Рішення № 72529318, 16.02.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2873/17

Провадження № 2-а/307/16/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Фера В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язання призначити пенсію на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язання призначити пенсію на пільгових умовах. В позовній заяві зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серії А №322244 від 24 жовтня 1997 року. Так, з 19 листопада 1985 року по 8 травня 1987 року він проходив строкову службу у Збройних Силах СРСР, був звільнений в запас згідно наказу МО СРСР №185 від 03.09.1973 року (за станом здоров'я), військове звання: старший солдат. Він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 7429, в період з 5 липня 1986 року по 21 липня 1986 року, що підтверджується довідкою військового комісара Рахівського районного військового комісаріату від 17.03.2017 року. У вересні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 10 років, про результат розгляду якої отримав лист про відмову. Так, згідно вкладки до протоколу №60 від 31.10.2017 року «Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1» йому відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що в довідках, наданих до Управління відсутні населені пункти, в яких виконувалися роботи та кількість днів, які відпрацьовані у відповідних населених пунктах. Вважає, що відповідач протиправно порушив його право на призначення та отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, а також ним були подані всі можливі документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії, а також те, що надані документи підтверджують його особливий статус. Вищезазначене посвідчення було йому видано на підставі ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він звернувся до відповідача по питанню призначення пенсії за віком, надавши як документи, які засвідчують його особливий статус, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, довідку військового комісара Рахівського районного військового комісаріату від 17.03.2017 року, протокол засідання повноважної комісії Закарпатського ОВК по розгляду питань визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вважає, що на час його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії він набув право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи», а тому рішення відповідача від 31.10.2017 року, згідно з яким йому було відмовлено у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є незаконним.

Просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, що полягають у відмові йому в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області позитивно вирішити питання щодо призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 17.08.2017 року – дати досягнення п'ятдесятирічного віку.

Представник ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надіслав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що за матеріалами пенсійної справи 19 вересня 2017 року згідно довіреності №3332 від 29.04.2017 року звернулася ОСОБА_3 щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за №796-ХІІ. До заяви були подані підтверджуючі документи про стаж роботи, а також копія архівної довідки №397 від 21.04.2017 року, видана Центральним архівним відділом Національної гвардії. В архівній довідці №397 від 21.04.2017 року, яка видана Центральним архівним відділом Національної гвардії, не зазначено кількість відпрацьованих днів у зоні відчуження, а також не зазначено періоди перебування у такій зоні. Крім того, копію архівної довідки №3-31-С-684 від 01.08.1996 року, виданої архівним відділом внутрішніх військ МВС, яка завірена Департаментом соціального захисту населення Закарпатської РДА не можливо взяти до уваги, оскільки пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року за №22-1, встановлено, що документи про стаж подаються тільки в оригіналах. Таким чином, документами, поданими до заяви та наявними в матеріалах пенсійної справи не підтверджено період служби та населений пункт, а тому право на призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відсутнє, підстав для зменшення пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону у вищезазначеного громадянина не має. Крім того, в поданих позивачем до управління документах зазначено, що ОСОБА_1 21.06.1986 року прибув зі ст. Вільча. Однак, с.Вільча, Поліський район, Київської області відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення. 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в управління з вимогою про надання відмови у призначенні пенсії для можливості оскарження дій Пенсійного фонду. ОСОБА_1 на 31.10.2017 року згідно поданих документів страховий стаж становить 13 років 4 місяці 11 днів при необхідному мінімальному страховому стажі 15 років, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 31 жовтня 2017 року винесено рішення про відмову у призначенні пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з не підтвердженням необхідної кількості відпрацьованих днів у зоні відчуження передбачених т. 55 Закону. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях та просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, України( а.с.6).

У вересні 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і протоколом комісії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсії від 31 жовтня 2017 року за №60 було відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах (а.с.9).

Підставою для відмови у призначенні пенсії, згідно вкладки до протоколу №60 від 31.10.2017 року стало те, що в архівній довідці №397 від 21.04.2017 року, виданої Центральним архівним відділом Національної гвардії, не зазначено кількість відпрацьованих днів у зоні відчуження, а також не зазначено періоди перебування у такій зоні

Позивач вважає рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, ним до відповідача було надано всі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, довідку військового комісара Рахівського районного військового комісаріату від 17.03.2017 року, протокол засідання повноважної комісії Закарпатського ОВК по розгляду питань визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де чітко підтверджується факт його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження та точна кількість відпрацьованих днів.

З довідки, виданої Рахівським військовим комісаріатом за №74 від 17.03.2017 року, стверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проходив службу у збройних силах в період з 9 листопада 1985 року по 8 травня 1987 року, та виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи в складі військової частини 7429 в період з 5 липня 1986 року по 21 липня 1986 року ( а.с.16).

Згідно архівної довідки Центрального архіву внутрішніх військ МВС України №3-31-С-684 від 01.08.1996 року вбачається, що ОСОБА_1 виконував бойову службу в районі Чорнобильської АЕС та отримав дозу радіації 0,266 рентген (а.с.17).

У військовому квитку НК №4824307 від 18.11.1985 року також відображено, що ОСОБА_1 в період з 05.07.1986 року по 21.07.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС ( а.с.11-15).

ОСОБА_1 також 24 жовтня 1996 року було видане посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" 2 категорії серії А №322244 , правильність видачі якого у 1996 році підтверджено повноважною комісією Закарпатської ОВК по розгляду питань визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( а.с.10, 18-19).

А згідно до довідки від 02.06.2017 року за №558 Центрального архівного відділу Національної гвардії є лише дані про виконання рядовим ОСОБА_1 бойової служби в районі Чорнобильської АЕС, який прибув зі ст.Вільча 21.06.1986 року та отримав дозі випромінення, додаткових відомостей щодо підтвердження участі в ліквідації наслідків АЕС не виявлено (а.с.42).

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.5,10 постанови КМУ від 20.01.1997р. №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

Також, статтею 1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 2 зазначеного Закону, залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

За змістом ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання протиправним та скасувати рішення відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, викладене у вкладці до протоколу №60 від 31 жовтня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах є підставним і підлягає до задоволення.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача саме призначити пенсію на пільгових умовах, то в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, так як призначення пенсії належить до компетенції відповідача.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати в частині сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 73, 74, 77, 205, 241-246 КАС України, ст.ст. 10, 15, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, викладене у вкладці до протоколу №60 від 31 жовтня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов’язати Тячівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, місцезнаходження м. Тячів, вул. Робітничв, 18,в установленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 України, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, щодо призначення ОСОБА_1пенсії на пільгових умовах.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2018 року.

Головуючий В.І.Бобрушко