Постанова № 72524301, 20.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року м.Дніпро Справа № 904/9158/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

При секретарі Логвиненко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.02.2018 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, м. Дніпро

на рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене 05 грудня 2017 року суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого складено 07 грудня 2017 року у справі № 904/9158/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (правонаступник ТОВ "СПРУТ І К"), м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання укладеною додаткову угоду

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст. 275-282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" звернувся до відповідача - Дніпровської міської ради про визнання укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:442:0024, загальною площею 0,4279, 1210100000:01:397:0063, загальною площею 0,1659, 1210100000:01:442:0022 загальною площею 0,0311, в районі вул. Калинова, 14 м. Дніпро по фактичному розміщенні будівель та споруд.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок від 28.12.2002 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Суд визнав укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпро по фактичному розміщенню будівель та споруд , в редакції позивача.

Суд стягнув з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції застосовано статтю 33 Закону України «Про оренду землі», проте не вказано, якою саме частиною вказаної статті передбачено задоволення позову. В рішенні є тільки безпідставне та необґрунтоване посилання на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012року.

Судом першої інстанції проігноровано той факт, що користування земельними ділянками відбувається безпідставно, за відсутності правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки ( державного акту на право власності або постійного користування, договору оренди), рішення Дніпропетровської міськради №198/22 від 31.10.07р. виконано не було, воно втратило свою чинність , так як, відповідно до вимог п.5.1.1. вказаного рішення, договір оренди земельних ділянок між сторонами не укладено.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги не взявши до уваги, що позивачем здійснювалося користування земельною ділянкою без державної реєстрації права користування, без нотаріального посвідчення договору оренди в установленому законом порядку.

Також апелянт посилається на те, що на час укладання спірного договору оренди законодавство України не вимагало обов’язкового оформлення права власності на земельну ділянку, що передавалася у тимчасове користування, за відповідним органом місцевого самоврядування.

Господарський суд Дніпропетровської області своїм рішенням визнав укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, але фактично відповідно до редакції та викладених умов це є новий договір оренди, який до міської ради не надходив.

В рішенні суду не вірно зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що є грубою, недопустимою помилкою, адже відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Судом взагалі не досліджувалося для якої мети ТОВ «Торг Інвест» прагне користуватися земельними ділянками та чи має позивач право власності на будівлі та споруди, які розміщенні на земельних ділянках.

Позивачем не дотримано вимог, які передбачені ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» для поновлення договору оренди на умовах переважного права орендаря.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпровської міської ради позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийняте у відповідності діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

У запереченні на відзив апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2017року справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради, м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене 05 грудня 2017 року суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого складено 07 грудня 2017 року у справі № 904/9158/17 призначено до розгляду на 25 січня 2018року на 10:00 годину, колегією суддів у складі: головуючий суддя – Березкіна О.В., (доповідач); судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

В судовому засіданні 25 січня 2018 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог , представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 січня 2018року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20 лютого 2018 рік.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з»явився надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його представника бути присутнім в судовому засіданні через його участь у іншому суді.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Статтею 273 Господарського процесуального кодексу України передбачено строк розгляду апеляційної скарги, а саме апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження прийнята 22 грудня 2017 року тому строк розгляду апеляційної скарги закінчився 22 лютого 2018 року, причини неявки представника відповідача не поважні, не підтверджені належними доказами.

25 січня 2018 року представником відповідача були надані пояснення по справі та апеляційній скарзі, також надано заперечення на відзив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2002 року між Дніпропетровською міською радою, правонаступником якої є Дніпровська міська рада (далі – орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спрут і К”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (далі - орендар, позивач) укладений Договір оренди земельної ділянки (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору Орендодавець передає, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельні ділянки площами: 0,4279 га, 0,1659 га, 0,0311 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул.. Калинова, 14, для фактичного розміщення комплексу Калиновського ринку, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодами 63002020, 632002021, 63002020 згідно з планом земельної ділянки, що додається

28.12.2002 року Договір посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі за №3912. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за №2843 від 29.01.2003 року.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2002 року справа №2-2725/2002 (п. 1.2. договору).

Вищезазначеним рішенням зобов'язано першого заступника міського голови ОСОБА_3 оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку по фактичному розміщенню.

Відповідно до п.2.1. договору, земельні ділянки передаються до 19.09.2007 року. Після закінчення терміну договору його дія скінчується. Для продовження дії цього договору орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутись до орендодавця з відповідним клопотанням (п.2.3. договору).

Цільове використання земельних ділянок: Фактичне розміщення Калиновського ринку (п.4.1. договору).

Рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міськради від 31.10.07 року № 198/22 задоволено клопотання ТОВ “Торг Інвест” про продовження строку дії договору оренди земельних ділянок (кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, 1210100000:01:442:0022 та 1210100000:01:442:0024 ) в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд ТОВ “Торг Інвест”, продовжено дію договору від 28.12.2002 року строком на 5 років; зобов'язано ТОВ “Торг Інвест” у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди земельних ділянок та в установленому чинним законодавством порядку зареєструвати нотаріально посвідчений договір оренди земельних ділянок (п.5.1.1.). У п.6.1. рішення зазначено, що невиконання вимоги п.5.1.1. цього рішення з вини ТОВ “Торг Інвест” тягне за собою втрату чинності рішення в цілому.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2007 року у справі № 2а-500/07 визнано законним рішення Дніпропетровської міської ради № 198/22 від 31.10.2007р. “Про продовження ТОВ “Торг Інвест” терміну дії договору оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд”; зобов'язано Дніпропетровську міську раду в особі уповноважених посадових осіб вчинити всі необхідні дії та підготувати документи на укладання Товариством з обмеженою відповідальністю “Торг Інвест” договору оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 198/22 від 31.10.2007 р. “Про продовження ТОВ “Торг Інвест” терміну дії договору оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.11 р. у справі № 31/5005/7995/2011 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ “Торг Інвест” до Дніпропетровської міськради про внесення змін до вищенаведеного договору оренди земельних ділянок. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд дійшов до висновку про неукладеність спірного договору оренди внаслідок не посвідчення його в нотаріальному порядку та відсутності його державної реєстрації в установленому законом порядку. Постановою ДАГС від 06.09.2011 року вищезазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 31/5005/7995/2011 залишене без змін, а апеляційна скарга ТОВ “Торг Інвест” - без задоволення.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012 у справі № 32/5005/15210/2011 за позовом Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг Інвест” про повернення земельних ділянок та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг Інвест” до Дніпропетровської міської ради про визнання укладеним договору оренди, відмовлено в задоволенні первісних позовних вимог та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг Інвест” до Дніпропетровської міської ради про визнання укладеним з дати набрання цим рішенням законної сили договору оренди спірних земельних ділянок в редакції, надісланій ним на адресу Дніпропетровської міської ради - задоволено частково. Визнано укладеним з дати набрання цим рішенням законної сили договір оренди земельних ділянок.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 у справі № 904/930/13-г за позовом Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест", Третя особа-1: Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Третя особа-2: Держаної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" до Дніпропетровської міської ради, Третя особа-1: Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Третя особа-2: Держаної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання укладеною додаткову угоду в задоволенні первісного позову - відмовлено в повному обсязі, зустрічний позов – задоволено та визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, який визнаний укладеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012р.

Строк дії договору встановлено до 19.09.2017.

Звертаючись до Дніпровської міської ради із позовом про визнання укладеною додаткову угоду, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (правонаступник ТОВ "СПРУТ І К") посилався на ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок від 28.12.2002 року.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлені законодавством строки заперечень щодо поновлення строку договору оренди не надав, а тому договор оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки відповідач ухиляється від укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна"

Згідно зі статтями 13 та 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" використовує земельні ділянки, які знаходяться за адресою: в районі вул. Калинової, 14 і зареєстровані в Державному реєстрі земель за кадастровими номерами 1210100000:01:397:0063, 1210100000:01:442:0022 та 1210100000:01:442:0024 на підставі рішення сесії V скликання Дніпропетровської міськради від 31.10.2007 року № 198/22 та рішення господарського суду по справі № 904/930/13-г від 15.05.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що на дату закінчення строку дії договору оренди землі, визнаного укладеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 року (тобто на час виникнення спірних правовідносин), питання про поновлення строку дії договору оренди землі на законодавчому рівні врегульовано наступним чином.

Відповідно до приписів частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час закінчення строку дії Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, станом на дату виникнення спірних правовідносин щодо поновлення строку дії договору оренди землі, чинне законодавство передбачає переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки за умовами договору, на укладення договору оренди землі на новий строк з укладанням додаткової угоди про поновлення договору.

В свою чергу, відповідач, у встановлені законодавством строки, заперечень щодо поновлення строку договору оренди не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки 14.08.2017.

Разом з листом–повідомленням позивач направив до відповідача проект додаткової угоди до договору оренди (а.с. 88-93).

Проте, відповідач ні відповіді, ні заперечень на лист-повідомлення не надав, додаткову угоду не підписав.

Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Оскільки відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди не повідомив орендаря про свої заперечення у поновленні договору оренди, такий договір у відповідності до ч. 6 статті 33 Закону України « Про оренду землі» вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Колегія суддів зазначає, що умови додаткової угоди повністю відповідають умовам договору оренди землі, визнаного укладеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 32/5005/15210/2011 від 18.01.2012 року.

З урахуванням дотримання відповідачем вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо поновлення строку дії договору, відсутності заперечень Дніпропетровської міської ради, та беручи до уваги, те, що умови додаткової угоди повністю відповідають умовам договору оренди землі, визнаного укладеним рішенням господарського суду від 18.01.2012 року, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що відсутні докази отримання відповідачем листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України « Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.

З реєстру на відправку заказних листів ТОВ « Торг Інвест», вбачається, що 15.08.2017 року позивачем направлено на адресу міського голови лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі ( а.с.94)

Факт направлення поштового відправлення рекомендованого ТОВ « Торг-Інвест» також підтверджується копією ф.103 поштового відділення ( а.с.94 зворотний бік)

Аналіз статті 33 Закону України « Про оренду землі» свідчить про обов'язок орендаря повідомити орендодавця про свій намір, і не зобов'язує орендаря надавати докази отримання орендодавцем зазначеного повідомлення.

ОСОБА_4 забезпечення діяльності виконавчих органів від 10.11.2017 року, та 09.11.2017 року про відсутність у даних комп'ютерної бази «Загальна канцелярія» відомостей щодо листа – повідомлення ТОВ « Торг-Інвест» не є належними доказами, які спростовують факт надсилання позивачем спірного листа.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність державної реєстрації права користування земельною ділянкою, та нотаріально посвідченого договору оренди з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до статті 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював користування земельною ділянкою на підставі рішень судів у справах, де відповідачем виступала міська рада, яка ухилялась від виконання своїх обов'язків у правовідносинах з позивачем.

І саме така бездіяльність відповідача сприяла неможливості проведення державної реєстрації договорів, що було встановлено рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 у справі № 904/930/13-г визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна

площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, строк дії договору встановлено до 19.09.2017.

Після ухвалення означеного рішення позивач звернувся до Державної реєстраційної служби із заявою про реєстрацію свого права, проте, державним реєстратором відмовлено у реєстрації договору оренди з посиланням на статтю 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.7 п.1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції, яка діяла на час звернення позивача до державного реєстратора) у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання припису закону, позивач звертався до міської ради 27.03.2014 року, 06.08.2014 року, 27.04.2015 року із заявами про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки без проведення державної реєстрації права власності, неможливо зареєструвати похідне право - право оренди ( а.с. 189,190,191 )

Проте, зазначені звернення позивача залишились без відповіді і відповідного реагування, а тому апелянт безпідставно посилається на відсутність реєстрації права оренди земельної ділянки у державному реєстрі.

З огляду на зазначене судове рішення, є також безпідставними доводи апелянта про те, що спірний договір оренди земельної ділянки припинив свою дію у зв'язку із спливом строку, на який він укладався.

Крім того, колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність нотаріального посвідчення договору оренди з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Оскільки саме рішенням суду від 15.05.2013 було визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, то подальше нотаріальне посвідчення договору не потребується.

Помилка, допущена господарським судом у зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки, а саме: в тексті рішення зазначено кадастровий номер земельної ділянки площею 0,4279 як 1201100000:01:442:0024, тоді як правильний номер 1210100000:01:442:0024, не є підставою для відмови у позові та задоволення апеляційної скарги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що мова йдеться саме про спірну земельну ділянку, а означена помилка може бути виправлена за клопотанням сторони або ініціативою суду.

Посилання апелянта на положення статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якою передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, є помилковими з огляду на те, що означені зміни набрали чинності з 02.11.2016 року

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не зазначив, на підставі якої частини статті 33 Закону України « Про оренду землі» він дійшов до висновку про визнання додаткової угоди укладеною, оскільки рішення суду містить посилання на частину 6 зазначеної статті, та обставини справи, які свідчать про відсутність заперечень відповідача протягом місяця після закінчення терміну дії договору.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 275 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, м. Дніпро – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2017 року у справі № 904/9158/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 01.03.2018року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов