Ухвала суду № 72530714, 09.02.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6906/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - Васильєва Н.П., при секретарі - Кострійчуку В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням слідчого військової прокуратури Київського гарнізону майор юстиції Кулакевича Сергія Вікторовича, у кримінальному провадженні № 42016110350000350 від 12.12.2016, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

08.02.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого військової прокуратури Київського гарнізону майор юстиції Кулакевича С.В., за погодженням із начальником першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону підполковником юстиції Нововим А., про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

09 лютого 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурор у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Військовою прокуратурою Київського гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110350000254 від 19.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчий військової прокуратури Київського гарнізону майор юстиції Кулакевич Сергій Вікторович, розглянувши матеріали кримінального провадження №42016110350000350 від 12.12.2016 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_3 у період з 01.11.2016 по 24.11.2017, як начальник відділу розвитку ДП УАТК та голова комітету з конкурсних торгів підприємства , при виконанні обов'язків за посадою, постійно здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функцій, у зв'язку з чим він є службовою особою.

Директор ТОВ «Альянс БЦ» ОСОБА_4, здійснює підприємницьку діяльність на складі загальною площею 1426 кв. м. (відомість склад АПЛ інв. № А - 1) за адресою: АДРЕСА_1, який згідно договору зберігання від 26.11.2015 із ДП УАТК використовує для збереження власного майна ФОП ОСОБА_5 При цьому, ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_6 з метою оформлення цивільно - правових відносин з приводу користування вищевказаним приміщенням із ДП УАТК. Однак, кожного разу отримував відмови від курівництва ДП УАТК з незрозумілих для нього підстав.

ОСОБА_3 одержав 26.01.2017 та 08.02.2017 від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для себе у виді грошових коштів на загальну суму 8 (вісім) тис. доларів США, що згідно курсу Національного банку України еквівалентно 218 490 (двісті вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто) грн., що в двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів, тобто у великому розмірі, за сприяння у визначенні переможця конкурсних торгів та безперешкодного укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна у м. Біла Церква, а саме приміщення складу загальною площею 1426 кв. м. (відомість склад АПЛ інв. № А - 1), усунення з надуманих підстав можливих конкурентів ОСОБА_4 в набутті у власність або у строкове користування (оренду) даного майна, а також сприяння у здійсненні підприємницької діяльності на вищевказаному об'єкті нерухомості без оформлення визначеного законодавством права користування майном, яка залишилась у власності ОСОБА_3 до цього часу.

24.01.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає як обов'язкове додаткове покарання конфіскацію майна.

Слідчий вказує, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою можливої конфіскації майна, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого військової прокуратури Київського гарнізону майор юстиції Кулакевича Сергія Вікторовича, у кримінальному провадженні № 42016110350000350 від 12.12.2016, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 а саме: 60 відсотків корпоративних прав на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІНІНГ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТ» (англ. CLINING SYSTEM MANAGEMENT) вартістю 6000 грн., які належать ОСОБА_3; на грошові кошти у будь - якій валюті підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які розміщені по всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на його ім'я ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) із подальшим наданням банківською установою інформації органу досудового слідства про розмір вкладів (грошових коштів), на які накладено арешт у ході виконання рішення суду

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя