Ухвала суду № 72526683, 01.03.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/2680/18

Провадження № 1-кс/638/827/18

01.03.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Подус Г.С.,

при секретарі Коваленко О.В.,

за участю прокурора Арсені О.В.,

слідчого Кривенко М.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220480000823 від 26.02.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 Сархад, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Мурадхан, Кюрдамирського району, Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, відносно якого 04.12.2017 до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017220480004544 від 15.09.2017 за ч. 3 ст. 187 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

встановив:

28.02.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12018220480000823 від 26.02.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 Сархад, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у період часу з 10 години 00 хвилин 22.02.2018 до 14 годин 00 хвилин 26.02.2018, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 Сархад, ІНФОРМАЦІЯ_4, за попередньою змовою у групі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись біля будинку №5, за адресою: м.Харків, в’їзд Трінклера, побачили припаркований автомобіль марки «Lexus RX270», державний номерний знак НОМЕР_1, коричневого кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 507065 від 10.10.2014 належить на праві власності потерпілій ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6. Побачивши вказаний автомобіль марки «Lexus RX270», який було припарковано о 10 годині 00 хвилин 22.02.2018 потерпілою ОСОБА_7, у ОСОБА_2 у групі із ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, при цьому заздалегідь розподіливши свої дії. Після чого, ОСОБА_2 із ОСОБА_6 підійшли до водійських дверей вказаного автомобіля та розбили скло, з метою відчинити двері. Коли ОСОБА_2 із ОСОБА_6 відчинили водійські дверцята, вони побачили що автомобіль обладнаний сигналізацією та руль автомобіля заблоковано. Побачивши це у ОСОБА_2 із ОСОБА_6М, виник злочинний умисел викрадення та транспортування автомобіля «Lexus RX270» шляхом автомобіля-евакуатора.

26.02.2018 о 13 годині 28 хвилин ОСОБА_2, за попередньою змовою у групі із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, при цьому заздалегідь розподіливши свої дії та переконавшись, що автомобіль марки «Lexus RX270», державний номерний знак НОМЕР_1, знаходиться на паркувальному майданчику біля будинку, за адресою: м.Харків, в’їзд Трінклера, б.5, по мобільному телефону викликали за вказаною адресою автомобіль-евакуатор марки «TATA LPT613/49» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою незаконного заволодіння та транспортування автомобіля в раніше обумовлене місце.

Того ж дня, близько 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2, за попередньою змовою у групі із ОСОБА_6, продовжуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, при цьому заздалегідь розподіливши свої дії, на автомобілі НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, прибули за адресою: м. Харків, в’їзд Трінклера, б.5, де дочекавшись прибуття вищевказаного автомобіля-евакуатора під керуванням ОСОБА_8, дали вказівку останньому на завантаження автомобіля марки «Lexus RX270» на автомобіль-евакуатор та транспортування його у раніше обумовлене місце. Під час завантаження автомобіля марки «Lexus RX270» на автомобіль-евакуатор, незаконні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які були направлені на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, були зупиненні співробітниками патрульної поліції міста Харкова.

27 лютого 2018 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

26.02.2018 ОСОБА_2 (час фактичного затримання 16.00 26.02.2018) та ОСОБА_6 (час фактичного затримання 16.00 26.02.2018) затримані в порядку ст.208 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор вказали, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою в подальшому може продовжити скоювати аналогічні кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, покинути межі України, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_1, проти задоволення клопотання заперечував, надав також в судовому засіданні письмові заперечення, в яких зазначив, що підозра пред’явлена його підзахисному є необґрунтованою та недоведеною. Також вказав про те, що слідчим неправильно було кваліфіковано дії підозрюваного, і що кваліфікація по ч. 3 ст. 289 КК України не відповідає фактичним обставинам. Також апелював твердження слідчого про те, що відносно ОСОБА_2, до Дзержинського районного суду м. Харкова спрямовано обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12017220480004544 від 15.09.2017 року за ч. 3 ст. 187 КК України. І вказав, що це є не обтяжуючою обставиною, адже Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/13972/17 від 18.09.2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області, в задоволенні клопотання слідчого було відмовлено у зв’язку з тим, що « …Ризики, зазначені у клопотанні, достатні для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не доведені…». Захисник також вказав про те, що ОСОБА_2 належним чином виконує покладені на нього обов’язки, як будучи в статусі підозрюваного, так і будучи у статусі обвинуваченого – з’являється в судові засідання.

Підозрюваний ОСОБА_2 просив застосувати до нього більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши пояснення сторін, дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, п. п. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розумінні положень статті 177 КПК України, є - можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вірогідність вчинення іншого злочину, окрім того хоч ОСОБА_2 Сархад і одружений та має на утриманні дитину, однак він не має постійного місця роботи (не має постійного джерела доходів), що свідчить про те, що перебуваючи на свободі він може продовжити свою злочинну діяльність з метою отримання прибутку.

Стосовно тверджень захисника, про те, що підозра пред’явлена ОСОБА_2 є необґрунтованою, суд не погоджується, з огляду на те, що відповідно до Рапорту інспектору 1 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 26.02.2018 року, при прибутті на адресу в’їзд Тринклера , 2 м. Харків, інспекторами було виявлено водія евакуатора ОСОБА_11,який повідомив, що погружає авто з розбитим склом. Водій вказав на осіб, які його найняли, щоб авто НОМЕР_4 темного кольору доставили на вул. Шевченка до офіційного дилера, громадянин ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Сархад повідомили, що втратили ключі та заблоковано руль та колеса. Також інспектором в рапорті зазначено, що гр. ОСОБА_2 притягувався по ст. 358 ч.4 КК України по підробці документів на авто.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 26.02.2018 року ОСОБА_11, на адресу в’їзд Тринклера, 2 він приїхав о 14.03 год., де побачив по вказаному адресу на парковці автомобіль НОМЕР_5 бордового кольору в засніженому стані. Вказав, що там було два хлопця на вид кавказької національності, вік близько 30-35 років, зріст 175 см., крупної статури, був одягнений в чорну куртку, бейсболку, капюшон, на обличчі у нього була чорна борода, при зустрічі зможе упізнати. Другий хлопець російської зовнішності, зріст приблизно 177-170 см., вік близько 30-35 років, худощава статура, був одягнутий в красну куртку з капюшоном, кофту, на обличчі були надіті окуляри сонцезахисні, при зустрічі може впізнати.

Крім того, відповідно до протоколу впізнання Свідка ОСОБА_11 від 26.02.2018 року, свідок на запитання чи впізнає він серед пред’явлених осіб чоловіка, що викликав евакуатор, заявив, що впізнає чоловіка під номером 3 (під даним номером був гр. ОСОБА_12С.), саме цей чоловік вів з ним розмову по факту евакуації автомобіля Lexus RX 270 та говорив, що це його автомобіль від якого він загубив ключі та документи.

Також про причетність особи до інкримінованого йому правопорушення-злочину свідчить факт затримання його на місці вчинення злочину, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2018 року, де вказано, що ОСОБА_2 було затримано 26.02.2018 року о 16-00 год.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до Справки № 79-27022018/63060 отриманої інформації на Запит, що був зроблений до управління інформаційно-аналітичного забезпечення від 27.02.2018 року, відносно ОСОБА_2 Сархад ІНФОРМАЦІЯ_4 порушено кримінальне провадження №12016220470001303 від 13.02.2016 року за ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 289 КК України; кримінальне провадження №12016220470001303 від 13.02.2016 року за ч.2 ст. 289, ч. 1 ст.289, ч. 4 ст. 358 КК України; кримінальне провадження №12017220480004544 від 15.09.2017 року за ч. 3 ст. 187 КК України.

Враховуючи вищевикладені факти, твердження захисника про те, що ОСОБА_2 є відповідальним, не переховується від органів досудового слідства та з’являється у всі судові засідання не може бути прийнятим до уваги, адже хоч ОСОБА_2 і не переховується, але він продовжує вчиняти тяжкі злочини, про що свідчить вже розпочаті три кримінальні провадження відносно нього.

Посилання адвоката на практику ЄСПЛ про те, що сама по собі тяжкість покарання не може виправдувати позбавлення особи свободи, є необґрунтованим, адже в даному випадку, тримання під вартою хоч і обмежить права підозрюваного, однак зможе захистити суспільний інтерес, адже саме порушені кримінальні справи відносно ОСОБА_2 свідчать в першу чергу про створення ним небезпеки для суспільства.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, а тому, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов’язків і тому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 264 300 (двісті шістдесят чотири тисячі триста) гривень.

Строк тримання під вартою суд визначає у межах строків досудового розсдідування.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220480000823 від 26.02.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 Сархад - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 Сархад, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» на 60 днів – до 16 год. 00 хв. 27 квітня 2018 року.

Визначити суму застави у розмірі ста п’ятдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 264 300 (двісті шістдесят чотири тисячі триста) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувач ГУ ДКСУ в Харківській області, призначення платежу – запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 Сархад з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 Сархад наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 Сархад з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя

Копію ухвали отримав “__”___ 2018 р. __год.___хв.___ ОСОБА_2 Сархад

Слідчий суддя Г.С. Подус