Ухвала суду № 72532761, 02.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.03.2018

Справа № 320/431/18

Провадження №1-кп/320/428/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» березня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

при секретарі - Бондаренко Г.В.,

за участю прокурора Капліної К.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали кримінального провадження № 12017080140004189 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 22 січня 2018 року надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

В судове засідання доставлена конвоєм обвинувачена, з’явилась її захисник – адвокат ОСОБА_2

У відповідності до вимог ст. 331 КПК України прокурором заявлено в судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Прокурор вважає, що необхідно продовжити тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу не втратили своєї дії та не зменшилися.

Захисник ОСОБА_2 заперечувала щодо продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, відсутні та просила змінити запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника та просила змінити їй запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку сторін, вважає, що підстави для збереження відповідного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не зменшилися, оскільки за інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Крім того, підозрювана раніше неодноразово судима за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку. 23.10.2017 року Якимівським районним судом ОСОБА_1 було оголошено у розшук, у зв’язку з тим, що вона не з’являлася до суду. Після чого, Якимівським районним судом їй було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який вона порушила та вчинила інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 не працює, міцних соціальних зв’язків у неї немає. На теперішній час в суді перебувають в провадженні обвинувальні акти відносно неї за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 395 КК України, тому суд вважає, що з метою ухилення від кримінального покарання, вона може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявного обґрунтованого обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченій, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченої від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу не має.

Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, виключаючи на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_1 на більш м’який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не зникли та не зменшилися, стан її здоров’я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув’язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченої, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченої, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушеннями у вчиненні яких вона обвинувачується, та те, що вона офіційно не працює, суд вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачену такі обов'язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, судом встановлено, що є всі достатні підстави для продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись ст.ст. 27,177, 197, 331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк запобіжного заходу до 01 травня 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці. Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та Начальнику Запорізького СІЗО, для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: