Ухвала суду № 72524305, 28.02.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2939/17

Провадження № 2/401/133/18

У Х В А Л А

28 лютого 2018 року. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

- головуючий суддя - Андріянов О.В.

За участю: - секретаря - Суботніцької О.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні, в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області цивільну справу за позовом: першого заступника керівника Знам’янської місцевої прокуратури, Прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1, про стягнення до бюджету заборгованості за кредитною угодою, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі якої виступає Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», з позовом про стягнення до бюджету заборгованості за кредитною угодою в сумі 24630,89 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 04.09.2001 р. була укладена кредитна угода № 91, за умовами якої позичальнику було надано з Державного бюджету України 36716,0 грн. на реконструкцію житла. Так як позичальником не здійснюється погашення боргу за угодою, боржник повинен повернути борг у повному обсязі із сплатою пені у розмірі подвійної ставки НБ України. Сума боргу складається із суми основного боргу у розмірі 14457,54 грн. та пені у розмірі 10173,35 грн., яка обрахована за період з лютого по серпень 2017 р.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву не надав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних правовідносин.

Для з'ясування і визначення юридичної і фактичної (дійсної) природи правовідносин потрібно з'ясовувати, щодо яких речей, цінностей, активів тощо і між якими суб'єктами (особами) вони виникли, який соціальний і організаційно-правовий статус цих осіб, якими нормативними засобами регулюються ці відносини, в якій формі минають (здійснюються в часі), який механізм їх забезпечення і виконання, вид та міра відповідальності за невиконання зобов'язань, що випливають із цих взаємин.

Як видно з матеріалів справи, між фізичною особою та Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» була укладена кредитна угода, за якою позичальнику були надані кошти Державного бюджету України. За своєю правовою природою надані в кредит кошти належать до публічних коштів, розпорядження якими не може здійснюватися поза регламентованими державою в законах і актах управління підставами, умовами і порядком їх використання. Саме в таких засобах регулювання виражається веління і владний припис держави чи органів місцевого самоврядування.

Фінансове оперування бюджетними коштами у спосіб, що був застосований до спірних правовідносин, вимагає участі органу виконавчої влади чи управління, що здійснює платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до законодавства, в тому числі платежі, пов'язані з виконанням зобов'язань, взятих під державні та місцеві гарантії. Залучення такого органу до надання у позику бюджетних коштів робить учасників договору нерівноправними, адже орган державної влади чи управління зберігає владні повноваження і використовує їх щодо інших учасників договору на підставі і відповідно до законодавства. Цей орган має певні зобов'язання перед другою та/чи третьою сторонами договору, але на відміну від договору цивільного виступає відносно них насамперед як суб'єкт публічного права, статус якого визначається його компетенцією і проявляється змістом дії, платежем бюджетних коштів.

Формою реалізації використання публічних коштів було обрано кредитну угоду, через який державна установа, підпорядкована КМ України, реалізувала одну зі своїх функцій. У цьому договорі були визначені його предмет, цільове призначення коштів, зобов'язання кожної із сторін, строк дії, правові підстави надання позички й наслідки його невиконання. Позичальник зобов'язувався використати бюджетні кошти тільки за цільовим призначенням, реконструкцію житла, і обмежувався у використанні їх на інші потреби.

Державна установа, як розпорядник кредитних коштів, реалізувало свої повноваження уклавши таку угоду та надавши грошові кошти Державного бюджету України у користування позичальнику.

Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» є органом державної виконавчої влади, що створений та підпорядкований КМ України, який відповідно до покладених на нього згідно Статуту повноважень реалізує державну житлову політику, виконання державних житлових програм забезпечення молоді житлом та інших програм у межах повноважень, здійснення кредитування.

Відповідно до Постанови КМ України № 584 від 29.05.2001 р. кошти, які використовуються на кредитування, є коштами що передбачені у Державному бюджеті та місцевих бюджетах для надання кредитів молодим сім’ям.

За частинами першою та другою статті 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави.

Отже, якщо виходити зі змісту правовідносин, що виникли у зв'язку з наданням бюджетних коштів на кредитування реконструкції житла; складу учасників цих відносин, одним з яких є суб'єкт владних повноважень, який відповідно до законодавства, уклавши кредитну угоду, надав бюджетні кошти, тим самим реалізував одну із своїх функцій органу державної влади; наявність прав кредитора на здійснення владних функцій по здійсненню контролю за цільовим та ефективним використанням кредитних ресурсів та своєчасного їх повернення; існування заборгованості перед державою; нормативно визначеного порядку надання кредитів та погашення заборгованості за отриманим кредитом, то на такі спірні правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За частиною другою статті ч. 4, ст. 5 КАС суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках визначених Конституцією та законами України.

Верховний Суд України у справі № 21-2233а16 від 13 червня 2017 р. висловив свою позицію щодо підсудності адміністративним судам справ про стягнення коштів до бюджету за кредитами, які були надані за рахунок Державного бюджету.

З урахуванням викладеного провадження в цій справі підлягає закриттю, так як вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Судові витрати повинні бути повернуті з відповідного бюджету.

Керуючись п.1, ч.1, ст. 255; ст. ст. 263, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом: першого заступника керівника Знам’янської місцевої прокуратури, Прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, в особі Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1, про стягнення до бюджету заборгованості за кредитною угодою – закрити.

Сплачений відповідно до платіжного доручення № 1788 від 07.11.2017 р. судовий збір в сумі 1600,0 грн. повернути Прокуратурі Кіровоградської області.

На ухвалу суду протягом 15 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2