Вирок № 72532635, 02.03.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/9/18

Провадження №: 1-кп/332/86/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді: Яцуна О.С.;

при секретарі: Вінник Л.І.;

за участю прокурорів: Парфенова Р.Г., Якушева Ю.С., Мірзоян Т.В.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, який працює поліцейським 3 батальону 3 роти УПП ГУ НП в Запорізькій області, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 31, кв. 35, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №105о/с від 18.04.2016 по Управлінню патрульної поліції в м. Запоріжжі відповідно до ч.9 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» сержанта поліції ОСОБА_2, який прибув з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з 16.04.2016, призначено поліцейським та закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0016233.

07.05.2017 о 07-00 годині наряд УПП в м. Запоріжжі ДПП НП України (Іскра №0351) у складі лейтенанта поліції ОСОБА_6 та сержанта поліції ОСОБА_2 на службовому автомобілі «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 заступив на службу із забезпечення публічної безпеки та порядку на території м. Запоріжжя.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.02.2017 №794, ОСОБА_2 закріплений за службовим автомобілем «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269.

07.05.2017 перед початком несення служби ОСОБА_2 пройшов передрейсовий інструктаж з безпеки дорожнього руху та передрейсовий медичний огляд.

На підставі дорожнього листа №251 на травень 2017 року, 07.05.2017 о 08-00 годині ОСОБА_2 здійснив виїзд на службовому автомобілі «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269.

Керування службовим автомобілем «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 ОСОБА_2 здійснював на підставі посвідчення водія серії ВТХ №959779, категорії «В,С», виданого 24.01.2017 центром №2443 МВС України; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №932034, виданого 27.12.2016 центром №2341 м. Київ (належить ДПП НП України), дорожнього листа №251 та поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4963242, дійсного до 21.10.2017.

Згідно з розстановкою сил та засобів 3-го батальйону УПП в м. Запоріжжі ДПП НП України з 08.00 год. 07.05.2017 до 20.00 год. 07.05.2017 на маршрут патрулювання квадрат №351 на службовому автомобілі «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 заступили ОСОБА_2 та ОСОБА_7

07.05.2017, приблизно о 16-20 годині, під час патрулювання території Заводського району м. Запоріжжя у районі будинку 17 по вул. Автобусній водій ОСОБА_2 зупинив патрульний автомобіль для перевірки підозрілої особи, якою виявився громадянин ОСОБА_8 Посадивши ОСОБА_8 на заднє сидіння патрульного автомобіля, поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_9 планували доставити останнього до відділення поліції.

Одночасно із цим біля службового автомобіля з’явились громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які почали блокувати виїзд автомобіля з території двору, підходили до автомобіля з боку водія, голосно кричали у вікно, при цьому ОСОБА_4 хапав руками за ліву стійку патрульного автомобіля біля лобового скла.

Почавши рух з метою виїзду з двору та виконуючи маневр розвороту, ОСОБА_2 увімкнув спеціальні світловий та звуковий сигнали.

ОСОБА_2, керуючи патрульним автомобілем та маневруючи, почав повільно рухатись то уперед, то назад, намагаючись виїхати з двору.

07.05.2017 приблизно о 16-23 годині водій ОСОБА_2, керуючи службовим автомобілем «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269, здійснював рух по проїзній частині прилеглої території в’їзду до двору будинку №17 по вулиці Автобусній в м. Запоріжжі у напрямку проїзної частини вулиці Автобусна в м. Запоріжжі.

У цей же час, ОСОБА_10, діючи в якості пішохода, знаходилась на проїзній частині прилеглої території в'їзду до двору будинку №17 по вулиці Автобусній в м. Запоріжжі, тобто на полосі руху автомобілем «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269, та спостерігала за маневром, який виконував ОСОБА_2 Разом з ОСОБА_10 на проїзній частині знаходились пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_11

Завершуючи маневр розвороту для виїзду з придворової території на проїзну частину вул. Автобусна в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_2 зупинив керований ним автомобіль, після чого, незважаючи на те, що біля автомобіля знаходяться пішоходи ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, який крім того тримався лівою рукою за ліву передню стойку патрульного автомобіля, відновив рух та вивернув кермо вліво з метою завершення маневру розвороту. Перед завершенням виконання маневру розвороту та поновленням руху після зупинки, водій ОСОБА_2, усвідомлюючи наявність на проїзній частині пішоходів та маючи об’єктивну здатність виявити на проїзній частині пішохода ОСОБА_10, діючи в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими «10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не переконався в безпеці свого маневру, діючи необережно, відновив рух та змінив напрямок руху вліво, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 передньою лівою частиною кузова керованого автомобіля.

В результаті порушень водієм ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_10 від удару передньою лівою частиною кузова автомобіля «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 впала на проїзну частину, після чого відбувся наїзд на неї переднім лівим колесом вказаного автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, з приводу яких 07.05.2017 вона була доставлена до КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» у тяжкому стані і перебувала на лікуванні у нейрохірургічному відділенні вказаної установи.

17.05.2017 о 12-30 годині від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 померла.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1388 від 26.06.2017 смерть ОСОБА_10 настала від відкритого перелому кісток основи черепа з крововиливами над-, під оболонки та у речовину головного мозку, що у посттравматичному періоді ускладнилося розвитком двобічної нижньодольової зливної фібринозно-гнійної пневмонії з мікроабсцедуванням, при явищах наростання ендогенної інтоксикації. Вказана черепно-мозкова травма, яка небезпечна для життя, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в прямому причинному зв’язку із настанням смерті.

Виявлені у ОСОБА_10 інші тілесні ушкодження, отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- багатоуламковий перелом лівої великогомілкової кістки та поперечний перелом лівої медіальної щиколотки; у живих осіб, зазвичай, пов’язані з розладом здоров'я на термін понад 21 день, а тому має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в прямому причинному зв’язку із смертю не знаходяться;

- закритий розгинальний перелом 3 ребра ліворуч по задній пахвовій лінії з крововиливом у м’які тканини, у живих осіб, зазвичай, пов'язаний з розладом здоров'я на термін понад 21 день, а тому має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в прямому причинному зв’язку із смертю не знаходиться;

