Рішення № 72533092, 01.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.03.2018

Справа № 320/5368/17

2/320/296/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ковальової Ю.В.,

при секретарі Левандовскій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1, третя особа – ПрАТ «ВСК «ПЗУ Україна», про відшкодування витрат по виплаті страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 9 800,00 гривень, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1 600,00 гривень, зазначивши, що 16 травня 2016 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ПАТ «Гідросила МЗТГ» уклали договір страхування № PKS 1600549 майнових інтересів власника автомобіля «Nissan TEANA», реєстраційний номер АР 3807ВТ. 14 липня 2016 року в м. Мелітополі відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були автомобіль «Volkwagen PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований автомобіль «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до Рахунку № 011 від 19 липня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 16 520,00 гривень. Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 29 липня 2016 року співробітниками АТ «ПРОСТО-страхування» було складено страховий акт № 114932, відповідно до якого страхове відшкодування становить 16 520,00 гривень. 01 серпня 2016 року АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, в розмірі 16 520,00 гривень. Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов’язані з цим страховим випадком складають 16 520,00 гривень. Цивільна правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відповідно до Полісу № АІ/9112189. 18 листопада 2016 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило АТ «ПРОСТО - страхування» страхове відшкодування в розмірі 6 720,00 гривень. Однак суми грошових коштів у розмірі 6 720,00 гривень не достатньо для покриття збитків, яких зазнало АТ «ПРОСТО-страхування» у зв’язку із даною подією.

Виходячи з викладеного, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати АТ «ПРОСТО-страхування» грошові кошти з розрахунку: 16 520,00 гривень – 6 720,00 гривень = 9 800,00 гривень, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1 600,00 гривень.

В судове засідання сторони не з?явились.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника ПАТ «ПРОСТО-страхування», позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Від представника відповідача – адвоката ОСОБА_3, до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність та відсутність відповідача ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням поданих заперечень проти позову. В заперченнях представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог за даним позовом відмовити повністю, посилаючись на те що, на відновлювальний ремонт автомобіля «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, було витрачено 16 250,00 гривень, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило ПрАТ «ПРОСТО - страхування» страхове відшкодування в розмірі 6 720 гривень, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 не покриту суму збитків в розмірі 9 800 гривень. Вважає, що вищезазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що непред’явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до особи, яка завдала шкоди у відповідному розмірі. Таким чином, позивач має звертатись з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди саме до страховика – ПрАТ «СК» ПЗУ Україна», а не до особи, інтереси якої він представляє.

Представник третьої особи ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у судове засідання не з`явився, але від нього до суду надійшли пояснення, у яких зазначається, що 20.09.2016 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» отримало від ПАТ «ПРОСТО - страхування» заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за № 043901 від 20.09.2016 року з додатками. Дану заяву було прийнято страховиком до розгляду та проведено дії по встановленню всіх обставин випадку, які б давали можливість прийняти рішення про виплату страхового відшкодування. Зазначають, що до заяви не було додано звіту з розрахунку розміру збитку, а зазначена сума в розмірі 16 520,00 гривень, була встановлена на підставі рахунку СТО № 011 від 19.07.2016 року. Згідно п. 5.1. Методики, товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки. Відповідно п. 7.38 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 7 років – для інших легкових КТЗ. Пошкоджений транспортний засіб «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, підпадає під ознаки інших легкових ТЗ, строк його експлуатації перевищує 7 років (з 2008 по 2016 роки). За даних обставин, у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виник обов’язок відшкодовувати виплачене страхове відшкодування з урахуванням фізичного зносу. Оскільки до заяви № 043901 не було додано розрахунок коефіцієнта фізичного зносу, то співробітником відділу технічного врегулювання було здійснено запит по ел. пошті про надання такого розрахунку до позивача. Беручи до уваги, що позивачем не було надано розрахунку величини зносу, то ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було прийняте рішення про врахування максимально можливої величини зносу до надання позивачем більш точного розрахунку його величини. Згідно п. 7.41. Методики значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7 (у відсотках 70 %). Таким чином при виплаті відшкодування по даній регресній вимозі від вартості нових складників, що підлягали заміні згідно наданого рахунку-фактури СТО, було вирахувано 70% зносу. ПрАТ СК «ПЗУ Україна» враховуючи надані документи по справі склало страховий акт № UA 2016071400011/L01/03 від 17.11.2016 та розрахунок страхового відшкодування до нього, на підставі якого було виплачене страхове відшкодування на користь позивача в сумі 6 720,00 гривень з урахуванням зносу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до копії договору від 16 травня 2016 року серії № PKS 1600549 ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ПАТ «Гідросила МЗТГ» уклали договір страхування майнових інтересів власника автомобіля «Nissan TEANA», реєстраційний номер АР 3807ВТ /а.с. 4/.

Згідно із подорожнім листом службового легкового автомобіля, власником, якого є ПАТ «Гідросила МЗТГ» автомобіль «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходився під керуванням ОСОБА_2 /а.с. 8/.

Згідно із копією повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку ПАТ «ПРОСТО-страхування», 14 липня 2016 року близько 12 години 00 хвилин в м. Мелітополі відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Volkwagen PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований автомобіль «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 /а.с. 5-6/.

Відповідно до копії постанови Мелітопольського міськрайонного суду № 320/4478/16-а від 19 липня 2016 року, ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки 14.07.2016 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 в м. Мелітополі по вул. М. Грушевського, керуючи автомобілем «Volkwagen PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, який стояв позаду, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП /а.с. 10/.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно довідки старшого інспектора по оформленню матеріалів ДТП Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта ОСОБА_4, 14 липня 2016 року о 12 годині 00 хвилин в результаті ДТП автомобіль марки «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічне ушкодження: деформація правої передньої двері /а.с. 9/

Відповідно до копії акту огляду транспортного засобу від 14.07.2016 та фото-таблиці автомобіля, в результаті ДТП автомобіль марки «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічне ушкодження: деформація правої передньої двері /а.с.11-16/

Згідно із рахунком № 011 від 19.07.2016 ПП ОСОБА_5, ремонтні роботи по автомобілю склали 2 520,00 гривень, запчастини 14 000,00 гривень, всього 16 520,00 гривень /а.с. 17/

Згідно копії страхового акту ПАТ «ПРОСТО-страхування» від 29 липня 2016 року та копії платіжного доручення № 13615 від 01 серпня 2016 року, відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування, за ремонт автомобіля марки «Nissan TEANA», реєстраційний номер НОМЕР_2, власник ПАТ «Гідросила МЗТГ» на рахунок ПП ОСОБА_5, Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО - страхування» сплачено 16 520,00 гривень /а.с. 19-21/

Відповідно до копії Полісу № АІ/9112189 від 16.12.2015 між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_6 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9112189, забезпеченим транспортним засобом є «Volkwagen PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 53/

На підставі заяви ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» від 20 вересня 2016 про страхове відшкодування на 16 520,00 гривень, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було складено страховий акт № UA 2016071400011/L01/03 від 17.11.2016 та розрахунок страхового відшкодування до нього, який складається з 4 200 гривень замінених деталей за вирахуванням зносу та 2 520 гривень виконаних робіт, а всього на суму 6 720 гривень /а.с. 83-85/

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Також згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведено, а матеріалами справи підтверджено право вимоги ПАТ «ПРОСТО - страхування» на відшкодування витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 9 800, 00 гривень, а також витрат на оплату судового збору в розмірі 1 600,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним витрати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 1 600 гривень. /а.с.1/

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 13, 18, 81, 89, 247, 258, 264, 265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1, третя особа – ПрАТ «ВСК «ПЗУ Україна», про відшкодування витрат по виплаті страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП –НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 35, на користь Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» (п/р 265082212 АТ «ОСОБА_7 Аваль» у м. Києві, ЄДРПОУ 24745673, МФО 380805) витрати по сплаті страхового відшкодуванняв розмірі 9 800 /дев`яти тисяч восьмисот/ гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 1 600 /однієї тисячі шестисот/ гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Ковальова