Ухвала суду № 72530449, 27.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/1/18

Справа № 754/2538/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Касян А.Р.

представника скаржника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві, ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» на бездіяльність державного виконавця -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, просив про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Рибчинського О.В.; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Савчука К.П., визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Рибчинського О.В. відносно не направлення заявнику у триденний строк копії постанови про відкриття провадження від 10.02.2016 року ВП №20115489; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Рибчинського О.В. щодо не накладення на майно боржника арешту у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій всупереч ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження»; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Рибчинського О.В. щодо не вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.09.2015; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Рибчинського О.В. відносно закінчення виконавчого провадження №50115489; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Савчука К.П. відносно не направлення заявнику у триденний строк копії постанови про відкриття провадження від 10.02.2016 ВП №20115489; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Савчука К.П. щодо не накладення на майно боржника арешту у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій всупереч ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження»; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Савчука К.П. відносно закінчення виконавчого провадження №50115371; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Савчука К.П. щодо не вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.09.2015; визнання незаконною постанови державного виконавця Савчука К.В. від 02.03.2016 про закінчення виконавчого провадження №20115371 по виконавчому листу №2-1760/15; зобов'язання ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві поновити виконавче провадження №20115489 по виконавчому листу №2-1760/15; зобов'язання ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві поновити виконавче провадження №20115374 по виконавчому листу №2-1760/15; зобов'язання ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві провести необхідні виконавчі дії відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні ВП №20115489, ВП №20115371; зобов»язати державних виконавців вчинити дії по об»єднанню виконавчих проваджень №50115489 та №50115371 у зведене виконавче провадження, продовжити виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчих документів та виконати рішення суду; зобов»язання начальника відділу ДВС розглянути по суті скаргу заявника на бездіяльність державного виконавця від 05.02.2016 року.

Ухвалою суду від 14.06.2016 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалою Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 26.07.2016 року апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу ДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою суду від 28.02.2017 року заяву про самовідвід судді Галась І.А. задоволено. Передано дану цивільну справу для повторного розподілу між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2017 року головуючим у даній справі визначено суддю Панченко О.М.

22.12.2017 року представником скаржника було подано до суду заяву про зміну вимог скарги, в якій він просить про визнання неправомірною бездіяльності державних виконавців Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Рибчинського О.В. та Савчука К.П. щодо не об»єднання двох виконавчих проваджень №№50115489 та 50115371, а також неправомірною бездіяльність вказаних посадових осіб, яка виразилась у не вчиненні жодних виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.09.2015 року; визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Рибчинського О.В. та Савчук К.П. Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка виразилась у не вирішенні питання подальшого місця знаходження виконавчих листів або їх передачу суду, сторонам або іншим особам, відповідно до ст.39 Закону України ''Про виконавче провадження'', у постановах про закінчення виконавчих проваджень №50115489 та №50115371; визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Рибчинського О.В. та Савчук К.П. Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка виразилась у не виконанні у примусовому порядку рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.09.2015 року; усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом зобов'язання державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити наступні дії: протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду відновити виконавчі провадження, про що винести відповідні постанови, копії яких не пізніше наступного дня надіслати до Деснянського районного суду м. Києва та сторонам; вчинити дії по об'єднанню виконавчих проваджень №50115489 та №50115371 по виконанню двох виконавчих листів №2-1760/15р.(754/1437/15) у зведене виконавче провадження; виконати рішення Деснянського районного суду м. Києва, від 07.09.2015 року у примусовому порядку. Мотивує вимоги скарги тим, що 24.12.2015 року Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-1760/15 (754/1437/15) про зобов'язання ПАТ Банк «Фінанси та кредит» видати скаржнику готівкою, одноразовою операцією через касу банку належні їй грошові кошти за договором банківського вкладу №300937/37893/7-14 у доларах США від 23.06.2014 у розмірі 13 250,90 доларів США, разом із невиплаченими їй відсотками у розмірі 606,19 доларів США, та про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь скаржника 104 635,95 грн пені, 5 663,79 грн 3% річних та 105 713,20 грн інфляційного знецінення за період з 24.01.2015 року по 07.09.2015 року, з виконання якого державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Савчуком К.П. 09.02.2016 було відкрито виконавче провадження ВП №50115374 та 10.02.2016 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Рибчинським О.В. було відкрито провадження ВП №50115489. 15.02.2016 року та 02.03.2016 року виконавчі провадження з примусового виконання вказаних виконавчих листів було закінчено, у зв'язку з початком процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Проте, 15.02.2016 року та 02.03.2016 року державними виконавцями ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», з якими скаржник не погодилася і звернулася до суду за захистом свого як вона вважає порушеного права.

В судовому засіданні представник скаржника просив суд про задоволення скарги в повному обсязі з викладених у ній підстав.

Представники Відділу ДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві ГТУЮ м. Києва в судове засідання не з»явилися, надіславши листа з проханням проводити судовий розгляд у їх відсутність.

Вислухавши вступне слово представника скаржника, вивчивши письмові матеріали справи судом встановлено наступне.

07.09.2015 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Фінансит та Кредит» про захист прав споживача? відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 пеню в розмірі 104 635.95 грн., 3% річних в розмірі 5 663.79 грн., інфляційне знецінення в сумі 105 713.20 грн., за період з 24.01.2015 року по 07.09.2015 року.Зобов»язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» ЄДРПОУ 09807856 видати ОСОБА_2 готівкою, одноразовою операцією через касу Банку належні їй грошові кошти за договором банківського вкладу (депозиту) №300937/37893/7-14 у доларах США від 23.06.2014 року у розмірі 13 050.95 доларів США, разом із невиплаченою частиною нарахованих відсотків в розмірі 606.19 доларів США.В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

30.12.2015 року заявник письмово звернулася до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві з заявою про примусове виконання рішення суду від 07.09.2015 року, яку 04.01.2016 року було отримано ДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві.

09.02.2016 року та 10.02.2016 року постановами державних виконавців Відділу ДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві було прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження.

15.02.2016 та 02.03.2016 державними виконавцями ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1,2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання і перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Постановою Правління Національного банку України № 898 від 17.12.2015 Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою вказаного Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність (ч.4 ст.110 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Крім того, права та обов'язки державного виконавця щодо здійснення примусового виконання судових рішень регулюються саме цим Законом, а тому у своїй професійній діяльності він має керуватися положеннями саме цього Закону.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження»: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення…

Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на момент звернення скаржника із заявою про виконання рішення та відкриття виконавчого провадження у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію, а згодом відкликано банківську ліцензію, а тому державний виконавець при прийнятті постанов про ззакінчення виконавчого провадження діяв відповідно до п. 3-1,ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчі провадження було відкрито 10.02.2016 року та 09.02.2016 року за чинним на той момент Законом України «Про виконавче провадження», оскільки законодавець пов'язує можливість закінчення виконавчого провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»лише з фактом прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника та з моментом, коли державний виконавець довідається про існування цієї події, тобто, законодавець не ставить закінчення виконавчого провадження у залежність від того, чи передував момент його відкриття події прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності, внаслідок перевірки письмових доказів по справі, суд приходить до висновку про те, що скарга подана ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

. В задоволенні скарги ОСОБА_2, заінтересовані особи Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві, ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» на бездіяльність державного виконавця, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в п»ятнадцятиденний строк з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення процесуального пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: