Ухвала суду № 72528837, 02.03.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

02.03.18

Провадження 4-с/235/8/18

Справа 235/3789/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сизон Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» на дії головного державного виконавця Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа: ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2018 року на адресу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») на дії головного державного виконавця Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа: ОСОБА_3 (дата штампу на поштовому конверті – 30.01.2018 року).

В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що 19 вересня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення по справі № 235/3789/17 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 213А/08-2 від 11.07.2008 року у розмірі 158053,54 грн. та судового збору 1185,40 грн. з кожного, було видано виконавчий лист.

Заявник звернувся до Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконавчого листа.

12 січня 2018 року головним державним виконавцем Будьннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з підстав не надання підтвердження сплати авансового внеску, яке отримано Банком 22 січня 2018 року, а направлено скаржнику лише 17 січня 2018 року.

Заявник вважає, що таке повідомлення буле винесено без законних на те підстав, оскільки Фонд гарантування фізичних осіб – державна установа, останній звільняється від сплати авансового внеску за виконання рішення суду, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, повідомлення від 12 січня 2018 року було направлено скаржнику лише 17.01.2018 року, що є порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі наведеного заявник просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 щодо не надсилання повідомлення про повернення виконавчого документа стувачеві не пізніше наступного дня з дня його винесення, щодо винесення повідомлення від 12.01.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання незаконними, скасувати вказане повідомлення, зобов’язати головного державного виконавця відкрити виконавче провадження.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив скаргу розглянути за його відсутністю.

Державний виконавець головного державного виконавця Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду скарги, повідомлена належним чином, в судове засідання не з’явилась, надала суду заперечення на скаргу, в якій зазначила, що державний виконавець порушень Закону України «Про виконавче провадження» не допустив, тому просила відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши додані до скарги та заперечень матеріали, з’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 вересня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення по справі № 235/3789/17 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 213А/08-2 від 11.07.2008 року у розмірі 158053, 54 грн. та судового збору 1185,40 грн .з кожного.

Рішення набрало законної сили 10.10.2017 року.

10.10.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області по справі був виданий виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» заборгованості за кредитним договором та судового збору.

У встановлений законом строк на пред’явлення виконавчого листа до виконання заявник звернувся до Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області з заявою про щодо примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.

12 січня 2018 року головним державним виконавцем Будьннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з підстав не надання підтвердження сплати авансового внеску на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 5-6), яке було отримано Банком 22 січня 2018 року (а.с. 4), згідно ксерокопії поштового конверту на ньому є штамп поштового відділення м. Краматорська від 17.01.2018 року (а.с. 7).

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

2 червня 2016 року був прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-УШ, який набрав законної сили 5 жовтня 2016 року (далі – Закон № 1404).

Положеннями абз.1 ч.2 ст.26 Закону № 1404 передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 26 Закону № 1404 від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 груп, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Пунктом 8 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

Державний орган являє собою відносно самостійну, структурно відособлену ланку державного апарату, створювану державою з метою здійснення певного виду державної діяльності, наділену відповідною компетенцією, що спирається у процесі реалізації своїх повноважень на організаційну, матеріальну і примусову силу держави.

Основними специфічними ознаками органів держави є:

здійснення від імені держави її завдань і функцій за допомогою певного виду діяльності в певній галузі;

мають владні повноваження, чим і відрізняються від державних установ і підприємств. Наявність владних повноважень означає здатність державного органу встановлювати загальнообов’язкові правила поведінки — видавати нормативні акти або акти правозастосування та забезпечувати їх виконання;

мають певну компетенцію, тобто закріплену в законі сукупність завдань, функцій, прав і обов’язків (повноважень). Компетенція — владні повноваження як сукупність прав і обов’язків. Державним органам та їх посадовим особам дозволено лише те, що прямо визначено законом;

мають внутрішню будову (структуру), складаються з підрозділів, скріплених єдністю цілей і дисципліною. Орган держави складають державні службовці, які мають офіційний статус, одержують зарплату за рахунок державного бюджету;

для здійснення своєї компетенції державний орган наділений

для здійснення своєї компетенції державний орган наділений необхідною матеріальною базою, має фінансові кошти, рахунок у банку;

мають певний територіальний масштаб діяльності;

утворюються в порядку, встановленому законом.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором, ПАТ «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1», діяв як сторона договірних відносин, що склалися в приводу кредитних зобов’язань, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів.

Отже, в даному випадку заявник діяв не як державний орган, а як суб’єкт цивільних правовідносин, що не дає суду підстав для віднесення його до державних органів у розумінні ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, підстави для звільнення заявника від сплати авансового внеску за виконання рішення суду згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірними, і у задоволенні скарги в цій частині необхідно відмовити.

Також не підлягає задоволенню скарга в частині визнання дій головного державного виконавця Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 щодо не надсилання повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.01.2018 року не пізніше наступного дня з дня її винесення неправомірними, оскільки, по-перше, згідно супровідного листа на а.с. 4 вбачається, що Будьоннівський районний відділ ДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області направляє постанову від 12.01.2018 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 1/235/1770/17 від 19.09.2017 року – саме 12.01.2018 року за № 14.47-9, наявність на поштовому конверті штампа поштового відділення м. Краматорська від 17.01.2018 року (а.с. 7), не є підтвердженням того, що повідомлення було направлено в цей день, оскільки спростовується вихідним номером з зазначенням дати на супровідному листі, дати 13.01.2018 року та 14.01.2018 року – були вихідними днями. Крім того, зазначені дії не порушили прав чи свобод заявника, оскільки не позбавили права звернутися до суду зі скаргою щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу. Відповідно до ст. 449 ЦПК строк для звернення зі скаргою відраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. В зазначеному випадку заявник отримав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 22.01.2018 року, а зі скаргою до суду звернувся 30.01.2018 року, тобто у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.4, 26, 74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» на дії головного державного виконавця Будьоннівського районного ВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа: ОСОБА_3.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 02.03.2018 року.

Суддя