Ухвала суду № 72528082, 02.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1021/18

Номер провадження 2-во/629/12/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківській області заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про виправлення описки у виконавчому листі по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про виправлення описки у виконавчому листі по цивільній справі № 629/4929/16-ц, № провадження 2/629/277/17 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що у виконавчому листі не вірно зазначена адреса боржника, дана помилка є перешкодою для пред’явлення виконавчого листа для виконання у Державну виконавчу службу.

Представник заявника ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з'явився, але у заяві просив дану заяву розглянути без участі представника банку.

ОСОБА_1М у судове засідання не з'явився, про розгляд заяви повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 269, ст. 432 ЦПК України, за ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог з наступних підстав.

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебувала цивільна справа № 629/4929/16-ц, № провадження 2/629/277/17 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

08 лютого 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у даній справі задовольнив у повному обсязі позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та виніс заочне рішення, яке 17.03.2017 року набрало законної сили.

20.03.2017 року, суд направив ПАТ КБ «ПриватБанк» копію рішення з відміткою про дату набрання законної сили та виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: м-н 9, б. 4, кв. 10/5 в м. Лозова, Харківської області, заборгованості в розмірі 14486,75 грн за кредитним договором № б/н від 11.02.2011 року на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 та понесені судові витрати у розмірі 1378 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

У відповідності до ст. 432 ЦПК України, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, заявник не вірно визначив процесуальну підставу звернення до суду із заявленими вимогами.

Аналізуючи норми наведених статей, суд зазначає, що опискою або арифметичною помилкою є описка або помилка технічного характеру. Термін описка означає помилку в написаному тексті, зокрема через неуважність. Під опискою необхідно розуміти зроблену помилку в написанні слів (спотворення слів); спотворення (неточність): прізвища, імені й по-батькові, в зазначенні ініціалів, назві юридичних осіб, їхніх адрес тощо. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Вимоги заяви про виправлення помилки у виконавчому листі задоволенню не підлягають, оскільки виконавчий лист було видано у суворій відповідності до резолютивної частини рішення суду, натомість виправлення помилки у виконавчому листі можливо лише тоді, коли внаслідок помилки зміст виконавчого листа відрізняється від змісту резолютивної частини рішення суду.

Крім того, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав відомостей щодо звернення до виконавчої служби та отримання відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі невідповідності виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Також, суд роз’яснює, що у виконавчому листі була зазначена адреса боржника у відповідності до отриманої судом інформації щодо місця реєстрації ОСОБА_1 з адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Харківській області.

А тому, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника ПАТ КБ «Приватбанк» про виправлення описки у виконавчому листі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 260-261, 342 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні вимог представника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 про виправлення описки у виконавчому листі відмовити.

Повернути ПАТ КБ «ПриватБанк» оригінал виконавчого листа по цивільній справі №629/4929/17, номер провадження 2/629/277/2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Н.А. Смірнова