Ухвала суду № 72527147, 02.03.2018, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/187/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку тримання під вартою

02.03.2018смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вовк Л.В.,

з участю секретаря - Солонецької Я.В.,

прокурора - Караванського Б.В.,

захисника-адвоката обвинуваченого - Мордовенка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ клопотання прокурора Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 01.04.2011 року вироком Балаклійського районного суду Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 05.06.2014 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання 1 рік 6 місяців 28 днів, за що судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України,

у с т а н о в и в :

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 звинувачується в тому, що він 13.01.2018 року, приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 перебували у свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та спільно вживали спиртні напої, під час вжиття яких між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка та у останнього виник умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, 13.01.2018 року, приблизно об 11 год. 00 хв., знаходячись у вищевказаному будинку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 вивів ОСОБА_3 до іншої кімнати будинку, де правою рукою наніс 1 удар по обличчю, від якого ОСОБА_3 упав на підлогу на правий бік, а ОСОБА_2 продовжуючи його побиття наніс 3 удари правою ногою (взутою в зимовий ботинок) по тулубу ОСОБА_3.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді пароорбітральної гематоми з права, закритої тупої травми грудної клітини з переломом 7 ребра зліва, що ускладнилася лівобічним гемо-пневмотораксом, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 18-КК/18 від 16.02.2018 року кваліфікуються як середньої тяжкості тілесне ушкодження по признаку тривалості розладу здоров'я строком більш 3 тижнів (більше ніж 21 день).

Також, 13.01.2018 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2, знаходячись у будинку ОСОБА_4, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, під час спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, у ОСОБА_2, достовірно знаючи, що у ОСОБА_3 мається мобільний телефон «SAMSUNG, GT Е-1080», з карткою оператора зв'язку «Київстар», раптово виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів.

Так, 13.01.2018 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, звернувся до ОСОБА_3 з проханням надати йому мобільний телефон «SAMSUNG, GT Е-1080», з карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», для того, щоб здійснити телефонний дзвінок, при цьому маючи мету привласнення вищевказаного мобільного телефону з карткою мобільного зв'язку. ОСОБА_3, не підозрюючи про злочинний умисел ОСОБА_2 передав останньому мобільний телефон «SAMSUNG, GT Е-1080», з карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар».

Після цього, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, заволодів мобільним телефоном «SAMSUNG, GT Е-1080», з карткою мобільного зв'язку «Київстар», обернувши його на свою користь і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 18 від 19.01.2018 року, на загальну суму 275 гривень.

Крім того, 14.01.2018 року, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 прийшли до знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3. Зайшовши до однієї з кімнат зазначеного будинку, в якій знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 помітив на підлозі біля ліжка господарську клітчату сумку в якій знаходилися речі ОСОБА_3 та у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, 14.01.2018 року, приблизно о 15 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_3, діючи з прямим умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного збагачення, взяв з підлоги господарську клітчату сумку, в якій знаходилися речі ОСОБА_3 а саме: чоловічі штани чорного кольору 50 розміру, чоловіча осіння куртка сірого кольору 50 розміру, шкіряний ремінь темно-коричневого кольору довжиною 85 см., 2 кг. часнику, килим для підлоги розміром 1,5*2,5 м. рожево-білого кольору, дві пари в'язаних шкарпеток темного кольору 45 розміру та після цього покинув будинок ОСОБА_3, таким чином відкрито заволодівши його речами.

Після цього ОСОБА_2 покинув територію домоволодіння та обернув майно на свою користь і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №17 від 19.01.2018 року, на суму 2250 гривень.

Ухвалою слідчого судді Краснокутського районного суду Харківської області від 16.01.2018 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи його тим, що строк тримання ОСОБА_2 під вартою спливає 15 березня 2018 року, при цьому судовий розгляд не закінчений та рішення про винність чи невинність обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень не прийнято.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його адвокат прохали змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу, вважають, що відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 умисних кримінальних правопорушень свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкції ч.1 ст.122, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, до 6 років позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу обвинуваченого, який згідно обвинувального акту офіційно не працює та не має стабільного джерела прибутку, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що свідчить про його вкрай негативну репутацію, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, та неможливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, те, що він ніде не працює, не має постійного джерела доходу, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена до 30 квітня 2018 року, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 199, 395 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України, строк тримання під вартою терміном - 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали рахувати - до 30 квітня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, рахунок отримувача 37318098006674, банк отримувача ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

прибувати на виклики до суду;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 30 квітня 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. В. Вовк