Рішення № 72530483, 15.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/250/18

Справа №754/13291/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника відповідача Мних Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що їй, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії та інваліду ІІІ групи від захворювання, пов'язаного із наслідками аварії на ЧАЕС, не в повному обсязі нараховуються та виплачуються основна та додаткова пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". А тому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії за період 2014 р. - по дату прийняття рішення, відповідно до вимог ст. 50, 54 вищевказаного Закону виходячи з розміру основної пенсії шести мінімальних пенсій та додаткової пенсії 50 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язати Управління виплатити їй недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період; зобов'язати Управління станом на день прийняття рішення встановити їй пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір у відповідності до ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов"язання вчинити певні дії в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 2014 року по 09.04.2017 року включно залишено без розгляду.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивачки, за наявних у справі матеріалів.

Представник відповідача - Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві - в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому просила відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві і отримує пенсію, передбачену ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, передбачену ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_2 має статус потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується копіями посвідчень, наявними у матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.06.2017 року № 10017/09/Т-924 позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави. Крім того, повідомили, що питання щодо щорічної допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи не належить до компетенції органів Пенсійного фонду, а тому рекомендовано звернутися до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, їй призначається одна пенсія за її вибором.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії І встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на отримання пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Частиною 4 ст. 54 даного Закону (в редакції, що діяла до прийняття Постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам -3 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 цього Закону (в редакції, що діяла до прийняття Постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року) визначено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідом ІІ групи -75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу -50 процентів пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Зі змісту статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру як основної пенсії, так і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка в свою чергу визначається правилами ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи із нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту на обсягу існуючих прав і свобод.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року було визначено, що у 2014 році норми і положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Тобто, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року з серпня 2014 року були надані повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір виплат основної та додаткової пенсій, передбачених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.

Крім того, 23.11.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Дана постанова набрала чинності, та на сьогоднішній день не скасована, та не визнана неконституційною.

Даною Постановою передбачено, зокрема, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується з 01.05.2017 року особам, що належать до категорії І інвалідам ІІІ групи - в розмірі 170, 82 грн.

Пунктом 11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210 передбачено, що мінімальний розмір пенсії для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою становить для осіб з інвалідністю III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.

Тобто, на даний час розмір виплат основної та додаткової пенсії особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та є інвалідами ІІІ групи, повинен визначатися відповідно до урядових постанов, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії на підставі статті 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 6-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону зазначеного вище в обсязі 50 % розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, задоволенню не підлягають.

Такого самого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 27.04.2016 року у справі № 736/268/14.

За таких обставин суд вважає відмову відповідача у перерахунку пенсії такою, що відповідає вимогам законодавства, а тому вимоги позивача щодо виплати недоплаченої суми заборгованості по виплаті пенсії також не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, рішеннями Європейського Суду з прав людини -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення був виготовлений 26.02.2018 року.

Головуючий: