Ухвала суду № 72523937, 02.03.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 березня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/109/18

Суддя Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви №04/08 від 08.02.2018

Позивач: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва,

код ЄДРПОУ 03089986, вул. В. Дрозда, 11, м. Чернігів, 14007

Відповідач: Комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 03328681, вул. Шевченка, 50, м. Чернігів, 14035

Предмет спору: про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівською обласною корпорацією агропромислового будівництва подано позов до Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, у якому позивач просить суд визнати недійсним договір про спільні володіння та дольову участь в утриманні гуртожитку від 01.08.2001. Також у позовній заяві позивач зазначає третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (далі – ЖКП корпорації «Чернігівоблагропромбуд»).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у спірному договорі зазначено, що він укладений між співвласниками гуртожитку в особі начальника тролейбусного управління ОСОБА_1 та голови об’єднання «Чернігівагробуд» ОСОБА_2 Цей договір підписаний начальником Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва ОСОБА_3, проте не був підписаний стороною спірного договору – позивачем. Позивач вказує, що жодних повноважень на підписання спірного договору Житлово-комунальному підприємству Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва він не надавав. Посилаючись на ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що договір про спільні володіння та дольову участь в утриманні гуртожитку від 01.08.2011 підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до п. 5, 9, 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У зв’язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 19.02.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених судом недоліків шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України:

- письмових пояснень із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;

- письмової заяви про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, яка повинна містити виклад обставин щодо цієї третьої особи, а саме на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

- письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- розрахункового документу (документів), виданого відправнику оператором поштового зв'язку (фіскальний чек, квитанція), що підтверджує направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та третій особі.

Згідно з поштовим повідомленням про вручення ухвала суду від 19.02.2018 вручена позивачу 20.02.2018, а отже 5-ти денний строк, встановлений судом для усунення недоліків шляхом подання відповідних документів, закінчився 26.02.2018.

22.02.2018 від позивача на адресу суду надійшов лист від 21.02.2018 №05/08, у якому він зазначає, що на виконання ухвали суду від 19.02.2018 надає позовну заяву №04/08 від 08.02.2018 з виправленими недоліками. До листа позивачем додано позовну заяву №04/08 від 08.02.2018, викладену у іншій редакції, копії витягу з протоколу №1 загальних зборів уповноважених представників засновників і учасників Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва від 28.04.1999, наказу Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва №2 від 28.04.1999, акту приймання-передачі майна, яке увійшло у статутний фонд та повне господарське володіння житлово-комунального підприємства /ЖКП/ обласної корпорації агропромислового будівництва, затвердженого наказом №2 від 28.04.1999, опис вкладення у цінний лист від 21.02.2018 та фіскальний чек ЧД ПАТ «Укрпошта» від 21.02.2018 про направлення позовної заяви та документів відповідачу.

Розглянувши подані матеріали суд встановив наступне.

Як зазначено у позовній заяві та у самому спірному договорі, він укладений між співвласниками гуртожитку та головою об’єднання «Чернігівагробуд».

Відповідно до ухвали суду від 19.02.2018 позивачу необхідно було надати письмові пояснення та відповідні докази, які підтверджують, що позивач - Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, є стороною спірного договору.

Позивачем у наданій позовній заяві зазначено, що у статуті позивача, тобто Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, записана його скорочена назва як «Чернігівоблагропромбуд».

Проте, жодних обґрунтувань та доказів щодо поєднання в одній особі об’єднання «Чернігівагробуд», яке зазначено у спірному договорі як сторона правочину, та корпорації «Чернігівоблагропромбуд», що є різними найменуваннями суб’єктів господарювання, суду не надано.

Статуту Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, на який позивач посилається, суду також не надано.

Отже, позивачем не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, що саме корпорація «Чернігівоблагропромбуд» є стороною спірного договору.

Також позивачу необхідно було надати суду письмові пояснення та відповідні докази, які підтверджують, що нерухоме майно, яке розподілено у спірному договорі, належить позивачу.

У новій редакції позовної заяви позивач вже не зазначає, що розподілене у спірному договорі майно, а саме гуртожиток по проспекту Жовтневої революції (нині - проспект Перемоги), 205, належить Чернігівській обласній корпорації агропромислового будівництва.

При цьому, позивачем зазначено, що вказаний гуртожиток був переданий до статутного фонду ЖКП корпорації «Чернігівоблагропромбуд» на праві повного господарського володіння згідно з актом приймання-передачі, затвердженого наказом №2 від 28.04.1999.

Проте, зазначене не спростовує необхідності подання доказів права власності на спірний об’єкт нерухомості, як про це зазначалось судом, оскільки обставини щодо права власності на спірне нерухоме майно залишаються підставами для звернення до суду у цьому спорі.

Таким чином, позивач не усунув зазначений судом недолік.

Письмової заяви про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ЖКП корпорації «Чернігівоблагропромбуд», яка повинна містити виклад обставин щодо цієї третьої особи, а саме на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, позивачем суду також не надано.

Позивач у новій редакції позовної заяви взагалі не зазначив третьої особи - ЖКП корпорації «Чернігівоблагропромбуд».

Оскільки спірне майно, як зазначає позивач, перебуває на праві повного господарського володіння у ЖКП корпорації «Чернігівоблагропромбуд», рішення суду щодо правочину на таке майно дійсно у певній мірі може вплинути на права та обов’язки ЖКП корпорації «Чернігівоблагропромбуд», а тому суд вважає, що позивач таким чином завуальовано усунувся від виправлення зазначеного недоліку.

Також позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарський процесуального кодексу України позивачу було встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних письмових пояснень, заяв та доказів, а не шляхом подання позовної заяви у новій редакції, якою позивачем змінено склад учасників та виклад обставин, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 19.02.2018, у встановлений строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч. 4 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток на 30 арк., у т.ч. оригінал квитанції та фіскального чеку від 09.02.2018.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун