Рішення № 72532692, 02.03.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7490/17

Провадження №2/333/668/18

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

02 березня 2018 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Варнавської Л.О.,

при секретарі Некрашевич Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/7490/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «МОТОР-БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 18970,15 гривень і судові витрати, посилаючись на те, що 08.06.2016 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено договір №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком, згідно з вимогами якого позивач відкрив відповідачу ліміт кредитування шляхом безготівкового зарахування коштів з рахунку №22035003011905 на картковий рахунок №26259001011905 при здійсненні операцій з використанням платіжної картки понад залишок власних коштів на картковому рахунку у сумі 25000,00 гривень терміном до 07.06.2019 року включно зі сплатою 36,00 відсотків річних. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту і відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

08.06.2016 року між ПАТ «МОТОР-БАНК» (кредитор) і ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком (а.с.17-18, 19), згідно з умовами якого кредитор надав позичальнику ліміт кредитування шляхом безготівкового зарахування коштів з рахунку №22035003011905 на картковий рахунок №26259001011905 при здійсненні операцій з використанням платіжної картки понад залишок власних коштів на картковому рахунку у сумі 25000,00 гривень терміном до 07.06.2019 року включно зі сплатою 36,00 відсотків річних (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.3 договору №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року позичальник щомісяця сплачує кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.1.1 договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом за методом «факт/факт» і підлягає сплаті з 1 по 25 число включно кожного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Згідно з п.3.4 договору №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року погашення процентів за користування кредитом та неустойки здійснюється у тому числі за рахунок коштів ліміту.

На підставі п.4.2 договору №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року у разі порушення строків погашення кредиту, процентів та платежів, позичальник сплачує кредитору за кожен день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак ОСОБА_1 вимоги договору №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року не виконує, в обумовлені строки кредит і відсотки по ньому не сплачує.

Станом на 08.06.2017 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 18970,15 гривень, а саме: 8556,06 гривень – заборгованість за простроченою часткою кредиту, 8301,57 гривень – заборгованість за простроченими процентами, 2112,52 гривень – пеня за несвоєчасне погашення кредиту (а.с.5, 6-15).

Позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості у повному обсязі не вжив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/н від 08.06.2016 року позивач надав відповідачу кредит. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору №б/н від 08.06.2016 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту, відсотків по ньому, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» (м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.54-б, на розрахунковий рахунок №37391033 у ПАТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009, код ЄДРПОУ 35345213) 8556 (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят шість) гривень 06 копійок – заборгованість за простроченою часткою кредиту, 8301 (вісім тисяч триста одну) гривню 57 копійок – заборгованості за простроченими процентами, 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 52 копійки – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а разом 18970 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят) гривень 15 копійок заборгованості по договору №ЛК-11905 про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком від 08.06.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» (м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, буд.54-б, на розрахунковий рахунок №37391033 у ПАТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009, код ЄДРПОУ 35345213) 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 02.03.2018 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська