Постанова № 72524060, 01.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Справа № 916/538/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Лашина В.В.,

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: не з’явився

Від відповідачів: не з’явився

Від органу ДВС: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.12.2017 року, суддя в І інстанції Демешин О.А., повний текст якої було складено 13.12.2017 року в м. Одесі

за скаргою: Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат” на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

у справі № 916/538/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Дніпроазот”

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат”

про стягнення 3 674 664,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило визнати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №51381664 про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 року незаконною та скасувати зазначену постанову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2017 року у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» (боржник) на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по справі № 916/538/16 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та визнати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №51381664 про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017 року незаконною і скасувати зазначену постанову.

Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та органу Державної виконавчої служби не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та орган державної виконавчої служби в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте сторони та орган державної виконавчої служби не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Враховуючи, що частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників сторін та органу державної виконавчої служби за наявними у справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2016 року у справі № 916/538/16 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» на користь Публічного акціонерне товариство «Дніпроазот» 3 600 000 грн. основного боргу, 47 606,56 грн. пені, 23 803,28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 254,79 грн. 3% річних та 55 119,96 грн. витрат зі сплати судового збору.

05.05.2016 року на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

10.06.2016 року на підставі заяви стягувача державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51381664 з примусового виконання зазначеного наказу господарського суду Одеської області виданого 05.05.2016 року у справі № 916/538/16 та боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду в 7-денний термін з моменту винесення цієї постанови.

У наступному, стягувачем до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було подано письмову заяву про повернення виконавчого документа.

07.11.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Із змісту листа старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 05.10.2017р. № 09.1-801550649772 на адресу ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» випливає, що за весь період знаходження на примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 05.05.2016р. № 916/538/16 про стягнення з ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» на користь ПАТ «Дніпроазот» 3 729 784,59 грн. в межах виконавчого провадження ВП № 51381664 на користь стягувача з боржника було стягнуто лише 56 857,54 грн. заборгованості та стягнуто виконавчий збір у розмірі 5 685,75 грн., що становить 10% від суми, фактично стягнутої державним виконавцем.

Разом з тим, 08.11.2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 в межах вказаного виконавчого провадження ВП № 51381664 винесено постанову про стягнення з боржника ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» залишку нестягнутого виконавчого збору у розмірі 367 292,71 грн., на підставі ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області скаржник вказує те, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 367 292,71 грн., оскільки у виконавчому провадженні ВП № 51381664 залишок боргу за виконавчим документом у сумі 3 672 927,05 грн. не стягувався, що у розумінні частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» унеможливлює стягнення виконавчого збору.

Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області місцевий господарський суд виходив із того, що оскільки наказ господарського суду Одеської області від 05.05.2017р. було повернуто стягувачу за його заявою на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону, що визнається боржником і тому, в даному випадку виконавчий збір підлягав до стягнення незалежно від того, яку частину боргу було стягнуто з боржника на користь стягувача під час виконавчого провадження. Навіть, якщо на користь стягувача з боржника не було стягнуто будь-яких коштів за виконавчим документом, то в разі повернення цього документа стягувачу на підставі вищевказаної норми Закону України „Про виконавче провадження” – з боржника підлягав би до стягнення виконавчий збір у повному обсязі.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваної дії) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За приписами наведеної норми скарга на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби має бути подана до суду протягом десяти робочих днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.

Частиною 3 ст. 51 ГПК України передбачено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Скаргу на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017р. скаржником подано до суду 20.11.2017 року, що вбачається з відбитку поштового штемпелю на конверті. Враховуючи, що 18 та 19 листопада 2017 року були неробочими днями, слід вважати скаргу поданою в межах встановленого вказаною статтею процесуального строку.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Стаття 115 ГПК України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання судових рішень та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", регламентовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами п.п. 1, 3 ч. 1, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) приймає постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Судом установлено, що стягувачем до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було подано письмову заяву про повернення виконавчого документа та 07.11.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, відповідно до наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документу стягувачеві є підставою для закінчення виконавчого провадження за наказом місцевого господарського суду та для стягнення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Поряд з цим, судом установлено і це підтверджується матеріалами справи, що за весь період знаходження на примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 05.05.2016р. № 916/538/16 про стягнення з ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» на користь ПАТ «Дніпроазот» 3 729 784,59 грн. в межах виконавчого провадження ВП № 51381664 на користь стягувача з боржника державним виконавцем було стягнуто лише 56 857,54 грн. заборгованості та стягнуто виконавчий збір у розмірі 5 685,75 грн., що становить 10% від суми, фактично стягнутої державним виконавцем.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові від 08.11.2017 року, а тому така постанова не відповідає вимогам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", а дії органу виконавчої служби щодо винесення постанови від 08.11.2017 року про стягнення з ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» виконавчого збору у розмірі 367 292,71 грн. – є незаконними.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, вимога скаржника про визнання недійсною постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про стягнення виконавчого збору від 08.11.2017р. у виконавчому провадженні ВП № 51381664 є обґрунтованою, а скарга ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» на неправомірні дії зазначеного відділу примусового виконання рішень підлягаючою задоволенню.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, оскаржувану ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні скарги ПАТ «Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат” на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області визнати законною та обґрунтованою не можна, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення скарги.

Згідно з ст. ст. 123, 129 ГПК України за рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповідачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 253, 254, 269, 270, 275, 276, 281-284, 339 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат” задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.12.2017 року у справі № 916/538/16/ скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат” на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 08.11.2017 року у виконавчому провадженні ВП №51381664 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат” виконавчого збору у розмірі 367 292,71 грн. визнати недійсною та скасувати.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, площа ОСОБА_2, 1, код 34929741) на користь Публічного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно – картонний комбінат” (68600, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300, код 00278818) витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 1600 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

ОСОБА_3

Судді:

ОСОБА_4