Рішення № 72526733, 01.03.2018, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/194/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - Опришка П.З.

при секретарі судового засідання - Литвинчук Л.Л.

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Корецька міська рада Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просить суд встановити факт належності йому договору з надання у безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, укладеного 17 лютого 1973 року, на підставі якого зареєстровано право власності на житловий будинок за вище згаданою адресою за ОСОБА_2.

В обґрунтуванні заяви посилається на те, що 17 лютого 1973 року виконавчим комітетом Корецької міської ради йому була надана земельна ділянка, площею 0, 06 га для будівництва житлового будинку на підставі договору з надання у безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1. Житловий будинок за вказаною адресою був заявником побудований та 19 червня 1985 року за ним було зареєстровано право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Заявник звернувшись до нотаріальної контори для оформлення заповітного розпорядження на майно нотаріус повідомила про наявні в них невідповідності, які в разі переоформлення спадщини спадкоємцями після смерті, унеможливлять це зробити. Так, у договорі з надання у безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, укладеного 17 лютого 1973 року прізвище вказане, як «ОСОБА_2», коли в дійсності «ОСОБА_2». Допущена помилка у написанні прізвища не дає можливості встановити належність заявнику даного документу. Заявник вказує, що причина допущення даної помилки у написанні його прізвища йому невідома, можливо це пов'язано з технічними помилками працівника, що заповнював даний договір.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав викладених у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали суду покази, що прізвище заявника дійсно «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_2». Підтвердили, що заявник більше сорока років проживає у будинку по АДРЕСА_1 і їм відомо про те, що у договорі від 17 лютого 1973 року дійсно допущена помилка.

Від заінтересованої особи Корецької міської ради Рівненської області надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника, заявлені вимоги визнають повністю.

Заслухавши пояснення представника заявника, покази свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

17 лютого 1973 року виконавчим комітетом Корецької міської ради ОСОБА_2 була надана земельна ділянка, площею 0, 06 га для будівництва житлового будинку на підставі договору з надання у безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1. Житловий будинок за вказаною адресою був ним побудований та 19 червня 1985 року за ним було зареєстровано право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

28 грудня 2004 року на ім'я ОСОБА_2 був виданий державний акт Серія НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0824 га цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, тобто за адресою мого проживання.

ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори для оформлення заповітного розпорядження на майно, що йому належить. Відповідний документ нотаріус посвідчила.

Однак, перевіривши всі документи, нотаріус повідомила про наявні в них невідповідності, які в разі переоформлення спадщини спадкоємцями після смерті, унеможливлять це зробити. Так, у договорі з надання у безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, укладеного 17 лютого 1973 року прізвище заявника вказане, як «ОСОБА_2», коли в дійсності «ОСОБА_2».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 квітня 1960 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно даних паспорта серії НОМЕР_3 прізвище, імя та по-батькові заявника значиться, як «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно дослідженого державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 28.12.2004 року він виданий на ім'я ОСОБА_2.

Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 від 18 січня 2018 року він виданий на ім'я ОСОБА_2.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 5 частини 2статті 293 ЦПК України передбачено суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений в судовому порядку. Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.

Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.

Дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається заявник у заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому, вимоги, викладені у заяві підлягають до задоволення.

Керуючись ст., ст. 76, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу, а саме договору з надання у безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, укладеного 17 лютого 1973 року, на підставі якого зареєстровано право власності на житловий будинок за вище згаданою адресою за ОСОБА_2.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Опришко П.З

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 березня 2018 року