні неповнолітню дитину; викрадене майно потерпілому повернуто.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1, слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якими кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення.

Речові докази слід повернути потерпілому ОСОБА_4

Витрати за проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання – 2 /два/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі.

Речові докази:

-тканинна сумка темно-сірого кольору, під ноутбук, на передній частині якої знаходиться металеве кріплення з надписом «CTR BAGS» разом із наступним вмістом: степлер чорного кольору; моток білої нитки, банка клею «ПВА»; упакування скоб до стиплера; дві шарикових синіх ручки; олівець; коректор; шило прикріплене до дерев'яної ручки; складний ніж; папка із документами «Проект виконання робіт» на120 арк.; папка із документами «Операційно-технологічна карта» на110 арк.,; папка із документами «Операційно-технологічна карта» на170 арк.; картонна папка «Папка для паперів» із документами у кількості320 арк.; зарядний пристрій чорного кольору із виходом micro USB та блоком на якому наявний надпис «Samsung»; блокнот із обкладинкою темно-синього кольору на380 арк.; поліетиленовий пакет якому наявні 5 пластин фармацевтичних виробів, а саме таблеток різного розміру «Гліцесет», «Біфрен»; чохол чорного кольору марки «TomHart», в якому знаходяться окуляри для зору, з прозорим склом, на рамці яких наявний надпис «TomHart» та два листки з рецептом; металева лінійка з розміткою30 см.; папірА4 із геодезичними малюнками у кількості3 шт.; книжка із обкладинкою червоного кольору на якій наявний надпис «TheoriginalAvalonDirectEnglishBook2»; папка синього кольору, із прозорими файлами в яких знаходиться документація на220 арк.; конверт в якому знаходяться фотокартки у кількості12 шт.; мокра печатка яка знаходиться у футлярі чорного кольору, закручується корком круглої форми та на якій наявний надпис «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція23742193»; 8 карток «ПриватБанк»; предмет круглої форми на якому наявний надпис «Калькулятор ОСОБА_10», а також інші надписи; пристрій сірого кольору, з екраном для вимірювання вмісту алкоголю в крові; чохол чорного кольору, перешитий ниткою червоного кольору, прошитий ниткою червоного кольору, в якому знаходиться металевий пристрій із розвилками та розмітками у вигляді цифр – повернути потерпілому ОСОБА_4

-книжка-гаманець із документами: посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_4; договір добровільного страхування цивільної відповідальності; поліс; дві банківські картки «ПриватБанк»; додаток до посвідчення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане на ім'я ОСОБА_11 – повернути потерпілому ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд протягом тридцять днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.Р.Волоско.