Рішення № 72532587, 02.03.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/253/18

Провадження №2/333/851/18

рішення

Іменем України

02 березня 2018 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Варнавської Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу №333/253/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13021,51 гривень, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 13021,51 гривень і судові витрати, посилаючись на те, що 03.06.2015 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно з вимогами якого відповідач отримав кредитний ліміт зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту і відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01.02.2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі, постановлено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, всіх письмових та електронних доказів, а також встановлено строки для подання позивачем відповіді на відзив, а відповідачем – заперечень.

Відповідачу особисто було вручено примірник вищезазначеної ухвали 09.02.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення, що міститься в матеріалах справи, однак у встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву, або зустрічний позов, або будь-які інші клопотання чи заяви відповідач до суду не подав.

Будь-яких інших заяв по суті, крім позовної заяви, або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, від учасників справи не надходило.

Відповідно до ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з п.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) і ОСОБА_1 (клієнт) було укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитний ліміт на умовах його забезпечення строковості, повернення і плати за користування, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати і повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, на умовах і в строки, визначені договором (а.с.4, 5, 6-29). Вказаний договір складається із анкети-заяви позичальника, тарифів (а.с.5), умов і правил надання банківських послуг (а.с.6-29).

Згідно із п.2.1.1.2.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнтові карти, їх вид та строк дії визначений у заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.

На підставі п.1.1.1.62 Умов і правил надання банківських послуг платіжні карти використовуються як засіб для безготівкових розрахунків за товари та послуги, для перерахування коштів з картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівки в касах банку, фінансових установах, через банкомати і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін.

Пунктом 1.1.3.1.2 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що порядок здійснення платіжних операцій з використанням платіжних карт, а також порядок отримання кредиту, регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем, цим договором, умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами банку.

Відповідно до п.1.1.2.5 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, за перевитрачання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

На підставі п.1.1.2.6 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов’язаний у випадках невиконання зобов’язань по договору, на вимогу банку виконувати зобов’язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплаті винагороди банку.

Згідно з п.1.1.5.32 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний заплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору №б/н від 03.06.2015 року не виконує, в обумовлені строки кредит і відсотки по ньому не сплачує.

Станом на 30.11.2017 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 13021,51 гривень, а саме: 478,98 гривень – заборгованість за кредитом, 8646,27 гривень – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 2800,00 гривень – заборгованість за пенею і комісією за користування кредитом, 500,00 гривень – штраф (фіксована частина), 596,26 гривень – штраф (процентна складова) (а.с.3).

Позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості у повному обсязі не вжив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/н від 03.06.2015 року позивач надав відповідачу кредит. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору №б/н від 03.06.2015 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту, відсотків по ньому, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, комісії, штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.7, 10-13, 77-80, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13021,51 гривень – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 478 (чотириста сімдесят вісім) гривень 98 копійок – заборгованості за кредитом, 8646 (вісім тисяч шістсот сорок шість) гривень 27 копійок – заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок – заборгованість за пенею і комісією за користування кредитом, 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок – штрафу (фіксована частина), 596 (п’ятсот дев’яносто шість) гривень 26 копійок – штрафу (процентна складова), а разом 13021 (тринадцять тисяч двадцять одну) гривню 51 копійку заборгованості по кредитному договору №б/н від 03.06.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02.03.2018 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська