Рішення № 72524109, 22.02.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/382/18; 2-о/401/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2018 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гармаш Т.І при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Світловодський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Світловодського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту смерті його батька ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Алчевськ, Луганської області, та його матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Алчевськ, Луганської області. У зв"язку з тим, що батьки заявника померли в м. Алчевську Луганської області Україна, в зоні проведення АТО, і яка є тимчасово окупованою, заявнику було надано свідоцтво про смерть ЛНР, яке не має юридичної сили. Отримати документи, що підтверджують факт смерті за законодавством України, здійснити реєстрацію факту смерті та отримати відповідне свідоцтво про смерть не є можливим, а тому заявник вимушений звернутись в суд з даною заявою.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що можливо розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованої особи.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, що склалися між сторонами.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 15.05.1956 р..

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Алчевськ, Луганської області, про що видане так зване «Лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 30.01.017 року», Свідоцтво про смерть від 12.01.2018 року, видане "відділом запису актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської народної республіки".

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Алчевськ, Луганської області, про що видане так зване «Свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 30.01.017 року», видане "відділом запису актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської народної республіки".

Відповідно до копії договору-замовленню ОСОБА_1 здійснив поховання своїх батьків у м. Алчевську, Луганської області.

Заявник звернувся до Світловодського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Кіровоградській області для отримання свідоцтва про смерть встановленого законодавством України зразку, але отримав відповідь, згідно до якої у видачі свідоцтва про смерть йому відмовлено, так як пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 49 ЦК України встановлено, що Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Крім того, вказаною статтею передбачено, що народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють ї можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.2 вказаної статті, державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Частиною 1 статті 3 вказаного вище Закону визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного Реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру.

Державна реєстрація смерті проводиться відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа має права, визначені Конституцією та законами України.

Реалізувати своє право на прийняття спадщини після померлих батьків заявник не має можливості, оскільки не може зареєструвати смерть в органах державної реєстрації, а документи, які підтверджують факт смерті його батьків є недійсними через те, що видані незаконно створеними органами.

На підставі ст. 14 ЦПК ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявник фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, і такий факт підтверджений належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ЦК України, ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 2, 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст.ст. 14, 315, 317 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: АДРЕСА_1) задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Алчевськ, Луганської області,

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Алчевськ, Луганської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : Т.І.Гармаш

22.02.2018