- садна на животі, синці та садна верхніх кінцівок, та правої нижньої кінцівки - легкі тілесні ушкодження, в прямому причинному зв’язку із смертю не знаходяться.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 9-383 від 27.09.2017 в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 ОСОБА_2 почавши руху в той момент, коли в межах його смуги руху стоїть пішохід ОСОБА_10, повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля ОСОБА_2, який починає рух, коли в межах його смуги руху стоїть пішохід ОСОБА_10, не відповідають вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10, шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до висновку судової фототехнічної експертизи №6/6.1/986 від 14.11.2017, згідно наданого на дослідження відеозапису «20170507163553X300115_АР0115.mоv», водій автомобіля «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 перед наїздом, починаючи рух вперед, повертав рульове колесо ліворуч. З моменту початку руху службового автомобіля «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 вперед до моменту наїзду на пішохода минуло 1,6 с.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав у повному обсязі, розкаявшись в скоєному, своїми показами підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 7 травня минулого року він разом із лейтенантом поліції ОСОБА_6 на службовому автомобілі «Toyota Prius» номерний знак (11) 3269 заступив на службу із забезпечення публічної безпеки та порядку на території м. Запоріжжя. Він безпосередньо керував службовим автомобілем. Приблизно о 16-20 годині, під час патрулювання території Заводського району в районі б. 17 по вул. Автобусній, він зупинив автомобіль для перевірки підозрілої особи, яка побачивши службовий автомобіль, показала непристойний жест середнім пальцем, якою у подальшому виявився ОСОБА_8, який ніс рюкзак із металевими предметами. Оскільки особа відмовилась представлятись, вела себе зухвало та не дала згоду на свій догляд, було прийнято рішення щодо її доставлення до відділення поліції для встановлення її особи. При цьому, до особи були застосовані спец заходи у вигляді наручників. ОСОБА_8 посадили на заднє сидіння патрульного автомобіля. В цей час, біля службового автомобіля раптово з’явились два чоловіка та жінка – ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які почали блокувати виїзд автомобіля із двору, голосно кричали у вікно водія, вимагали пояснень, хапали руками за ліву стійку автомобіля біля лобового скла. Рухаючись з метою виїзду та виконуючи маневр розвороту, він, як водій, увімкнув спеціальні світловий та звуковий сигнали. Рухався повільно уперед та назад, намагаючись виїхати з двору, виключно по проїзній частині. Весь цей час, рух автомобіля супроводжували ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які хапались за автівку, агресивною поведінкою відволікаючи водія. Завершаючи маневр розвороту, він зупинив автомобіль, біля якого, з лівої сторони перебували ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_4, який безпосередньо тримався лівою рукою за ліву передню стійку автомобіля, вивернув кермо вліво з метою завершення маневру розвороту та відновив рух. В цей момент, відволікаючись на неадекватні дії ОСОБА_4, продовжуючи з ним спілкуватись, він поїхавши уперед, не переконавшись в безпечності руху, здійснив наїзд передньою лівою частиною кузова керованого автомобіля на ОСОБА_10, яка перебувала на проїзній частині, від чого остання впала. ОСОБА_10 були спричиненні тілесні ушкодження, одразу він зупинив автомобіль, надав першу медичну допомогу та викликав карету швидкої допомоги, яка доставила постраждалу до лікарні. Щиро кається у скоєному, просив вибачення за свої необережні дії у потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що 7 травня минулого року приблизно 16-00 годині він разом із дружиною ОСОБА_10 перебував в районі б. 17 по вул. Автобусній у м. Запоріжжі. Побачив, як двоє поліцейських тягли у наручниках раніше не знайомого йому чоловіка до службового автомобіля. Побачене його обурило, та він, разом із дружиною та ще одним раніше незнайомим чоловіком, як пізніше з’ясувалось – ОСОБА_11, підійшли до автівки поліцейських та у грубій формі почали вимагати пояснень від них, дані їх службових посвідчень, тощо. Свої вимоги він безпосередньо супроводжував хапанням за одяг поліцейських, блокував рух авто, кричав у відкрите вікно водія свої обурення. ОСОБА_11 робив відеозапис на мобільний телефон того, що відбувалось. На запитання суду, навіщо він це робив та які саме конкретні протиправні дії поліцейських по відношенню до раніше незнайомої йому особи його обурили - потерпілий пояснити не зміг. Спочатку автомобіль із затриманим поїхав у тупик, почав рухатись задом з метою виїзду із подвір’я із включенням спеціальних світлових та звукових сигналів. Він виходив на проїзну частину разом із дружиною, при цьому він знов ж таки хапав руками за автомобіль, висував поліцейським необґрунтовані претензії. Під час виїзду автомобіля з подвір’я, відбувся наїзд лівою частиною автомобіля на його дружину, від чого остання впала та втратила свідомість. Автомобіль зупинився, від’їхав назад, поліцейські викликали швидку допомогу. Розуміє, що через свої неадекватні дії, а саме відволікання водія під час руху автомобіля - втратив дружину, не може пояснити свою поведінку. Просив суворо ОСОБА_2 не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що є матір’ю загиблої ОСОБА_10, у якої залишилось троє малолітніх дітей: ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. Свідком подій 7 травня минулого року вона не була, тому по суті пояснити нічого не може. Просить покарати обвинуваченого на розсуд суду.

Представник потерпілих ОСОБА_5 зазначила, що в рамках розгляду кримінального провадження цивільний позов потерпілі не наміряні заявляти.

За клопотанням сторони обвинувачення, судом долучені та досліджені наступні документи та відеозаписи:

- висновок експерта № 6/6.1/986 від 14.11.2017 року, згідно змісту якого: встановити які дії виконувала пішохід ОСОБА_10 безпосередньо перед наїздом, згідно наданого на дослідження відеозапису, експертним шляхом не надається можливим; водій автомобіля «Toyota Prius» перед наїздом, починаючи рух вперед, повертав рульове колесо ліворуч; з моменту початку руху службового автомобіля «Toyota Prius» вперед до моменту наїзду на пішохода минуло 1,6с.;

- судом безпосередньо досліджено диск для лазерних систем зчитування з одним файлом відеограми – запис з нагрудних камер поліцейських, який був предметом експертного дослідження № 6/6.1/986 від 14.11.2017 року

- висновок експерта № 9-383 від 27.09.2017 року, згідно змісту якого в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269 ОСОБА_2, почавши рух в той момент, коли в межах його смуги руху стоїть пішохід ОСОБА_10, повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля ОСОБА_2, який починає рух, коли в межах його смуги руху стоїть пішохід ОСОБА_10, не відповідають вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10, шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

- висновок експерта № 1388 від 26.06.2017 року, згідно змісту якого: смерть ОСОБА_10 настала від відкритого перелому кісток основи черепа з крововиливами над-, під оболонки та у речовину головного мозку, що у посттравматичному періоді ускладнилося розвитком двобічної нижньодольової зливної фібринозно-гнійної пневмонії з мікроабсцедуванням, при явищах наростання ендогенної інтоксикації. Вказана черепно-мозкова травма, яка небезпечна для життя, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в прямому причинному зв’язку із настанням смерті.

Виявлені у ОСОБА_10 інші тілесні ушкодження, отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- багатоуламковий перелом лівої великогомілкової кістки та поперечний перелом лівої медіальної щиколотки; у живих осіб, зазвичай, пов’язані з розладом здоров'я на термін понад 21 день, а тому має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в прямому причинному зв’язку із смертю не знаходяться;

- закритий розгинальний перелом 3 ребра ліворуч по задній пахвовій лінії з крововиливом у м’які тканини, у живих осіб, зазвичай, пов'язаний з розладом здоров'я на термін понад 21 день, а тому має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в прямому причинному зв’язку із смертю не знаходиться;

- садна на животі, синці та садна верхніх кінцівок, та правої нижньої кінцівки - легкі тілесні ушкодження, в прямому причинному зв’язку із смертю не знаходяться.

Інших доказів учасниками процесу суду не надано.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють інші фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз’яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, потерпілих та вище досліджених доказів.

Суд вважає пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавцем віднесений до категорії тяжких, вчинений з необережності;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, не одружений, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем реєстрації, роботи та громадськістю характеризується суто з позитивної сторони;

-обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

- обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, необережних дій обвинуваченого, віктимної поведінки потерпілих, тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_10, даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, саме таке покарання буде мати достатню превентивну роль для обвинуваченого з врахуванням принципу індивідуалізації покарання.

Враховуючи особу обвинуваченого, обставини справи, позицію потерпілих, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою і за доцільне вважає застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з покладанням обов’язків, визначених ст.76 КК України.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами. У зв’язку з конкретними обставинами справи, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, суд вважає можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткової міри покарання.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази:

-службовий автомобіль «ТОYОTА PRIUS» номерний знак (11) 3269, який знаходиться на відповідальному зберіганні в УПП в м. Запоріжжі – повернути УПП в м. Запоріжжі, скасувавши його арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10.05.2017 року;

-дві нагрудні відеокамери працівників УПП в м. Запоріжжі №№ 00115, 00119, які передані на зберігання до кімнати речових доказів СВ прокуратури Запорізької області – повернути УПП в м. Запоріжжі, скасувавши їх арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10.05.2017 року;

-карта пам’яті з мобільного телефону ОСОБА_11, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження – повернути ОСОБА_11

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.С. Яцун